Справа № 464/9781/14 Головуючий у 1 інстанції: Борейко С.В.
Провадження № 22-ц/783/7217/14 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
Категорія: 81
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Мельничук О.Я., Павлишина О.Ф.,
секретаря Гацій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_2 про зупинення реалізації арештованого майна,-
встановила:
Оскаржуваною ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06.10.2014 року заяву ОСОБА_3 про зупинення реалізації арештованого майна задоволено.
Зупинено реалізацію арештованого нерухомого майна, а саме лот № 4613, квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили ухвали суду за результатами слухання скарги ОСОБА_3 на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Білозір І.В.
Ухвалу допущено до негайного виконання.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08 жовтня 2014 року виправлено описки, допущені в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2014 року у справі № 464/9781/14 за позовом ПАТ «Фольксбанк» - правонаступником якого є ПАТ «ВіЕсБанк» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, а саме: виключено з змісту ухвали текст «розглянувши у відкритому судовому засіданні» та «заслухавши думку представника скаржника та державного виконавця».
Ухвалу суду оскаржив державний виконавець Сихівського ВДВС ЛМУЮ Білозір І.В., вважає що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки заява ОСОБА_3 розглянута в судовому засідання без участі всіх сторін, про судове засідання державний виконавець не повідомлявся.
При цьому, покликається на ст.ст. 158, 169 ЦПК України за якими розгляд справ відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а заяви та клопотання вирішуються після того, як буде заслухана думка інших присутніх, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала.
Просить ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06.10.2014 року про зупинення реалізації арештованого майна скасувати.
Представник Сихівського ВДВС Львівського міського управління юстиції, будучи повідомленим належним чином про день та час розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28), в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, подав заяву про залишення без розгляду апеляційної скарги від 09.10.2014 року, оскільки ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 08.10.2014 року виправлено описки, допущені в ухвалі Сихівського районного суду м. Львова від 06.10.2014 року, у зв"язку із чим апеляційна скарга втрачає необхідність в розгляді.
Інші учасники розгляду справи - претсавник стягувача ПАТ "ВіЕс Банк" та боржник ОСОБА_3, будучи повідомленими належним чином про день та час розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29,30), в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, не повідомили суд про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.
За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.
Способи захисту прав учасників виконавчого провадження визначені Законом України "Про виконавче провадження" та розділом VII ЦПК України й таким способом є звернення учасника виконавчого провадження із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі рішення від 02.12.2012 року, Сихівським районним судом м. Львова видано виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Фольксбанк» - правонаступником якого є ПАТ «ВіЕсБанк», заборгованість за кредитним договором в сумі 827 679,79 грн.
Виконавче провадження по виконанню вказаного виконавчого листа відкрито державним виконавцем Сихівського ВДВС ЛМУЮ.
25 вересня 2014 року боржник ОСОБА_3 звернулась в суд зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Білозір І.В.
Під час розгляду скарги 06.10.2014 року боржник подала заяву про зупинення продажу арештованого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили ухвали суду за результатами розгляду скарги на дії державного виконавця.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву районний суд виходив з того, що згідно Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2014 р. № 656/5, підставою для зупинення електронних торгів в цілому або по окремому лоту є рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна.
Враховуючи обставини справи, суд прийшов переконання, що існують об"єктивні перешкоди, що можуть утруднити чи зробити неможливим в подальшому виконання ухвали суду за результатами розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця та зобов"язання до усунення порушень.
Інших мотивів задоволення заяви боржника суд в ухвалі не навів.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.
Цивільний-процесуальний кодекс, зокрема п. 5 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, передбачає можливість зупинення продажу арештованого майна у разі подачі позову про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_3 звернулась зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст.ст. 383-389 ЦПК України, а не з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.
Разом з цим, право суду зупиняти реалізацію арештованого майна у виконавчому провадженні на час розгляду скарги на дії державного виконавця за заявою боржника, не передбачене розділом VII ЦПК України "Судовий контроль за виконання судових рішень".
Під час розгляду відповідної скарги судом може бути вирішено питання про законність чи незаконність дій державного виконавця, однак постановляючи оскаржувану ухвалу суд з незрозумілих підстав керувався ст. 383 ЦПК (право на звернення із скаргою до суду).
В свою чергу, із виділених матеріалів справи вбачається, що позов про визнання права власності на нерухоме майно і про зняття з нього арешту по справі не заявлений, докази про подання такого відсутні.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 15 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних у кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" при розгляді таких скарг суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Разом із тим, до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (пункт 4 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження").
В свою чергу, постановляючи оскаржувану ухвалу та ухвалу про виправлення описки суд не зазначив, що судове засідання 06.10.2014 року проводилось без фіксування технічними засобами відповідно до приписів ст. 197 ЦПК України, а у випадку проведення такого фіксування, не приєднав до матеріалів справи журнал судового засідання та диск із звукозаписом такого засідання.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України однією з підстав для скасування ухвали суду і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції є порушення порядку, встановленого для його вирішення.
Таким чином, колегія суддів приходить висновку про необхідність скасування ухвали суду і передачі питання на новий розгляд в суд першої інстанції, оскільки судом допущено порушення порядку, встановленого для вирішення порушеного питання.
Що стосується заяви державного виконавця про залишення без розгляду апеляційної скарги, у Главі 1 Розділу V ЦПК України не передбачено право апеляційної інстанції на залишення без розгляду апеляційної скарги на підставі заяви апелянта.
В свою чергу, відповідно до ст. 300 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково, що у випадку прийняття відмови апеляційним судом, є підставою для закриття апеляційного провадження.
Таким чином, колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви державного виконавця про залишення без розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Відмовити у задоволенні заяви державного виконавця Сихівського відділу ДВС Львівського міського управління юстиції Білозір І.В. про залишення без розгляду апеляційної скарги від 09.10.2014 року.
Апеляційну скаргу державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби ЛМУЮ Білозір І.В. задовольнити частково.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2014 року скасувати, а справу направити для вирішення питання про зупинення реалізації арештованого нерухомого майна, лот. № 4613. квартири АДРЕСА_1 на новий розгляд в суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: О.Я. Мельничук
О.Ф. Павлишин