ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
0,2
19.12.14 №910/28051/14
Суддя Яковенко А.В., розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм тайм"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ"
про стягнення 500 000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм тайм" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до овариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ" про стягнення 500 000,00 грн. заборгованості.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява №20 від 27.11.2014 (вх. №28051/14 від 15.12.2014) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Виходячи з аналізу вимог ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обов'язок позивача, прокурора направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами позивачем надано оригінал фіскального чеку №2217 від 01.12.2014 та опис вкладення у цінний лист від 11.12.2014.
Згідно наведеного опису вкладення у цінний лист вбачається, що позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗ ТЕХ КОМПЛЕКТ" надіслано: всього документів 6 (шість) на 8 (вісім) аркушах, в той час як на адресу Господарського суду міста Києва позивачем надіслано: всього документів 11 (одинадцять) на 29 (двадцять дев'ять) акр.
Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
В п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд наголошує на наступному.
Пунктом 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 , платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
Згідно додатку 2, 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту №40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту №41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитки печатка печатки, для реквізиту №51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.
Позивачем, в якості доказу сплату судового збору надано платіжне доручення №1696 від 21.11.2014 на суму 10 000, 00 грн.
Проте, в наданому платіжному дорученні №1696 від 21.11.2014 відсутні підписи та печатка платника, всупереч вимог чинного законодавства України.
За наведених обставин, надані докази сплати судового збору не приймається судом у якості належних доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви, а тому дана позовна заява із доданими до неї документами підлягає поверненню позивачеві без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимоги ст.ст 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Проаналізувавши всі наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду міста Києва з позовом, відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя А.В.Яковенко