Судове рішення 595/1701/14-к від 12.01.2015

Судове рішення #40287897

Бучацький районний суд Тернопільської області

11 м. м. Бучач Бучацький район Тернопільська область Україна 48400

Справа № 595/1701/14-к

Провадження №1-кп/595/101/2014

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2014

Бучацький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Федорончука В.Б.,

при секретарі Пастушаку І.Д.,

з участю прокурора Марчихи В.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014210060000061 від 28 лютого 2014 року, по обвинувальному акту щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Сновидів Бучацького району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, жителяАДРЕСА_1 приватного підприємця, раніше не судимого,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4, будучи приватним підприємцем згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, виданого 05.08.1997 року Бучацькою районною державною адміністрацією Тернопільської області, та здійснюючи діяльність у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що у АДРЕСА_2 Бучацького району Тернопільської області, в порушення вимог ст.ст.43,45,46 Конституції України, п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України, наказу Мінпраці від 08.06.2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівниками та фізичною особою», Порядку реєстрації трудових договорів від 27.06.2001 року та ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», допустив ОСОБА_2 до виконання роботи на посаді сторожа з вересня 2000 року та ОСОБА_3 - на посаді сторожа з липня 2001 року, по лютий 2014 року, не уклавши з ними трудових угод в письмовій формі, та в порушення вимог ст.48 КЗпП України не оформив записи у трудових книжках вказаних працівників.

Приватний підприємець ОСОБА_4 проводив виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на руки, не подаючи при цьому звітності в державні контролюючі органи та не перераховуючи внески за них на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, державне соціальне страхування на випадок безробіття у Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, чим ігнорував обов'язок забезпечувати нормальні умови праці, необхідні для виконання працівниками роботи, передбачені законодавством про працю та іншими нормативними актами, які регулюють трудові відносини.

Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніколи не працювали у нього на посаді сторожів. Вони дійсно, інколи, виконували різну роботу у нього вдома, а також на об'єктах його підприємницької діяльності, зокрема, допомагали проводити будівельні роботи, косили траву, розвантажували товар та інше. Однак ці роботи виконувались ними періодично, вони не мали ознак стійких трудових відносин. Справа в тому, що ОСОБА_3 неодноразово позичали у нього гроші, які не повертали, а також набирали в його магазині безоплатно різний товар, за який теж не повертали кошти. Після таких випадках він і запрошував їх на роботу, щоб ті за рахунок фізичної праці відшкодували йому борг.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 грубе порушення законодавства про працю не визнав, обвинувачення його у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджують наступні докази.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що з 2000 року до 23 лютого 2014 року вони разом з своїм сином ОСОБА_3 працювали у приватного підприємця ОСОБА_4 охоронцями в торговельному центрі «ІНФОРМАЦІЯ_3», що знаходиться в центрі с.Соколів Бучацького району. Приходили на роботу о 22 годині і працювали до 10 години. Охороняли магазин і бар. Хтось один з них у нічний час постійно знаходився на території вказаних об'єктів. Син працював з ним з 2001 року. Працювали без укладення письмових трудових договорів. Неодноразово просили ОСОБА_4 оформити їх по закону, на що останній відповідав, що їх ніхто не заставляє робити. За роботу вони отримували щомісячно заробітну плату в розмірі 900 грн. на двох. Заробітну плату ОСОБА_4 виплачував їм у конверті, а інколи в рахунок зарплати вони брали товар у магазині. Крім того, що вони сторожували, деколи в денну пору виконували на прохання ОСОБА_4 різні роботи.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 дав суду аналогічні показання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що він проживає в с.Соколів Бучацького району і ствердив, що ОСОБА_3 сторожували у приватного підприємця ОСОБА_4 кожну ніч. Він неодноразово бачив, як ОСОБА_3 закривали вечором ворота в торговельному центрі «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить ОСОБА_4, бачив їх неодноразово на території торговельного центру і вдосвіта. Працювали ОСОБА_3 у ПП ОСОБА_4 років 11-13.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він проживає в с.Соколів Бучацького району і ствердив, що ОСОБА_2 сторожував у приватного підприємця ОСОБА_4 кожну ніч. Він неодноразово бачив, як ОСОБА_2 закривав вечором ворота в торговельному центрі «ІНФОРМАЦІЯ_3», бачив його неодноразово на території торговельного центру і вдосвіта.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 дав суду подібні показання.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що у жовтні 2010 року він, як дільничний інспектор Бучацького РВ УМВС України в Тернопільській області, проводив перевірку по заяві ОСОБА_3 про заподіяння тілесних ушкоджень. Під час опитування ОСОБА_3 останній вказував, що працює сторожем у приватного підприємця ОСОБА_4

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суду показали, що вони працювали або працюють продавцями у ПП ОСОБА_4 Вони неодноразово бачили, як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на території торговельного центру «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить ПП ОСОБА_4, рубали дрова, розгружали цемент, косили та виконували інші роботи. ОСОБА_3 брали у магазині ПП ОСОБА_4 товар і не розплачувалися за нього.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що ОСОБА_3 працювали у приватного підприємця ОСОБА_4 сторожами 13 років, всю ніч були на території підприємства. Вона про це може стверджувати, тому що її магазин знаходиться поруч з торговельним центром «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить ОСОБА_4 ОСОБА_2 казав їй, що за місяць роботи ОСОБА_4 платив йому 400 грн. Зарплату отримував продуктами і товаром.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду показав, що він працює Соколівським сільським головою і ствердив, що ОСОБА_2 сторожували у приватного підприємця ОСОБА_4 кожну ніч. Він неодноразово бачив, як ОСОБА_2 закривали вечором ворота в торговельному центрі «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить ОСОБА_4, бачив їх неодноразово на території торговельного центру і вдосвіта. Працювали ОСОБА_2 у ПП ОСОБА_4 років 6-8.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що протягом 2004 року вона працювала у ПП ОСОБА_4 в барі, з 10 до 24 години. ОСОБА_2 по ночах чергували у ПП ОСОБА_4, ходили по території підприємства. Бачила вона їх на території підприємства коли йшла з роботи додому, а також часто бачила їх о 4 годині 30 хвилин ранку, коли ще працювала, а також пізніше, коли вже не працювала у ПП ОСОБА_4, як виносила на автобусну зупинку передачі для дітей-студентів. ОСОБА_2 говорили їй, що ОСОБА_4 платить їм в місяць 800 грн. на двох.

Оцінюючи в сукупності докази, здобуті в судовому засіданні, з матеріалами справи суд прийшов до переконання, що вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.172 КК України органом досудового розслідування кваліфіковано вірно, як грубе порушення законодавства про працю.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який позитивно характеризується по місцю проживання, і приходить до переконання, що йому слід призначити покарання у виді штрафу, що таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області через Бучацький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя В. Б. Федорончук

Показати/Приховати судові провадження

Судове провадження 11-кп/789/134/16

Номер: 11-кп/789/134/16
Опис: ч.1 ст.172 КК України
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 595/1701/14-к
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Суддя: Федорончук В.Б.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
Департамент справи:
Дата реєстрації: 29.02.2016
Дата етапу: 20.07.2016

Судове провадження 1-кп/595/106/2016

Номер: 1-кп/595/106/2016
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження
Номер справи: 595/1701/14-к
Суд: Бучацький районний суд Тернопільської області
Суддя: Федорончук В.Б.
Результати справи:
Етап діла: Призначено склад суду
Департамент справи:
Дата реєстрації: 25.07.2016
Дата етапу: 25.07.2016

Судове провадження 11-п/789/117/16

Номер: 11-п/789/117/16
Опис:
Тип справи: на подання (клопотання ) про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого
Номер справи: 595/1701/14-к
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Суддя: Федорончук В.Б.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
Департамент справи:
Дата реєстрації: 02.08.2016
Дата етапу: 08.08.2016

Судове провадження 1-кп/603/7/2017

Номер: 1-кп/603/7/2017
Опис:
Тип справи: на кримінальне провадження
Номер справи: 595/1701/14-к
Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області
Суддя: Федорончук В.Б.
Результати справи: залишено без змін рішення апеляційної інстанції
Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
Департамент справи:
Дата реєстрації: 17.08.2016
Дата етапу: 30.01.2019

Судове провадження 1-кс/603/81/2016

Номер: 1-кс/603/81/2016
Опис:
Тип справи: на клопотання, скаргу, заяву
Номер справи: 595/1701/14-к
Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області
Суддя: Федорончук В.Б.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
Департамент справи:
Дата реєстрації: 22.09.2016
Дата етапу: 30.09.2016

Судове провадження 11-кп/789/52/18

Номер: 11-кп/789/52/18
Опис: ч.1 ст.172 КК України
Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
Номер справи: 595/1701/14-к
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Суддя: Федорончук В.Б.
Результати справи:
Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
Департамент справи:
Дата реєстрації: 10.01.2018
Дата етапу: 27.03.2018