Справа № 761/20112/13-ц

Провадження №2/761/441/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 грудня 2014 року м.Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ковтун А.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Заєць О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські пластикові вікна» про захист прав споживачів, -

в с т а н о в и в:

У червні 2013р. до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій, хз урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.11.2014 р., поставлено питання про розірвання договору - замовлення №25/09-12 від 10.09.2012р. укладеного із ТОВ «Українські пластикові вікна», стягнення 13.400,00 грн. оплати за договором; зобов'язання безоплатно демонтувати встановлені конструкції шляхом демонтажу; а також стягнення 76.235,23 грн. матеріальних збитків та 10.000,00 грн. моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що відповідач не виконав належним чином свої обов'язки за договором №25/09-12 від 10.09.2012р., з порушенням встановленого договором строку виготовив та встановив віконні конструкції не з передбачених договором матеріалів, неналежної якості, що не відповідають Державним будівельним нормам і правилам, чим допустив істотні недоліки при наданні послуг, які неможливо усунути, внаслідок чого неможливо використовувати встановлені конструкції за призначенням, що є порушенням прав позивача як споживача, чим завдав позивачу матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у письмовому запереченні на позов проти задоволення позову заперечує з посиланням на те, що договір - замовлення №25/09-12 від 10.09.2012р. та акт виконаних робіт підписано не позивачем, а його дружиною та сином; пластик, з якого виготовлені вікна є тим же, що вказано у договорі, мала місце зміна назви виробу замовником; відсутні належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, у тому числі і про завдання матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у письмовому запереченні на позов.

Судом встановлено, що 10 вересня 2012р. між сторонами укладено договір - замовлення №25/09-12 по заповненню віконних прорізів конструкціями із ПВХ профіля з ущільненням по периметру монтажною піною загальною площею 16,337 кв.м. згідно з Додатком №1 до договору. Загальна вартість робіт 13.400,00 грн. у тому числі ПДВ - 2 233,33 грн., строк виконання робіт 7 днів з моменту внесення авансу 70% в розмірі 9.380,00 грн., остаточний розрахунок в розмірі 4.020,00 грн. проводиться в день виконання замовлення та підписання акту виконаних робіт.

Додатком №1 до договору - замовлення №25/09-12 від 10.09.2012р. сторони, крім іншого, визначили, що конструкція має бути виготовлена з білого ПВХ профілю Venta, фурнітура Roto Frank AG, з використанням склопакету 4М1-16-М1.

Додатком №1 до договору - замовлення №25/09-12 від 10.09.2012р. сторони обумовили правила експлуатації металопластикових конструкцій.

11 вересня 2012р. відповідач видав позивачу квитанцію про оплату авансу в сумі 9.400,00 грн.

25 вересня 2012р. підписано акт виконаних робіт на суму 13.400,00 грн.

01 жовтня 2012р. позивач направив відповідачу заяву з вимогою повернути 13.400,00 грн. із-за того, що йому встановлені конструкції, яких він не замовляв.

15 жовтня 2012р. позивач направив відповідачу претензію з переліком недоліків до встановлених конструкцій, вимогою повернути 13.400,00 грн., відшкодування матеріальних збитків в сумі 28.682,00 грн..

У листах - відповідях від 09.10.2012р. та 19.11.2012р. відповідач не погодився з пред'явленими претензіями та вимогами з тих підстав, що позивач не визнав чинності укладеного між сторонами договору.

04 грудня 2012р. позивач оскаржив дії відповідача до Київського обласного управління у справах захисту прав споживачів.

Київське обласне управління у справах захисту прав споживачів надало відповіді від 18.01.2013р. та від 08.02.2013р. про наявність в діях позивача порушень закону, рекомендувало звернутись до суду.

З наданих позивачем суду фотографій видно, що на балконі мало місце встановлення метало пластикових конструкцій.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи №9093/13-42 від 11.09.2014р. в квартирі ОСОБА_1 АДРЕСА_1 встановлені відповідно до договору №25/09-12 від 10.09.2012р. конструкції не відповідають вимогам пунктів 5.2.2 та 5.2.7 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 «Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови»; пунктів 6.6.6 та 6.8.1 ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 «Конструкції будинків і споруд. Настанова щодо проектування і улаштування вікон та дверей»; пункту 9.7 ДСТУ Б В.2.6-79:2009 «Конструкції будинків і споруд. Шви з'єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови»; пункту 5.2.6 ДСТУ Б В.2.6-23:2009 «Блоки віконні та дверні. Загальні технічні умови». Замість профілю Venta застосовано профіль Fentera. Конструктивні елементи, які можливо було оглянути, подібні тим, що зазначені у специфікації в додатку №1 до договору. Фактичну відповідність цих конструктивних елементів неможливо, так як необхідні дослідження зі спеціальними випробуваннями, на які відсутнє обладнання в КНДІСЕ. Які саме конструкції та в якій комплектності встановлені конструкції, чи мало місце погіршення їх якості неможливо встановити, так як неможливо встановити чи мала місце заміна певних компонентів з часу встановлення конструкцій відповідачем до часу дослідження експертом. Питання встановлення матеріального збитку не відноситься до питань, які вирішує судова будівельно - технічна експертиза.

Положеннями ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст.651 ч.2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень ст.653 частин 3-5 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Статтею 1166 частиною 1 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ст.1167 ч.1 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з роз'ясненням, даним у пунктах 3 і 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі

інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З урахуванням вказаних вище встановлених фактичних обставин справи та вимог закону, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, того, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів розміру завданої матеріальної та моральної шкоди, наявний у справі висновок експерта не містить висновків у цій частині а також у частині наявності істотного порушення умов договору, частинами 3-5 статті 653 ЦК України визначено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, обов'язок по наданню доказів суду статтею 60 ЦПК України покладено на сторони, суд вважає, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому задоволенню не підлягають.

Крім того, наведені позивачем розрахунки у письмовому виступі суд також не ураховує при ухваленні рішення, так як вони мають арифметичні помилки.

Зокрема, при проведенні розрахунків щодо нанесених йому збитків при встановленні конструкцій, позивач розраховує суму необхідну для встановлення трьох «ушкоджених» металопластикових дверей і розрахунку цін на ринку таких товарів на день розгляду справи, та вказує, що 3+6:2=4,5 в той час коли 3+6:2=6.

Також позивач вказує, монтажні роботи за ціною відповідача складають частку від вартості виробу, що становить 3.908,00 : 698,00 = 5,6%, в той час коли 698,00 від 3.908,00 складає 17,86% (698,00: 3 908,00*100=17,86).

За таких обставин суд вважає доводи позовної заяви необґрунтованими наявними у справі доказами, а отже, не доведеними.

Керуючись ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.651 ч.2, 653 ч.ч.3-5, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-61, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українські пластикові вікна» про захист прав споживачів - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя