Справа № 454/538/14 Головуючий у 1 інстанції: Пахут С.О.
Провадження № 22-ц/783/7177/14 Доповідач в 2-й інстанції: Шумська Н. Л.
Категорія:19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючий суддя: Шумська Н.Л.
судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.
секретар: Бадівська О.О.
особи, які беруть участь у справі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду львівської області від 08 жовтня 2014 року у справі за позовом Львівської державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Сокальського районного суду львівської області від 08 жовтня 2014 року позов Львівської державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат задоволено; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Львівської державного університету внутрішніх справ 14232 грн. 84 коп. витрат; вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність, необґрунтованість, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що даний спір носить публічно правовий характер, оскільки виникає з договору публічно правового характеру. Вказує, що на момент укладення договору знаходився у владному підпорядкуванні по відношенню до Львівського державного університету внутрішніх справ, оскільки був курсантом. Предметом договору є проходження служби в міліції на посаді курсанта. Таким чином, договір не може носити характер цивільно-правової угоди також через те, що однією зі сторін є особа яка проходила публічну службу, адже на момент укладення договору ОСОБА_2 вже був зарахований в число курсантів, тобто проходив публічну службу. Просить рішення Сокальського районного суду львівської області від 08 жовтня 2014 року скасувати та закрити провадження у справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги та скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що 01.09.2008 року між Львівським державним університетом внутрішніх справ, ГУМВС України у Львівській області та ОСОБА_2 було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.
Згідно п. 2.3.6 Договору у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими п. 3 даного договору, особа зобов'язується відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Як вбачається з витягу наказу №412 о/с від 11.10.2013 року, лейтенанта міліції ОСОБА_2 звільнено з посади оперативного уповноваженого карного розшуку Соснівського міського відділення міліції Червоноградського відділу ГУМВС України у Львівській області за власним бажанням на підставі п.64 «ж» Положення «Про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України».
Відповідно до п. 2.3.5. Договору ОСОБА_2 взяв на себе на себе зобов»язання після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов»язків за посадою, на яку призначений Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року №313 «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України» сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_2 за період з серпня 2008 року по червень 2012 року становить 14 232 грн. 84 коп., що стверджується довідкою - розрахунком № 2 від 30.01.2014 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову та стягуючи з відповідача на користь Львівського державного університету внутрішніх справ 14 232 грн. 84 коп. суд першої інстанції виходив з того, що Львівським державним університетом внутрішніх справ понесені фактичні витрати пов'язані з утриманням ОСОБА_2 під час навчання в навчальному закладі МВС, оскільки він не пропрацював три роки в ОВС та був звільнений за власним бажанням.
Колегія судді погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч.6 ст. 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов»язані з їх утриманням в вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п.6.28 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затв. наказом МВС України № 62 від 14.02.2008р., порядок та підстави відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ у зв'язку з небажанням продовжувати навчання або порушенням дисципліни, а також у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ (офіцерського складу внутрішніх військ) визначаються:
- для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ - Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ від 01.03.2007р. № 313;
- для військовослужбовців внутрішніх військ - Порядком відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2006р. № 964.
Згідно зі ст. 3 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою КМУ від 01.03.2007р. № 313, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, Головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою. Сторонами такого договору є: виконавець - навчальний заклад, замовник - Головне управління або управління Міністерства внутрішніх справ України, особа - курсант.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з матеріалів справи даний спір, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, особою, яка звільнена за небажанням продовжувати службу в органах внутрішніх справ.
Витрати відшкодовуються згідно з договором, сторонами якого є навчальний заклад та фізична особа.
Таким чином, доводи апелянта щодо публічно правового характеру даного спору колегія суддів відхиляє як необґрунтовані та безпідставні оскільки спір у справі, яка розглядається, випливає з договірних правовідносин, а договірні правовідносини між сторонами, однією з яких є фізична особа, регулюються Цивільним кодексом України.
Тому даючи оцінку рішенню суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження, в межах доводів скарги, колегія суддів дійшла висновку про законність та обгрунтованість рішення. Рішення суду ухвалене в межах заявлених вимог, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляції не ставлять під сумнів його законність.
Відтак, на підставі ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін.
Керуючись ст.303, п.1ч.1ст.307, 308, п.1ч.1ст.314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Сокальського районного суду львівської області від 08 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення й може бути оскаржена протягом 20-ти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя Н.Л. Шумська
Судді: Л.Б. Струс
М.М. Шандра