Справа № 456/5103/13 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.
Провадження № 22-ц/783/2143/14 Доповідач в 2-й інстанції: Гриновець Б. М.
Категорія: 59
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року м. Львів
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Гриновця Б.М.,
суддів: Богонюка М.Я., Ванівського О.М.,
при секретарі: Цар М.М.,
з участю: представників позивача - Олексин Г.М., Булюк О.І.,
відповідача - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а:
рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2013 року зазначений позов задоволено.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Мрія» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 4392,44 грн. та 229,40 грн. сплаченого при поданні позовної заяви судового збору.
Рішення суду оскаржила відповідач - ОСОБА_1..
У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та не дотримано вимог процесуального права. Зокрема, вказує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення, порушив, на її думку, вимоги ст.ст.256, 257 ЦК України, стягнувши заборгованість за останні 10 років; не взяв до уваги, те, що між сторонами не укладено жодних договорів на надання тих чи інших послуг, а також те, що представником позивача не надано актів виконаних робіт у квартирі АДРЕСА_1.
Зважаючи на вказане, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову КП «Мрія» - відмовити.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено, що ОСОБА_1. зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).
Факт належності зазначеної квартири ОСОБА_1. на праві власності сторонами у справі не заперечується, а відтак, згідно ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягає доказуванню.
Відповідно до ч.1 ст.360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
Як вбачається із матеріалів справи КП «Мрія» періодично виконуються роботи з утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території (а.с.13, 18-23).
Відповідач не оплачувала зазначені комунальні послуги протягом тривалого часу, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.
Згідно наявних у матеріалах справи документів, позивач неодноразово звертався до суду із вимогою про стягнення зазначеної заборгованості.
Зокрема, 30.03.2011 року виконавчий лист, виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області 10.11.2009 року, про стягнення із ОСОБА_1. та ОСОБА_2 на користь КП «Мрія» заборгованості за комунальні послуги в розмірі 1425,99 грн. було повернено стягувачу у зв'язку із тим, що заходи щодо розшуку майна боржника, виявилися безрезультатними (а.с.7).
18.08.2010 року ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області позовну заяву прокурора м. Стрия в інтересах КП «Мрія» до ОСОБА_1., ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартплаті було залишено без розгляду (а.с.6).
Судовий наказ виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області 11.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_1. на користь КП «Мрія» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 4013,12 грн. та 114,70 грн. судових витрат було скасовано ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08.04.2013 року (а.с.8).
Крім того, згідно поданих представниками позивача звітів про нарахування квартирної плати відповідачем у травні 2004 року (а.с.25), червні 2005 року (а.с.9), січні та лютому 2012 року (а.с.11) частково сплачувалась заборгованість за надані позивачем послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території.
Аргументи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції безпідставне, оскільки між сторонами не було укладено договору на надання житлово-комунальних послуг, зокрема послуг з утримання будинку та прибудинкової території колегією суддів відхиляються, зважаючи на наступне.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відтак колегія суддів вважає, що згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Обґрунтованість такої позиції колегії суддів підтверджується і правовими позиціями Верховного Суду України, неодноразово викладеними у його судових рішеннях, зокрема постанові від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13.
Твердження ОСОБА_1. про незаконність оскаржуваного рішення у зв'язку із відсутність акту виконаних робіт у квартирі АДРЕСА_1, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що на підставі ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ч.1 ст.360 ЦК України власник квартири у багатоквартирному будинку зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна та витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Відтак, колегія суддів вважає доведеним факт надання позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за місцем проживання і реєстрації відповідача та спростованим твердження останньої щодо відсутності акту виконаних у її квартирі робіт, оскільки такі були виконані щодо загальнобудинкових мереж та прибудинкової території.
Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1, 2 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку та/або у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Згідно абз.2 ч.3 ст.264 ЦК України час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Оскільки встановлено, що відповідач частково погашала заборгованість у період з 2004 року до 2013 року; позивач звертався до суду із вимогами про стягнення такої у цей же ж період і відповідач під час розгляду справи до винесення рішення не зверталася із заявою про застосування строку позовної давності, колегія суддів відхиляє аргумент апелянта щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного рішення у зв'язку із стягненням за таким заборгованості за останні 10 років з порушенням, на її думку, строків позовної давності.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, про неправильність висновків суду, такі доводи не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються дослідженими доказами.
У зв'язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що суд, дослідивши докази та давши їм належну оцінку, ухвалив оскаржуване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому нема підстав для його скасування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
При цьому, згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27 грудня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Б.М.Гриновець
Судді: М.Я.Богонюк
О.М.Ванівський