Справа № 761/19596/14-ц
Провадження №2/761/5846/2014
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
09 грудня 2014 року м.Київ
Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді Гриньковської Н.Ю.
при секретарі Ковтун А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління юстиції у м.Києві, третя особа - Київська міська державна адміністрація, про визнання права власності в порядку спадкування, -
в с т а н о в и в:
У липні 2014р. позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою до Першої Київської державної нотаріальної контори, в якій поставлено питання про визнання за ним, в порядку спадкування права власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 після смерті його матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3
В ході розгляду справи за клопотанням позивача було здійснено заміну первісного відповідача на Головне управління юстиції у м.Києві, та залучено до участі у справі в якості третьої особи Київську міську раду в особі виконавчого органу - Київської міської державної адміністрації.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що після смерті матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцем якої за заповітом є позивач, залишилось спадкове майно у т.ч. увигляді ? частин двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Зазначає, що Першою київською державною нотаріальною конторою було видано позивачеві право власності на ? частини вищевказаної квартири, а у видачі свідоцтва про право власності на ? йому було відмовлено з підстав відсутності реєстрації права власності на вказану частину квартири за спадкодавцем. При цьому, позивач вказував, що спочатку квартира АДРЕСА_1 належала в рівних долях його батькам ОСОБА_3, та ОСОБА_2. Після смерті батька ОСОБА_3 12.10.2003 р., спадкоємцями за законом були позивач та його мати ОСОБА_2, які на підставі свідоцтв про право власності на частину квартири АДРЕСА_1, отримали кожний по ? частині цієї квартири. Разом з тим, оскільки ОСОБА_2 належним чином не зареєструвала своє право власності на ? частину квартири, що перейшла до неї після смерті чоловіка, то це стало підставою для відмови у видачі свідоцтва у праві на спадщину позивачеві, після смерті матері.
В судове засідання позивач не прибув, пдав суду псмову заяву з клопяздйсюати зд справ з його відсутності.
Відповідач, сповіщений належним чином про дату та час розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив, однак, представником відповідача надано через канцелярію суду пояснення по справі, з проханням, на підставі поданих стороною доказів, прийняти рішення згідно норм чинного законодавства та просив слухати справу за відсутності представника відповідача.
Третя особа, про час та місце розгляду справи оповіщалася в установленому законом порядку, свого представника до суду не направила, проте, надала через канцелярію суду пояснення по справі та просила розгляд справи здійснювати без участі представника.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 85 років померла ОСОБА_2, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 08.12.2012р. (а.с.10).
На випадок своєї смерті ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла все своє майно синові - ОСОБА_1 (позивачу в справі).
Після смерті матері позивач звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
З матеріалів спадкової справи №941/2013 убачається, що до майна померлої ОСОБА_2 у т.ч. входило право власності на ? квартири АДРЕСА_1. А саме, ? частина цієї квартири, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 14.12.1995 р. Фондом комунального майна заводу ім.Петровського (а.с.6), та ? частини вищезазначеної квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 20.11.2007 р. після смерті ОСОБА_3 (а.с.8).
Відповідно до ст.1222 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За змістом ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В статті 1297 ЦК України зазначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Частиною 1 ст. 1299 ЦК України передбачений обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 1299 ЦК України встановлено, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно.
У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державною реєстрацією прав власності на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до реєстру прав власності на нерухоме майно.
Судом установлено, що померла ОСОБА_2 після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 не здійснила державної реєстрації свого права на спадщину за законом на ? частину квартири АДРЕСА_2, хоча фактично прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Отже, судом достовірно встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилися спадщина у т.ч. вигляді ? частин квартири АДРЕСА_1, які належалі померлій на праві власності, та після її смерті за заповітом єдиним спадкоємцем є ОСОБА_1.
13.03.2014 р. державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право власності за заповітом на ? частини квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2. Проте, постановою від 13.03.2014 р. нотаріус відмовив позивачеві ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? цієї квартири з посиланням на ст.ст.182, 331 ЦК Україгни.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а тому необхідно визнати право власності в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 на ? частину квартири АДРЕСА_3 після померлого ОСОБА_5
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.10, 11, 57- 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України; суд, -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за заповітом за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) право власності на ? (одну четверту) частину квартири АДРЕСА_3.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасували, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя