Справа № 753/6082/14-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10656/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Леонтюк Л.К.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Шкоріна О.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі ь головуючого судді: Шкоріної О.І.,
суддів: Стрижеуса А.М., Антоненко Н.О.,
при секретарі: Пікало К.В.
за участю:представника позивача - Кузик Т.С.
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 на рішення Дарницького районного суду м.Києва від 2 липня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_6 про припинення договору поруки, -
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 2014 року позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 як поручителя виконання зобов'язань ОСОБА_6 за кредитним договором від 11 квітня 2008 року кредитної заборгованості в сумі 1303116 грн.46 коп., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 21910,21 доларів США., заборгованості по відсотках - 10853, 81 доларів США, пені в сумі 1022879 грн.24 коп.
В свою чергу ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом, в якому просила визнати припиненим договір поруки від 11 квітня 2008 року. Свої вимоги мотивувала тим, що договір поруки є припиненим, оскільки у відповідача кредитора двічі в 2009 році (останній платіж по поверненню кредиту та сплати відсотків у грудні 2008 року) та від 16 листопада 2011 року (день припинення нарахування відсотків боржнику) минуло шість місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання. Крім того, оскільки банк, починаючи з 2009 року не вжив жодних заходів та не надав суду доказів щодо спонукання боржником виконання основного зобов'язання за кредитним договором, тому обсяг її відповідальності збільшився без її згоди.
Ухвалою Дарницького районного суду м.Києва від 12 травня 2014 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5 змінено статус третьої особи ОСОБА_6 на співвідповідача у справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 2 липня 2014 року позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» задоволені частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суму боргу по поверненню кредитних коштів, процентів за користування кредитом та пені за договором кредиту в розмірі 1303116 грн.46 коп., з яких 21910 грн.21 коп. - кредитна заборгованість; 92834 грн. 81 коп. - заборгованість по відсоткам, 1022879 грн. 24 коп. - пеня.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 3654 грн.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ «Альфа -Банк», третя особа: ОСОБА_6 про припинення договору поруки відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_4 як представник ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення ухвалене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, висновок суду про безпідставність вимог про визнання поруки припиненою абсолютно нічим не обґрунтований. Зокрема, зазначив, що судом не застосовані положення ч.1 ст.559 ЦК України, на які посилався позивач за зустрічним позовом та не враховано, що відстрочення виконання основного зобов'язання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами є збільшенням відповідальності поручителя.
В судове засідання ОСОБА_6 не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. З'ясувавши думку учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи у відсутність ОСОБА_6, зважаючи на вимоги ст.305 ч.2 ЦПК України, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у його відсутність.
В судовому засіданні ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.
Представник ПАТ «Альфа-Банк» проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_6 укладено кредитний договір № 490063231, відповідно до умов якого банк надав позичальнику в кредит грошові кошти в сумі 24280 доларів США з кінцевим терміном повернення до 11 квітня 2015 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,5 %.
Згідно з п.2.8 договору та додатку до кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється позичальником частинами - щомісячно рівними частинами відповідно до графіку платежів.
З метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором 11 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 490063231-П. Згідно зі статтями 2, 3 зазначеного договору поручитель зобов'язувався солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі, включаючи повернення кредиту рівними частинами, у терміни визначені основним договором та додатком № 1, щомісячної сплати процентів та сплати неустойки.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 своїх зобов'язань за договором не виконав, з грудня 2008 року припинив погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 11 лютого 2014 року складається з 21910,21 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 187402 грн.41 коп., 10853,81 доларів США заборгованості за відсотками, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 92834 грн.81 коп.
5 березня 2014 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором і наявністю заборгованості ПАТ «Альфа-Банк» надіслало вимогу до позичальника та поручителя про дострокове повернення кредиту та процентів за користування кредитом протягом 30 днів з дати отримання цієї вимоги.
Вимога банку позичальником та поручителем задоволена не була, у зв'язку з чим кредитор у березні 2014 року звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, що призвело до виникнення заборгованості за цим договором, у зв'язку із чим на підставі статей 525, 526, 553,554, 1050,1054 ЦК України боржник і поручитель несуть солідарну відповідальність за неналежне виконання зобов'язання. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 про припинення поруки, суд першої інстанції вважав вимоги безпідставними.
Проте повністю з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості, вимоги до якої підтримав у поданій до суду 1 липня 2014 року заяві ( а.с.71).
Вимоги до позичальника ОСОБА_6 позивачем не заявлялися.
Отже, приймаючи рішення про солідарне стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_6, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим припустився порушень вимог ч.1 ст.11 ЦПК України.
Разом з тим, судом першої інстанції встановлено, що за умовами договору поруки, укладеного між банком та ОСОБА_5 з метою забезпечення зобов'язань позичальника ОСОБА_6 за кредитним договором № 490063231 від 11 квітня 2008 року, поручитель відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення банку кредиту рівними частинами, у терміни, визначені основним договором та додатком № 1 до основного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 11 квітня 2015 року; щомісячної сплати банку процентів за користування кредитом у терміни, визначені основним договором та додатком № 1 до основного договору; сплати банку неустойки та понад суми неустойки відшкодування збитків, заподіяних банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором.
За умовами кредитного договору № 490063231 платежі з повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно рівними частинами відповідно до Графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком № 1 до договору та його невід'ємною частиною в порядку та на умовах, визначених цим договором. У разі сплати у валюті кредиту - 11 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 462 доларів США; у разі погашення кредиту у валюті відмінній від валюти кредиту таке погашення має здійснюватись не пізніше 10 числа кожного місяця у сумі, розрахованій у порядку та на умовах, визначених цим договором. Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості щомісячно за фактичний строк користування кредитом виходячи з 30 днів у місяці та 360 у році..
Як убачається з наданого позивачем до позовної заяви розрахунком заборгованості, останній платіж від позичальника надійшов банку у листопаді 2008 року. Заборгованість, з приводу якої заявлений позов у справі, виникла у боржника з грудня 2008 року у зв'язку з несплатою боржником поточних щомісячних платежів із погашення кредиту та процентів за користування ним.
Згідно наданого розрахунку відсотки за користування кредитом позивачем в останнє нараховані на суму заборгованості по тілу кредиту у грудні 2011 року, загальна сума яких складає 10853, 81 доларів США, яка заявлена банком до стягнення.
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 17 вересня 2014 року по справі № 6-53цс13, застосування якої є обов'язковим в силу ст.360-7 ЦПК України, вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами).
Оскільки банк пред'явив вимогу до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов'язання, в тому числі і нарахованих процентів на залишок заборгованості (листопад-грудень 2011 року), в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України слід вважати, що порука припинена щодо зобов'язань позичальника, які існували станом на 1 листопада 2013 року.
Разом з тим, не можна вважати припиненими правовідносини поруки за договором в частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов'язань за кредитним договором, зокрема щодо сплати щомісячного платежу по поверненню кредиту у період з 1 листопада 2013 року до 11 квітня 2015 року.
Таким чином, з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Альфа-Банк» підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту, розрахована за період з листопада 2013 року і до 11 квітня 2015 року в сумі 7023,70 доларів США, що по курсу НБУ станом на лютий 2014 року становить 60052 грн.64 коп.
Крім того, встановивши наявність прострочення зобов'язань за кредитним договором , суд першої інстанції на підставі ст.549 ЦК України і відповідно до п.3.4 розділу 2 кредитного договору вважав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1022879 грн.24 коп., розрахованої за рік, що передує зверненню позивача до суду.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно не застосував при визначенні розміру пені положення ч.3 ст.551 ЦК України.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Виходячи з принципів розумності та справедливості, а також враховуючи загальну суму заборгованості по тілу кредиту, яка підлягає стягненню з поручителя колегія суддів вважає можливим зменшити розмір неустойки до 10 000 грн.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення Дарницького районного суду м. Києва в частині задоволення позовних вимог банку підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Що стосується доводів апеляційної скарги в тій частині, що суд першої інстанції безпідставно вважав договір поруки не припиненим, колегія суддів їх відхиляє, оскільки судом не встановлено, що обсяг відповідальності поручителя збільшився. Відтак підстави для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду м.Києва від 2 липня 2014 року - в частині задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа - Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про солідарне стягнення кредитної заборгованості скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 490063231 від 11 квітня 2008 року по тілу кредиту в сумі 60052 грн., пеню в сумі 10000 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір в сумі 700 грн.52 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: