Справа №345/4303/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2014 року м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Гавриленко В.Г.,

секретаря судового засідання Бандура Г.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні дорогою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні дорогою, що по АДРЕСА_1. В позовній заяві зазначив, що являється власником будинковолодіння АДРЕСА_1. Під'їздом до будинковолодіння служить дорога загального користування, яка одночасно є і під'їзною дорогою до багатоквартирного будинку АДРЕСА_2, мешканцем якого є відповідач по справі ОСОБА_3 Останній збудував поруч із багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 на проїжджій частині дороги, яка є комунальною власністю сільської ради та передбачена для обслуговування як багатоквартирного будинку так і будинковолодіння, що є власністю позивача, тимчасову споруду - гараж. Тим самим ОСОБА_3 було перекрито позивачу доступ (заїзд) до його будинковолодіння. Позивач звернувся в державні органи за захистом свого порушеного права, та листом Калуської РДА йому повідомлено, що ОСОБА_3 було роз'яснено про необхідність знесення самочинно збудованої тимчасової споруди гаражу з метою забезпечення йому права користування дорогою. Однак, жодної реакції зі сторони ОСОБА_3 не було. Крім того, після скарг позивача ОСОБА_3 встановив перед його воротами бетонні та металічні стовпчики та натягнув на них металічну сітку, перекривши повністю доступ до будинковолодіння. Листом відділу містобудування та архітектури від 01.10.2014р. № 51, що був наданий у відповідь на скаргу позивача, було вирішено винести це питання на розгляд сесії сільської ради. Однак, жодного рішення сільською радою з цього приводу не було прийнято. В цей час відповідач ОСОБА_3 почав встановлювати на початку під'їзної дороги металічні стовпчики з метою встановлення воріт.

Оскільки вирішити дану проблему в добровільну порядку неможливо, просить суд зобов'язати відповідача не чинити йому перешкод у користуванні під'їзною дорогою до будинковолодіння в АДРЕСА_1, шляхом демонтажу встановлених ним самовільно збудованої ним тимчасової споруди - гаражу, воріт, паркану з металічної сітки та стовпчиків, розташованих вздовж будинковолодіння ОСОБА_1, а також відшкодувати понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні позивачі та представник позивача позов підтримали, підтвердили викладене в позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали та суду пояснили, що в позивача в будівельному паспорті вказана під'їзна дорога, яка має проходити паралельно даній дорозі, а тому він має право на те, щоб поставити гараж та загородити сіткою виїзд на дорогу.

Представник Завійської сільської ради пояснив, що позивач повинен був зробити собі дорогу, яка має проходити поряд з існуючою. Також зазначив, що Завійська сільська рада звертатиметься до суду із позовом про скасування державного акту на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_6, оскільки частина даної земельної ділянки повинна входити в межі дороги.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору є громадська дорога в с.Завій Калуського району Івано-Франківської області, яка проходить біля господарств сторін.

Відповідач ОСОБА_3 проживає у восьмиквартирному житловому будинку по АДРЕСА_2. Земельна ділянка за даним будинком згідно по господарського обліку не числиться, про що свідчить копія довідки №1408, видана виконкомом Завійської сільської ради (а.с.7).

З довідки №1290 від 18.08.2014 року, виданої виконкомом Завійської сільської ради, вбачається, що гараж, збудований ОСОБА_3, знаходиться на комунальній дорозі, яка є у власності сільської ради (а.с.6).

21.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Калуської районної державної адміністрації, в якій просив розглянути питання про заїзд до його домоволодіння та знесення гаражу з проїзної частини дороги, так його сусід блокує йому виїзд і в'їзд до будинку (а.с.5).

У відповідь на дану заяву Калуська РДА листом №М/53 від 04.08.2014 року повідомила, що при огляді на місці підтверджено наявність на проїжджій частині дороги, передбаченої для обслуговування будинків сторін, самочинно збудованої тимчасової споруди - гаражу, що перешкоджає ОСОБА_1 користуватися цією дорогою. Також було роз'яснено ОСОБА_3 про необхідність знесення вказаної споруди (а.с.8).

Про те, що дорога, на якій знаходиться самовільно збудований ОСОБА_3 гараж, не може бути включена в площу прибудинкової території 8-квартирного житлового будинку підтверджується листом відділу містобудування та архітектури №36 від 03.07.2014 року та викопіюванням з генплану с.Завій Калуського району (а.с.9,10).

В листі відділу містобудування та архітектури від 01.10.2014 року №51 зазначено, що станом на 23.09.2014 року заїзд до будинковолодіння ОСОБА_1 був перекритий встановленим парканом (металева сітчата огорожа), що унеможливлювало користування дорогою для під'їзду до подвір'я. також було прийнято рішення винести це питання на розгляд чергової сесії Завійської сільської ради (а.с.11).

Даний факт підтверджується також наявними в матеріалах справи фотографіями (а.с.22-25).

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Ч.3 ст.83 Земельного кодексу України зазначає, що вулиця є землею загального користування населених пунктів.

Згідно положень ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Як передбачено ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Оцінюючи докази по даній справі, які були добуті та досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що при розгляді справи встановлено, що відповідач вчиняє дії, які порушують загальний порядок користування громадською дорогою, яка призначена для вільного користування будь-кого із жителів села, оскільки спірна земельна ділянка у вигляді громадської дороги не надавалася комусь у користування чи власність, чим порушуються права жителів даної місцевості на вільне користування громадською дорогою, а тому заявлені позовні вимоги слід задоволити.

Натомість відповідачем не представлено суду належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження та докази позивача.

Позивачем при зверненні до суду з позовною заявою було сплачено 243грн. 60коп. судового збору (а.с.1), а також 2200 грн. 00коп. за надання правової допомоги згідно квитанції №0002108 від 23.11.2014 року (а.с.32). А тому, у відповідності до положень ст.84, 88 ЦПК України, суд вважає, що з відповідача слід стягнути в користь позивача дані витрати.

На підставі наведеного, ст.ст.317, 391 ЦК України, ст.152 ЗК України та керуючись ст.209, 214-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні під'їзною дорогою до будинковолодіння в АДРЕСА_1, шляхом демонтажу встановлених ним самовільно збудованої тимчасової споруди - гаражу, воріт, паркану з металічної сітки та стовпчиків, розташованих вздовж будинковолодіння ОСОБА_1.

Стягнути з відповідача в користь позивача 2200,00 гривень витрат за надання правової допомоги та 243,60 гривень сплаченого позивачем судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя