2-6571/14

760/21671/14-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 28.10.2014 року дана позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 днів з моменту отримання даної ухвали, а саме наступного.

Відповідно до ч 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Підстави, за якими особи звільняються від сплати судового збору за подачу позову або заяви, зазначені у ч. 1 ст. 5 Закону.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 288 498 грн. 63 коп. та моральної шкоди 105 000 грн.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 ст.6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Також частиною 3 ст.6 Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіми позовними вимогами. На підтвердження сплати судового збору - позивач зобов`язаний надати оригінал платіжного документу.

Судовий збір відповідно до Закону із ціни позову майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати - 243 грн. 60 коп. та не більше трьох розмірів мінімальної заробітної плати - 3 654 грн. 00 коп.

За відшкодування моральної шкоди з ціною позову від 50 до 100 розмірів мінімальної заробітної плати ставка судового збору складає 5% від ціни позову.

Вказані кошти повинні бути сплачені на наступні реквізити

- за сплату судового збору: УДКСУ у Солом'янському районі

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812

Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві

Код банку отримувача (МФО) 82 00 19

Рахунок отримувача 312 122 067 000 10

Код класифікації доходів бюджету 220 300 01

Призначення платежу Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом'янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 02896762 (суду, де розглядається справа)

Статтею 82 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше ніж до ухвалення судового рішення. Як вбачається з позовної заяв позивачем порушується питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, але в порушення ч.1 ст.82 ЦПК України він не зазначає доказів, на підставі яких можна дійти висновку про його незадовільний майновий стан.

На це звертає увагу і Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 29 Постанови №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах». Так, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За відсутністю вищенаведених документів, суд відмовляє у даному клопотанні.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне. Так, згідно положенням п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і позивач при їх викладі повинен обов`язково зазначати докази, якими він обґрунтовує свої вимоги, при цьому зазначаючи докази, що підтверджують кожну обставину, або зазначаючи підстави згідно конкретних норм ЦПК України про звільнення від їх доказування.

Пунктом 4 Постанови пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Натомість позивач цих вимог при заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми моральної шкоди не дотримався. Позивач не зазначив доказів на підтвердження фактів того, що відповідач своєю протиправною поведінкою змусила позивача з членами його сім'ї орендувати чуже майно; що відповідач погрожувала позивачу, тривалий час проживала в його квартирі, перепланувала зазначену квартиру, внаслідок чого двокімнатну квартиру переробили в однокімнатну, що позивач у зв`язку з цим знаходиться в стресовому стані, що вплинуло на його ділову активність та стан його здоров'я (схуднення на 28 кілограмів, того що він посивів, потребує медичного обстеження та реабілітації, оскільки сам позивач викладає так обставини без зазначення відповідних доказів)

Також з позовної заяви вбачається, що позивачем заявлена вимога про накладення арешту на майно відповідача в порядку забезпечення позову. Проте, всупереч ч.1 ст.3, п.13 ст.4 Закону України «Про судовий збір» позивач також не сплачує судовий збір за ставкою 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (121,80 грн.) і не надає відповідного платіжного документа. Зазначені кошті слід сплатити також за вищезазначеними реквізитами.

П.6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що пільги щодо сплати судового збору можуть взагалі стосуватися лише справи та її руху, тому сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за пред`явлення таких позовів.

Як вбачається із зворотного повідомлення вищезазначені недоліки позивач не усунув до даного часу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: В.С. Кицюк