465/4479/14-ц

2/465/2600/14

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2014 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді: Шеремети Ю.С.

секретаря: Каленчук М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення середнього заробітку 46519,00 грн. за період затримки виплати заробітної плати за період з 01.11.2012р. по 12.06.2014р. посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді інженера. Згідно наказу №184-К від 14.10.2014р. звільнений з 18.10.2011р. у зв'язку із виходом на пенсію. При звільненні з ним не проведено повного розрахунку. Просить стягнути середній заробіток за час затримки належних йому при звільненні.

В подальшому позивач подав клопотання про збільшення позовних вимог та просив стягнути в його користь 53865, 69 грн. середнього заробітку за час затримки належних йому при звільненні виплат. 10.12.2014р. позивач подав клопотання про зменшення позовних вимог, просив стягнути 41205, 84 грн. за період з 01.11.2012р. по 01.03.2014р. з врахуванням обов'язкових платежів.

У судове засідання позивач не з'явилась, надіслав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву про слухання справи у його відсутності, в задоволені позову просив відмовити у зв'язку з тим, що затримки виплати заробітної плати мала місце не з вини підприємства, а у зв'язку з арештом виконавчою службою рахунків підприємства.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст.7 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що йому належать, проводиться в день звільнення.

Відповідно до вимог ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме: у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, визначені ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство має сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Кожна сторона, відповідно до ст.60 ЦПК України, зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін виникає спір.

Судом встановлено, що позивач працював в ЛНДРТІ на посаді інженера. Згідно наказу №184-к від 14.10.2011р. звільнений у зв'язку із скороченням штату працівників з 18.10.2011р.

При звільненні позивачу не виплачено всі належні йому суми.

З постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про закінчення виконавчого провадження від 19 червня 2014 року вбачається, що суму коштів за виконавчим документом перераховано стягувачеві та виконавче провадження закінчено.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово - господарської діяльності або коштів у підприємства, у тому числі арешт його рахунків, не виключає його вини у невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України №6-144цс13 від 29 січня 2014 року, яка згідно зі ст. 367-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Окрім цього, у постанові №6-76цс14 від 2 липня 2014 року Верховний Суд України висловив правову позицію про те, що порушення процедури про банкрутство роботодавця, наявність тривалого періоду здійснення виконавчих дій органами державної виконавчої служби, незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті компенсації за невикористану відпустку порівняно із сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Абзацом другим пункту восьмого Порядку обчислення середньої заробітної плати (постанова Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року) передбачено, що у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно з абзацом третім цього ж пункту, середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно довідки 04.08.14р. №910 виданої ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» середній заробіток позивача за серпень-вересень 2011 р. складає 155, 38 грн. без врахування обов'язкових платежів та зборів.

Період затримки розрахунку при звільненні з позивачем складає: з 01.11.2012 по 01.03.2014 р.р. включно (у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 23.08.2011 р. №8515/о/14-11/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік» встановлені наступні показники робочих днів: листопад 2012р. - 22 робочі дні, грудень 2012р. - 21 робочий день.

Відповідно до листа Мінпраці та соціальної політики від 21.08.2012 року №9050/0/14-12/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік» встановлені наступні показники робочих днів: січень 2013р. - 2 робочих дні, лютий 2013р. - 20 робочих днів; березень 2013 р. - 20 робочих дні, квітень 2013 р. - 22 робочих дні, травень 2013 р. - 19 робочих дні, червень 2013р. - 18 робочих дні, липень 2013р. - 23 робочих дні, серпень 2013р. - 21 робочий день, вересень 2013р. - 21 робочий день, жовтень 2013р. - 23 робочі дні, листопад 2013р. - 21 робочий день, грудень 2013р. - 22 робочих дні.

Відповідно до листа Мінпраці та соціальної політики від 04.09.2013 р. №9884/0/14-13/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2014 рік» встановлені наступні показники робочих днів: січень 2014р. - 21 робочий день, лютий 2014р. - 20 робочих днів. Таким чином, станом на 1 березня 2014 року - 312 робочих днів. Середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 01.11.2012 по 01.03.2014 р.р. буде складати: 132,07*312=41205грн. 84 коп., де 132 грн. 07 коп. - середньоденна заробітна плата, а 312 - кількість робочих днів за даний період.

Отже, до виплати ОСОБА_2 належить 41205,84 грн. з врахуванням обов'язкових податків і платежів.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» в користь ОСОБА_1 41205, 84 грн. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» 412,05 грн. судового збору в дохід держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.С.Шеремета