ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
16.01.07р. | Справа № 33/5-07 |
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна насіннєва компанія”, м. Рівне
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім. Горького”, с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області
про: стягнення 141235 грн. 82 коп.
Суддя Разіна Т.І.
Представники:
від позивача: представник Колонтирська М.Д. за довіреністю № 4 від 29.09.05
від відповідача: не явився
в засіданні приймали участь: -
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Міжнародна насіннєва компанія” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім. Горького” 126463грн. 10коп. основного боргу, пені в сумі 5947грн. 11коп., відсотки в сумі 5947грн. 11коп., індекс інфляції в сумі 2878грн. 50коп. та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засідання подано клопотання в порядку ст. 22 ГПК України, яким просить змінити позовні вимоги, а саме стягнути з відповідача 126463 грн. 10 коп. основного боргу, 5279 грн. 03 коп. пені, 5279 грн. 03 коп. проценти, 3528 грн. 73 коп. інфляційних та судові витрати по справі.
Представник позивача в судовому засідання позов з урахуванням клопотання підтримав та просить його задовольнити.
Відповідач відзив на позов не надав, представник в судове засідання не з’явився. Про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 28.12.06).
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
Встановив:
22.02.2006р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Міжнародна насіннєва компанія” (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім. Горького” укладений договір поставки насіння цукровий буряків №015 МА (а.с.10).
Відповідно до умов договору продавець (позивач по справі) зобов’язується поставити насіння цукровий буряків (надалі товар або насіння), а покупець (відповідач по справі) зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.
Сторонами укладена специфікація №1 від 22.02.2006р. до договору відповідно до якої сторони домовились про найменування товару, кількість, ціну.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (п.1 ст.14 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач договірні зобов’язання виконав, поставивши відповідачу товар на суму 113270грн. 40коп., що підтверджується видатковою накладною №МК-0000672 від 11.04.2006р. (а.с.12) та товарно-транспортною накладною №МК-0000477 від 11.04.2006р. (а.с.14).
Факт отримання покупцем продукції підтверджується підписом представника відповідача на накладній на підставі виданої довіреності ЯЛП №707393 від 11.04.2006р. (а.с.13).
Відповідно до п. 3.2 договору покупець оплачує товар наступним чином: а) передоплата у розмір 30 відсотків загальної вартості товару на момент укладення договору, що становить 33981грн. 12коп. до 01.03.2006р.; б) решта вартості поставленого товару оплачується до 01.12.2006р.
Пунктом 3.4 договору сторони встановили ціну та загальну вартість товару в гривнях, а також визначили їх еквівалент в ЄВРО. Сума в гривнях, яку покупець повинен сплатити продавцю як оплата вартості товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента вартості товару в ЄВРО на офіційний курс гривні щодо ЄВРО на день фактичної оплати. Положення цього пункту застосовуються при збільшення офіційного курсу ЄВРО до гривні на 1 і більше %.
Станом на 11.04.2006р. (день постачання товару) курс валют НБУ склав 6,109995 грн. за 1 євро.
Станом на 14.12.2006р. курс валют НБУ склав 6,698825 грн. за 1 євро.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.
Перевіривши розрахунок заборгованості, суд вважає за необхідне задовольнити суму основного боргу частково з врахування розрахунку: 113270грн. 40коп./6,1009995*6,698825=124186грн. 45коп.
На момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 124186грн. 45коп., докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані, відповідачем не заперечені, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.
Позивач наполягає на стягненні 5279 грн. 03 коп. процентів та 3528 грн.73 коп. інфляційних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок суд приходить до висновку про задоволення інфляційних в сумі 3528 грн.73 коп. та 5279 грн. 03 коп. процентів ( п.7.2 договору та ст. 535 ЦК України).
Позивач наполягає на стягненні пені в сумі 5279 грн. 03 коп.
Відповідно до п.7.2 договору у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець зобов’язаний на вимогу продавця сплатити останньому пеню від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до статті 193 Господарського кодексу України відповідно до кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із п. 6 статтею 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок суми пені, суд приходить до висновку про задоволення пені в сумі 5279 грн. 03 коп.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 47, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма ім. Горького” (51254, с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Коцюби, 1; код 30094098) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Міжнародна насіннєва компанія (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 62/а; код 32171362) 124186 грн. 45коп. основного боргу, 3528 грн. 73 коп. інфляційних; 5279 грн. 03 коп. пені, 5279 грн. 03 коп. процентів, 1382 грн. 73 коп. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В решті суми позову відмовити.
Суддя Т.І. Разіна