ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2014 року о 12 год. 19 хв.Справа № 808/7543/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.
за участю представників:
позивача - Тімохова С.І., Погрібної С.О.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,
ВСТАНОВИВ:
03 листопада 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» (далі - позивач, ТОВ «Болеслав») до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ), в якому позивач просить суд скасувати винесені відповідачем податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 № 0000411505 про стягнення з позивача штрафної санкції у сумі 60 277,51 грн., та податкову вимогу форми «Ю» від 14.04.2014 № 113-25 про визначення податкового зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 72 415,60 грн. у зв'язку з відсутністю факту несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по орендній платі за землю.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при поданні податкових декларацій з плати за землю за 2012, 2013 та 2014 роки підприємством було неправильно визначено розмір податкового зобов'язання по орендній платі за землю, у зв'язку з чим 29.10.2014 ТОВ «Болеслав» подало до ДПІ уточнюючі податкові декларації за зазначені періоди. На теперішній час, з врахуванням здійсненого уточнення та фактично сплачених сум, виникла переплата за землю за цей період. У зв'язку з чим, вважає, що податкові зобов'язання з плати за землю погашені вчасно, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечення на позов не подав. За таких обставин суд зазначає про відсутність представника відповідача без поважних причин, та відповідно до приписів ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливим розглянути і вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Болеслав» є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 10,1418 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 10, кадастровий номер 2310100000:03:030:0054, згідно договору оренди землі № 040726100312 від 21.05.2007 (додаткова угода б/н від 22.02.2010), укладеного з Запорізькою міською радою, строк дії договору до 2056 року. А відтак, відповідно до приписів ст.269 Податкового кодексу України позивач є платником плати за землю.
За результатами проведеної податковим органом перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за 2013 рік, 08.04.2014 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000411501 про застосування по позивача на підставі ст.126 Податкового кодексу України штрафу у розмірі 60 277,51 грн.
Також, відповідачем на адресу позивача направлено податкову вимогу №113-25 від 14.04.2014, згідно якої станом на 13.04.2014 сума податкового боргу ТОВ «Болеслав» за узгодженим грошовим зобов'язанням з орендної плати з юридичних осіб становить 72 415,60 грн.
29.10.2014 позивачем подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2012, 2013 та 2014 роки, відповідно до яких сума річного зобов'язання з орендної плати за землю склала 469 001,58 грн. замість 2 345 072,34 грн., задекларованих раніше.
Згідно довідки про фактично сплачені суми орендної плати за землю у період з квітня 2007 по лютий 2014 року № 1642/08-27-151/10/ від 19.03.2014, позивачем у 2012 році сплачено 2 240 611,99 грн., у 2013 - 2 573 688,87 грн., у 2014 - 195 422,70 грн.
Вказуючи, що з урахуванням уточнення сум грошового зобов'язання з орендної плати за землю фактично виникла переплата, позивач вважає, що податкові зобов'язання були сплачені своєчасно. У зв'язку з чим, позивач не погодився з оскаржуваними рішеннями контролюючого органу та звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до вимог п.54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно зі ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з пп. 54.3.3 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.
Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Стаття 126 Податкового кодексу України передбачає санкції, які застосовуються до платника податків у разі порушення ним правил сплати (перерахування) податків.
Так, відповідно до п.126.1 даної статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд зазначає, що станом на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 08.04.2014 позивачем ще не було зроблено уточнення платежів з плати за землю за 2013 рік, а тому не має підстав вважати, що кошти, які сплачені позивачем на той момент та покривають суми податку з урахуванням внесених уточнень, сплачені своєчасно. Будь-яких доказів, які б свідчили про своєчасність сплати задекларованих сум податку, а саме протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, позивачем до суду не надано.
Щодо податкового вимоги, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи наявність станом на 13.04.2014 у позивача податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 72 415,60 грн. за узгодженим податковим зобов'язанням, на його адресу була направлені податкова вимог № 113-25 від 14.04.2014.
Суд зазначає, що відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Пункт 60.1 ст.60 Податкового кодексу передбачає перелік умов, у разі настання яких податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, а саме якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
Згідно з п.60.2 вказаної статті у випадках, визначених підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 цієї статті, податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі.
Враховуючи, що позивачем вказано про наявність переплати сум податку з орендної плати за землю з урахуванням внесених до відповідних податкових декларацій змін, а отже, сума податкового зобов'язання погашена в повному обсязі, винесення окремого рішення про скасування податкової вимоги або податкового повідомлення-рішення не вимагається.
Крім того, суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано доказів на підтвердження того, що після подання ним уточнюючих декларацій з земельного податку, податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового зобов'язання визначеного оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на момент винесення оскаржуваних податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги відповідач діяв обґрунтовано, на підставі та межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Отже, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з позивача решти судового збору в розмірі 2388,47 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги відмовити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Болеслав» (ідентифікаційний код 31612698) на р/р 31215206784006, отримувач коштів Державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025423, решту суми судового збору в розмірі 2388,47 грн. (дві тисячі триста вісімдесят вісім гривень 47коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко