Справа № 2-1891/2007 р. № 2-148/2008 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Зоріної Д.О., при секретарі Скічко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, ОСОБА_2 міського управління УМВС України в Харківській області, ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури, ОСОБА_2 обласної прокуратури, Управління державного казначейства України в Харківській області. Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, згідно якого просив суд ухвалити рішення, яким відшкодувати за рахунок держави в особі Генеральної прокуратури України заподіяну йому моральну шкоду в сумі п»ять мільйонів гривень.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 19 червня 1998 року було скоєно вбивство його доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 22 червня 1998 року прокуратурою Харківської області було порушено кримінальну справу за вказаним фактом за ознаками злочину, передбаченого статті 94 КК України (в редакції 1960 року). За час розслідування, кримінальна справа перебувала в провадженні ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури, а 11 червня 2007 року вказана кримінальна справа була передана в провадження слідчого відділу ОСОБА_2 районного відділу Головного управління МВС України в Харківській області. Позивач вважає, що слідством по справі не було вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об»єктивного розслідування всіх обставин справи і розкриття цього злочину та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. Крім того, зазначає, що внаслідок бездіяльності державних правоохоронних органів, йому, як батькові загиблої заподіяно моральної шкоди, яку він оцінює в п»ять мільйонів гривень. Оскільки на час смерті доньки він мав право на одержання від неї утримання, ОСОБА_1 просить у відповідності до положень статті 1207 Цивільного кодексу України, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, завдану йому смертю ОСОБА_4 нової М.Ю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

29 жовтня 2007 року Крюківським районним судом міста Кременчука Полтавської області було винесено ухвалу, якою до участі в справі в якості співвідповідачів залучено Харківське міське управління МВС України в Полтавській області, харківську міжрайонну прокуратуру, Харківську обласну прокуратуру, управління державного казначейства України в Харківській області, Державне казначейство України.

Представник відповідачів прокуратури Харківської області та Генеральної прокуратури України - ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач при зверненні до суду як на підставу для звернення в суд посилався на статтю 1207 Цивільного кодексу України. Однак, згідно з вимогами статті 1207 Цивільного кодексу України, шкода, завдана каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров»я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України, державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною. При цьому перелік осіб, що міститься в статті 1200 Цивільного кодексу України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Оскільки позивач не надав доказів, що на день смерті його доньки він був непрацездатним та знаходився на її утриманні, він не має права на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи.

Представники відповідачів ОСОБА_2 міського управління МВС України в Харківській області, ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури, Управління державного казначейства України, Державного казначейства України в судове засідання не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином усвідомлені про час та місце слухання справи.

2

Представник третьої особи Президента України - ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, однак в судове засідання не з»явився, надавши суду письмові заперечення проти позову ОСОБА_1. В своїх запереченнях представник Президента України зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до положень чинного цивільного законодавства України, право на відшкодування шкоди, заподіяної смертю внаслідок злочину, мають лише непрацездатні особи, які були на утриманні особи, що померла або мали на день її смерті право на одержання від неї утримання. Однак позивачем у позовній заяві не зазначено доказів того, що він був непрацездатним та перебував на утриманні дочки, а також на день її смерті мав право на одержання від неї утримання, у зв»язку з чим його позовні вимог задоволенню не підлягають.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників ОСОБА_2 міського управління МВС України в Харківській області, ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури, управління державного казначейства в Харківській області, Державного казначейства України на підставі наявних в справі матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідачів ОСОБА_2 обласної прокуратури та Генеральної прокуратури України, ретельно дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

22 червня 1998 року ОСОБА_2 міжрайонною прокуратурою за фактом умисного вбивства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, труп якої з ознаками насильницької смерті було знайдено поблизу села Лизогубівка Харківського району, порушено кримінальну справу № 50980085 за ознаками складу злочину, передбаченого статтею 94 КК України в редакції 1960 року.

Протягом 1998-2008     років органами досудової

о слідства проведено ряд слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, направлених на встановлення особи, яка вчинила зазначений вище злочин. Досудове слідство по справі неодноразово зупинялось відповідно до вимог пункту 3 статті 206 КПК України з підстав не встановлення особи, яка вчинила злочин, та поновлялося у зв*язку з необхідністю проведення слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин події вчиненого злочину та винної в цьому особи.

На час розгляду даної цивільної справи у суді, злочин залишається нерозкритим, досудове слідство та оперативно-розшукова робота у справі тривають.

Як вбачається зі змісту заяви, позивач, посилаючись на вимоги статей 1200,1207 Цивільного Кодексу України, просить відшкодувати за рахунок держави заподіяну йому моральну шкоду завдану смертю фізичної особи, аргументуючи свої вимоги тим, що хоч він і не був на утриманні потерпілої, але відповідно до вимог чинного цивільного законодавства, на день смерті доньки мав право на одержання від неї утримання.

Частиною 1 статті 1200 Цивільного кодексу України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні, або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Згідно частини 1 статті 1207 Цивільного Кодексу України, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю внаслідок злочину, відшкодовується потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 Цивільного кодексу України державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Відповідно до вимог частини 1 статті 81 Сімейного Кодексу України в редакції 1969 року, повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги і піклуватися про них.

Отже, як достовірно встановлено в судовому засіданні позивач є батьком потерпілої від злочину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і на день смерті останньої, а саме 22 червня 1998 року, був працездатною особою та відповідно до вимог діючого на той час сімейного та цивільного законодавства не мав право на утримання від повнолітньої дитини.

Окрім того, як на підставу звернення до суду з вимогою щодо відшкодування моральної шкоди завданою смертю потерпілої, позивач посилається на пункт 2 статтю 1168 Цивільного Кодексу України, яким передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові(дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Зазначена норма права не суперечить положенням статті 440-1 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

Однак, зазначена вище вимога позивача, суперечить чинному цивільному законодавству,  оскільки,  відповідно  до  вимог  статті  1167  Цивільного  Кодексу

3

України, право вимоги щодо стягнення моральної шкоди, завданої вчиненням умисного злочину, в даному випадку у позивача може виникнути лише до особи яка його вчинила. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доповненнях до неї, позивач фактично оскаржує бездіяльність органів досудового слідства та Генеральної прокуратури України, однак вимогу щодо визнання такої бездіяльності незаконною не висуває.

Позивачу в судовому засіданні роз»яснені положення частини 4 статті 10 ЦПК України, яка передбачає, що суд сприяє всебічному і повному з»ясуванню обставин справи: роз»яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках встановлених цим кодексом, зокрема позивачу було роз*яснено його право звернутися до суду з вимогою про визнання неправомірною бездіяльності правоохоронних органів при проведенні досудового слідства по кримінальній справі № 50980085 та здійсненню за ним нагляду.

Однак позивач ОСОБА_1 не скористався наданим йому правом звернення до суду з доповненням до позовних вимог, вважаючи, що в справі достатньо доказів на підтвердження законності та обґрунтованості його позовних вимог.

За викладених обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1Г, оскільки викладені ним вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок смерті фізичної особи є незаконними і необгрунтованими та такими, що суперечать положенням цивільного законодавства.

Керуючись статтями 10,11,57,60,81,84,88,212,213,215 Цивільно-процесуального Кодексу України, статтями 1167, 1168, 1200, 1207 Цивільного кодексу України,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, ОСОБА_2 міського управління УМВС України в Харківській області, ОСОБА_2 міжрайонної прокуратури, ОСОБА_2 обласної прокуратури, Управління державного казначейства України в Харківській області, Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок смерті фізичної особи - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 4 статті 4 95 ЦПК України.