Справа № 761/24376/14-ц

Провадження №2-з/761/252/2014

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22 серпня 2014 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Гриньковська Н.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014р. позивач звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним договору іпотеки від 30.07.2013р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також, зобов'язання відповідача передати позивачу за актом прийому-передачі нежилі приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 40,30кв.м.

Одночасно з позовом, було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

В обґрунтування своєї заяви позивач вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки є достатньо підстав вважати, що вказане нерухоме майно, під час розгляду справи, може бути перепродане іншим особам.

Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову та зміст позовної заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Звертаючись до суду із вказаною заявою про забезпечення позову, позивачем не обґрунтовано причин, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов. Також, заявником не надано доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, необґрунтовано необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову. Тобто вбачаються лише припущення заявника з приводу вказаних у заяві про забезпечення позову, обставин.

Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведені обставини, враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151-153, 293, 294 ЦПК, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, пред'явленого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Народна позика», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом 5 днів з дня її винесення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя