У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді- Боймиструка С.В.,суддів: Гордійчук С.О., Максимчук З.М.

секретар судового засідання - Пиляй І.С.,

з участю ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 в інтересах малолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - орган опіки та піклування Здолбунівської міської ради Рівненської області, про визнання правочину удаваним та недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2014 року забезпечено позов у даній справі шляхом накладення арешту на 2/3 спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 29 травня 2014 року.

У поданій на вказану ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликався на її незаконність та необ'єктивність.

Вказував, що ухвала винесена без його участі та без повідомлення його про розгляд заяви про забезпечення позову.

Доводив, що в оскаржуваній ухвалі не зазначено причин, у зв'язку з якими виникла необхідність забезпечити позов, та інші відомості, передбачені ч.2 ст. 151 ЦПК України.

Стверджував, що майно, на яке ухвалою суду накладено арешт, отримано ним в дар згідно договору дарування.

Просив ухвалу Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в забезпеченні позову.

Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін.

ОСОБА_7 та представник органу опіки та піклування Здолбунівської міської ради у встановленому законом порядку, завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися і причин неявки суду не повідомили, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір з приводу нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, 2/3 частини якої ОСОБА_7 подарувала згідно договору дарування від 29 травня 2014 року ОСОБА_3 (а.с.3-5).

Інший співвласник 1/3 частини зазначеної кварти ОСОБА_4 в інтересах спільних з ОСОБА_7 неповнолітніх дітей звернувся до суду про визнання договору дарування удаваним та недійсним в зв'язку з порушенням житлових прав дітей.

_________________________________________________________________________________________

Справа №562/3020/14-ц Головуючий в суді 1 інст. - Кушнір О.Г.

Провадження № 22-ц/787/2577/2014 Суддя-доповідач - Боймиструк С.В.

У зв'язку з тим, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, а саме відповідач ОСОБА_3 може відчужити спірну частину квартири третім особам, ОСОБА_4 подав заяву про накладення арешту на 2/3 спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 29 травня 2014 року (а.с. 15-16).

Згідно ч.1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України за заявою осіб, що беруть участь у справі, суд може забезпечити позов на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зважаючи на характер спірних правовідносин сторін та суть заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, розглянувши матеріали справи, на переконання колегії суддів, прийшов до правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, про що постановив ухвалу, згідно з правилами ст. ст. 152, 153 ЦПК України.

Покликання ОСОБА_3 на те, що ухвала винесена без його участі та без повідомлення його про розгляд заяви про забезпечення позову є безпідставними, оскільки такий порядок розгляду заяви про забезпечення позову передбачений ч.1 ст. 153 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що майно, на яке накладено арешт, належить йому на підставі договору дарування, вчиненого ОСОБА_7, не заслуговує на увагу в межах даного провадження, оскільки стосуються розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку що ухвала місцевого суду постановлена з дотриманням вимог статей 151-153 ЦПК України, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.2 ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Здолбунівського районного суду від 11 листопада 2014 року про забезпечення позову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: