У Х В А Л А

Іменем України

04 листопада 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Кондора Р.Ю., Чужі Ю.Г.

при секретарі - Марчишак Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року по справі за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

В серпні 2014 року ПАТ „Укрсоцбанк" (далі по тексту - Банк) звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 20765,65 доларів США, що станом на 26.02.2014 років еквівалентно 195 755,73 грн. Позов мотивовано тим, що 01.10.2007 між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 303/11-Т-07 для придбання автомобіля, згідно якого позичальник отримала від Банку кредит в сумі 18670 доларів США зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 12,55% річних з кінцевим терміном повернення 30.09.2014. В забезпечення виконання зобов'язання за цим кредитним договором 01.10.2007 між Банком і ОСОБА_1 був укладений договір застави майна №303/11-Т-07, згідно якого в заставу було передано майно, придбане за кредитні кошти: легковий автомобіль комбі-В, марки Fiat, модель Punto 1.4l 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1. Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 26.02.2014 виникла заборгованість у загальному розмірі 20765,65 доларів США (195 755.73 грн.), з яких: - заборгованість за кредитом - 15652,27 доларів США (147552,38 грн.); - заборгованість за відсотками - 3222,46 доларів США (30377,56 грн.); - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1440,53 доларів США (13579,69 грн.); - пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 450,10 доларів США (4246,10 грн.). Банк просив стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року позов ПАТ "Укрсоцбанк" задоволено та стягнуто з відповідача 1957,60 грн. судових витрат.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 01 вересня 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання у визначений час не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток (а.с. 101-103). Зважаючи на те, що доводи апелянта викладені в апеляційній скарзі, позиція сторін апеляційному суду відома, судова колегія, відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до положень ст. 197, ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст.ст. 11, 509, 526, 611, 614, 623, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, циві льно-правові зобов'язання виникають з договорів і повинні виконуватися належним чином; позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в по рядку, що встановлені договором; в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що за лишилась, та сплати процентів; особа відповідальна за порушення зо бов'язання, позичальник, який уклав і не виконує кредитний договір, повинен відшко дувати кредитору збитки в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01.10.2007 між АКБ СР „Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 303/11-Т-07, згідно якого позичальник отримала від банку кредит в сумі 18670 доларів США на придбання рухомого майна, зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 12,55% річних з кінцевим терміном повернення 30.09.2014, щомісячний платіж становив 222 доларів США, сплата останньої частини складала 244 долари США (а.с.7-11). Відповідно до п. 2.1. Договору кредиту надання кредиту проводилось шляхом видачі позичальнику готівкових грошей, і згідно заяви на видачу готівки № 1 кошти були отримані позичальником 01.10.2007 та проведено оплату за придбання автомобіля (а.с.21)

У червні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до Банку із клопотанням про реструктуризацію кредиту (а.с.22-23). Додатковою угодою №1 від 22.07.2010 внесено зміни до Договору кредиту №303/11-Т-07 від 01.10.2007, згідно яких було визначено новий графік погашення заборгованості зі сплатою 364,01 долар США на місяць з квітня 2011 року та 728,03 доларів США у вересні 2014 року (а.с.13-14).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 01.10.2007 між Банком і ОСОБА_1 був укладений договір застави майна №303/11-Т-07, згідно якого в заставу було передано автомобіль, для придбання якого і було отримано кредит, а саме: легковий автомобіль комбі-В, марки Fiat, модель Punto 1.4l 2007 року випуску, № кузова НОМЕР_2, д.н. НОМЕР_1 (а.с.15-18).

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 26.02.2014 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становила 20765,65 доларів США (195755.73 грн.), з яких: - заборгованість за кредитом - 15652,27 доларів США (147552,38 грн.); - заборгованість за відсотками - 3222,46 доларів США (30377,56 грн.); - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1440,53 доларів США (13579,69 грн.); - пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 450,10 доларів США (4246,10 грн.) (а.с.19-20).

Задовольняючи позовні вимоги Банку суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконувалися умови кредитного договору, внаслідок чого нею було допущено заборгованість, тому Банк мав законні підстави для пред'явлення вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується в повній мірі. Доводи апеляційної скарги вимог Банку та висновків суду не спростовують.

Зважаючи на викладене, судова колегії вважає, що підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає. Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 22 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня на брання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча Судді