Справа № 815/6502/14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
секретар судового засідання - Гур`єва К.І.
за участю сторін: представника позивача - Іващенко Д.С. (за довіреністю)
представника відповідача - Кириленко А.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ІНТЕКСТ» до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «ІНТЕКСТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 48 287, 35 грн. за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків акту перевірки від 01 жовтня 204 року №31/2200/33850021 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року щодо нарахування ПП «ІНТЕКСТ» пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. З висновками акту перевірки про перевищення граничного терміну надходження товару на 50 днів, на підставі яких відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000502200 позивач не погоджується, вважає, що такі висновки ґрунтуються на припущеннях та спростовуються наступним. На виконання умов зовнішньоекономічного контракту, укладеного ПП «ІНТЕКСТ» з фірмою «WUJIANG XINHUALI TEXTILE CO.,LTD», позивачу поставлено текстильну продукцію та фурнітуру. Вказана продукція надійшла на митну територію України на початку березня 2013 року, що підтверджується екологічною декларацією від 07 березня 2013 року, штампом Державної екологічної інспекції від 13 березня 2013 року на декларації, відбитком штампу Південної митниці від 14 березня 2013 року про те, що товар знаходиться під митним контролем. Натомість, як вказує позивач, відповідач дійшов хибного висновку про те, що датою імпорту товару є дата вантажної митної декларації, а саме 19 квітня 2013 року.
З огляду на зазначене, позивач наполягає на тому, що ним не допущено перевищення граничного терміну надходження товару на 50 днів, відтак податкове повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року, прийняте на підставі висновків акту перевірки №31/2200/33850021 позивач вважає безпідставним та таким, що підлягає скасуванню судом.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що перевіркою ПП «ІНТЕКСТ» встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні імпортної операції відповідно до контракту №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року за період з 22.11.2012 року по 19.04.2013 року, шляхом перевищення 90 денного терміну надходження товару з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, що імпортується. Так, відповідач зазначив, що передоплата за товар у розмірі 40 274, 70 доларів США була перерахована позивачем 30.11.2012 року, відповідно граничний термін надходження товару - 28.02.2013 року. Проте, фактично товар отримано згідно ВМД від 19.04.2013 року, що перевищує граничний термін надходження товару на 50 днів. У зв'язку з перевищенням терміну надходження товару позивачу нараховано пеню у розмірі 48 287, 35 грн.
За таких обставин, на думку відповідача, податкове повідомлення-рішення №0000502200 є обґрунтованими, прийнятими відповідно до положень чинного законодавства, а також, встановлених за результатами перевірки порушень, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову ПП «ІНТЕКСТ» відсутні.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
У період з 18 вересня 2014 року по 24 вересня 2014 року посадовою особою Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 78.4 ст. 78, ст. 79 ПК України та відповідно до наказу від 17 вересня 2014 року №341 проведена позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства «ІНТЕКСТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з фірмою «WUJIANG XINHUALI TEXTILE CO.,LTD» по контракту №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року за період з 22.11.2012 року по 19.04.2013 року.
За результатами невиїзної перевірки підприємства позивача відповідачем складено акт від 01 жовтня 2014 року №31/2200/33850021 «Про результати документальної невиїзної перевірки ПП «ІНТЕКСТ» з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з фірмою «WUJIANG XINHUALI TEXTILE CO.,LTD» по контракту №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року за період з 22.11.2012 року по 19.04.2013 року», у висновках якого зазначено про порушення ПП «ІНТЕКСТ» статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні імпортної операції відповідно до контракту №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року за період з 22.11.2012 року по 19.04.2013 року. Нараховано пені ЗЕД у розмірі 48 287, 50 грн.
На підставі акту перевірки від 01 жовтня 2014 року №31/2200/33850021, а також згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 жовтня 2014 року №0000502200, яким ПП «ІНТЕКСТ» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 48 287, 35 грн. (а.с. 10).
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогами про його скасування з підстав наведених у позові.
Як встановлено судом, ПП «ІНТЕКСТ» укладено з фірмою «WUJIANG XINHUALI TEXTILE CO.,LTD» контракт на поставку текстильної продукції та фурнітури №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року.
Відповідно до умов контракту загальна вартість контракту дорівнює загальній вартості товару та складає 123 187, 20 доларів США. Відповідно до додаткової угоди №1 до контракту загальна вартість контракту та товару складає 120 937, 75 доларів США. Поставка товару здійснюється протягом 21 календарного дня після внесення передоплати. Покупець здійснює передоплату за поставлений товар у сумі 40 274, 70 доларів США, оплата решти суми здійснюється протягом 2-х календарних днів після отримання Коносаменту (а.с. 22-33).
Як зазначено в акті перевірки відповідно до банківських виписок, як передоплата фірмі «WUJIANG XINHUALI TEXTILE CO.,LTD» (Китай) позивачем перераховано 30 листопада 2012 року - 40 274, 70 доларів США, що еквівалентно 321 915, 68 грн. по курсу 7, 993 грн.
Враховуючи, що 30 листопада 2012 року ПП «ІНТЕКСТ» здійснено передоплату за товар, що поставляється за контрактом №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року, граничний термін надходження вказаного товару припадає на 28 лютого 2013 року (90 календарних днів з моменту здійснення передоплати), що не заперечується сторонами.
Натомість, як зазначено в акті перевірки фактично товар отримано згідно ВМД №806020000/2013/004364 від 19 квітня 2013 року, що перевищує граничний термін надходження товару, що імпортується з моменту передоплати у сумі 40 274, 70 доларів США на 50 днів.
Судом встановлено, що предметом спору між сторонами стало визначення моменту поставки товару за імпортною операцією для застосування ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Так, відповідно до акту перевірки відповідач вважає, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на митну територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД, у даному випадку дата ВМД ІМ 40 ДТ №806020000/2013/004364 від 19 квітня 2013 року.
Тобто на думку відповідача товар за контрактом №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року надійшов 19 квітня 2013 року.
Натомість, на думку позивача, зазначена у додатку до Контракту №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року продукція надійшла на митну територію України на початку березня 2013 року, що підтверджується екологічною декларацією №19362 від 07 березня 2013 року, а також штампом Державної екологічної інспекції від 13 березня 2013 року на декларації про дозвіл на подальший ввіз товару. Підтвердженням знаходження товару на митній території України також є відбиток штампу Південної митниці від 14 березня 2013 року щодо знаходження товару під митним контролем.
Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (у редакції чинній на час спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 16.11.2012 року № 475, установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
В свою чергу відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) - це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Момент здійснення експортного (імпортного) контракту - момент, на який здійснено всі обов'язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів (тратт) або укладення кредитних угод.
Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
Митне ж оформлення товарів як наступна подія після перетину митного кордону має інше правове значення.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Митного кодексу України (у редакції чинній на час спірних правовідносин) ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 321 Митного кодексу України (у редакції на час спірних правовідносин) товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Поняття «перетин товаром митного кордону України» та «пропуск через митний кордон України» не є тотожними та обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки товари, що переміщуються через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.
Вантажна митна декларація, в свою чергу, не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата переміщення товарів через митний кордон України.
Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж, проставлення на якому відтиску штампа «Під митним контролем» з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.
Враховуючи викладене, імпортований за контрактом №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року товар надійшов на територію України 14 березня 2013 року, що підтверджується відтиском штампа «Під митним контролем» Південної митниці на товаросупровідних документах (інвойс від 22 листопада 2012 року) (а.с. 36).
Така позиція узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 лютого 2014 року К/9991/31456/11.
Таким чином, висновки відповідача стосовно перевищення позивачем граничного терміну надходження товару, що імпортується за контрактом №WХТ12-11-22 від 22 листопада 2012 року з моменту передоплати у сумі 40 274, 70 доларів США на 50 днів не відповідають дійсним обставинам справи.
З огляду на зазначене, нарахування позивачу пені за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності, а саме за перевищення граничного терміну надходження товару за 50 днів є безпідставним, відтак податкове повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року про нарахування пені у розмірі 48 287, 35 грн. підлягає скасуванню.
Разом із тим, суд зазначає, що позивачем все ж таки допущено перевищення 90 денного строку надходження товару, оскільки граничний термін надходження товару - 28 лютого 2013 року, а штамп Південної митниці «Під митним контролем» від 14 березня 2014 року. Проте, як вже було зазначено, таке перевищення не складає 50 днів, за які позивачу нараховано пеню.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 22, 69, 71, 72, 86, 94, 122, 158-163, 254 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства «ІНТЕКСТ» до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000502200 від 17 жовтня 2014 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 29 грудня 2014 року.
Суддя О.В. Глуханчук
Адміністративний позов приватного підприємства «ІНТЕКСТ» до Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000502200 від 17 жовтня 2014 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Балтської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області №0000502200 від 17 жовтня 2014 року.
29 грудня 2014 року.