ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року о 14 год. 50 хв.Справа № 808/7907/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - Колесникова А.В.,

відповідача - Дегтяр О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2007»

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2007» (далі - позивач, ТОВ «Рада 2007») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати повністю прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 28.10.2014 №0014931503, яким збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності надано контролюючим органом з порушенням встановленого терміну, у зв'язку з чим, відповідно до приписів ст.49 Податкового кодексу України така звітність вважається прийнятою. Позивач зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив. Вказав, що повідомлення про відмову у прийнятті податкової звітності направлено у зв'язку тим, що така звітність заповнена із порушенням вимог пп.48.3 та 48.4 ст.48 Податкового кодексу України. Зазначив, що порушення строку направлення повідомлення пов'язано з великим документообігом ДПІ і значним навантаженням на відповідні служби. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 15.09.2014 ТОВ «Рада 2007» засобами електронного зв'язку подало податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року, про що свідчить відповідна квитанція №1, згідно якої документ доставлено до центрального рівня ДПС України 15.09.2014 о 16:11:38.

26.09.2014 листом № 8045/15-3 позивача було повідомлено про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, як податкової звітності, оскільки вона подана всупереч порядку заповнення відповідно ї звітності, затвердженого наказами ДПА України.

Зазначене повідомлення направлено на адресу позивача 30.09.2014 та отримано ним 09.10.2014, про що свідчить зворотне поштове відправлення, копія якого надана відповідачем.

22.10.2014 фахівцем відповідача проведено камеральну перевірку про несвоєчасне подання (неподання) податкової звітності ТОВ «Рада 2007» за серпень 2014 року, за результатами якої складений акт №171/15-03/35215798.

Згідно висновків даного акту встановлено несвоєчасність подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

На підставі висновків даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0014931503 від 28.10.2014 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 170,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що порядок подання податкової декларації до контролюючого органу врегульований ст.49 Податкового кодексу України.

Так, згідно відповідно до п.49.1 податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.49.20 статті 49 Податкового кодексу України якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що граничним строком для подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року є 22 вересня 2014 року. Визначення в акті перевірки граничним терміном надання звітності 22 липня 2014 представник відповідача в судовому засіданні пояснив опискою.

Пункт 49.3 статті 49 Податкового кодексу України встановлює, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до приписів п.49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пп.49.11.1 п.49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Підпункт 49.9.2 п. 49.9 статті 49 Податкового кодексу України містить застереження, відповідно до якого за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

В той самий час, п.49.15 статті 49 Податкового кодексу України містить протилежну норму, відповідно до якої податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно приписів п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України, разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах суд застосовує положення пп.49.9.2 п. 49.9 статті 49 Податкового кодексу України

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу 1 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої Наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року № 233 (далі - Інструкція № 233), податковий документ в електронному вигляді - податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інші звітні податкові документи, інформація в яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Порядок подання податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку встановлений п.7 розділу ІІІ Інструкції №233.

Так, відповідно до положень підунктів 7.1 - 7.6 Інструкції №233 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків.

Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків.

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

З матеріалів справи встановлено, що податкова декларація ТОВ «Рада 2007» з податку на додану вартість за серпень 2014 року, подана позивачем до ДПІ згідно з вимогами пп.«в» п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України, засобами електронного зв'язку в електронній формі 15.09.2014, та була, згідно Квитанції №2, прийнята відповідачем без зауважень.

Таким чином, останнім днем надання контролюючим органом письмового повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації позивача є 22.09.2014. Проте, така відмова надана лише 26.09.2014, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про порушення встановленого нормами Податкового кодексу України строку для надання письмової відмови, а отже відповідно до приписів 49.9.2 п. 49.9 статті 49 Податкового кодексу України така податкова декларація вважається прийнятою.

Пункт 120.1 ст.120 Податкового кодексу України встановлює санкції, які застосовуються до платника податків в разі неподання або несвоєчасного подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи попередні висновки про своєчасність подання позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року, суд вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2007».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2007» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0014931503 від 28.10.2014 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 2007» судовий збір в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко