Справа № 344/11085/13-ц

Провадження № 2/344/408/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретарів Сивухіної Ю.Ю., Басюк С.Р., Іванова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про проведення реального поділу спадкового майна, визнання права власності, стягнення витрат на лікування та поховання, стягнення судових витрат та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна та виділ частки в натурі, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про: реальний розподіл спадкового домоволодіння та виділення у власність кімнат: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 в будинку на АДРЕСА_1; 1/2 частини земельної ділянки біля будинку зліва від входу у розмірі 0,0343 га.; визнання права власності на спадкову земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1; припинення права власності відповідачки на 1/2 частину земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1; стягнення з відповідачки витрат на лікування та поховання в сумі 19 804 грн. 13 коп.; стягнення судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама та мама відповідачки - ОСОБА_3. 12.09.1998 р. мамою був складений та посвідчений нотаріусом Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Кіцулою О.М. заповіт, зареєстрований в реєстрі № 1Д-648, згідно якого вона заповіла свій житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1 в рівних долях, тобто по 1/2 частині йому та відповідачці.

Крім спадкового домоволодіння мамі на час її смерті згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 848355 належала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1, яка розташована окремо, між будинками на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, де він проживає.

Вартість вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення становить 538,16 грн., згідно довідки Держземагенства від 14.06.2013р. Цією земельною ділянкою по суті опікувався весь час позивач, вона була лише оформлена на маму. Ця земельна ділянка з заповіт мами не входить.

Між ним та відповідачкою був договір про те, що, позивач доглядає та поховає маму, а все майно мами успадкує позивач. Після смерті мами він сплатив відповідачці 40 000 грн., а вона взамін мала відмовитись від своєї частки в спадковому майні. Сестра маму не доглядала і навіть не приходила до неї, прийшла дише в день смерті мами. Але, за 10 днів до закінчення 6-ти місячного терміну відповідачка подала в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Мама також перед смертю усно заповідала все майно позивачу і сестра про це знала.

Також позивач поніс витрати на лікування догляд мами, які є суттєвими, а тому відповідачка повинна відшкодувати 1/2 частину таких витрат як спадкоємець.

23 травня 2014 року позивач уточнив позовні вимоги та просив: реально розділити спадкове домоволодіння та виділити йому у власність: 1-1 коридор, 1-2 житлову кімнату, 1-3 кладову, 1-4 коридор в будинку на АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки біля будинку зліва від входу у розмірі 0,0343 га.; визнати за ним право власності на спадкову земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1; стягнути з відповідачки витрат на лікування та поховання в сумі 19 804 грн. 13 коп.; стягнути судові витрати (а.с.116-118).

В судовому засіданні позивач та його адвокат позовні вимоги підтримали з мотивів наведених в позовній заяві та надали суду письмові пояснення по справі.

Представники відповідачки в судових засідання позовні вимоги не визнали, суду пояснили, що не заперечують проти виділу часток в натурі згідно висновку експертизи. Відповідачка заперечує проти того, що позивачу було виділено земельну ділянку зліва від входу в будинок, оскільки вона хоче цю частину земельної ділянки. Також відповідачка заперечує проти того, щоб позивачу було виділено всю земельну ділянку площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1, а просить розділити її порівну. Щодо стягнення з неї витрат на лікування та поховання мами, то в судових засідання представники відповідачки заперечували проти такого, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем відповідачки, однак в судовому засіданні 18.12.2014 року представник відповідачки погодився сплатити частину витрат, які позивач поніс на лікування матері.

13 серпня 2013 року представник відповідачки звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частку виділеного спадкового майна, а саме будинку та земельної ділянки; визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки виділеної в натурі площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент смерті матері вона була пенсіонеркою та отримувала мінімальну пенсію за віком. В травні-червні 2011 року вона перенесла інсульт, що підтверджується витягом № 1840 з медичної картки стаціонарного хворого Лисецької ЦРЛ, випискою № 2929 з медичної картки стаціонарного хворого Лисецької ЦРЛ. Крім того, в серпні - вересні 2011 року перенесла повторний інсульт, що підтверджується випискою № 3046 з медичної картки стаціонарного хворого Лисецької ЦРЛ. Крім того, висновком № 1476 лікарсько-консультативної комісії поліклінічного відділу Лисецької ЦРЛ від 01.08.2013р. встановлено, з 2010 року що вона потребую постійного стороннього догляду, нездатна до самостійного обслуговування. 14.11.2011р. поховала свого чоловіка та починаючи з 2010 року перебувала в тяжкому фінансовому становищі.

Отже, відповідачка не мала можливості надавати допомогу при перебуванні покійної матері на лікуванні, але її син приймав участь в догляді за бабусею як під час перебування покійної в лікарні так і в дома. Теж купував ліки та забезпечував медичним обладнанням, зробив ремонт в будинку ще за життя покійної.

Крім того, на момент похорон ними було отримано соціальну допомогу в розмірі двох пенсій та 2000 грн., що в повній мірі покрили витрати на поховання в сумі 3475 грн.

Щодо інших витрат, на поминальний обід 9 днів, 40 днів, на річницю то ці витрати позивач робив без її згоди тільки з власної ініціативи. Стосовно витрат на виготовлення пам'ятника то теж позивач замовив дорогий пам'ятник не узгоджуючи це питання з нею з власної ініціативи.

27 травня 2014 року відповідачка уточнила вимоги зустрічного позову та просила визнати за нею право власності на виділену 1/2 частку спадкового майна - частину будинку та земельної ділянки для обслуговування будинку, а саме: кімнату 1-3, кімнату 1-2, кімнату 1-1 та земельну ділянку для обслуговування будинку зліва від входу; визнати за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1.

Пунктом 3 уточненої позовної заяви відповідачки значиться: у випадку незгоди сторін щодо обраних варіантів поділити спадкове майно:

ОСОБА_2 - житловий будинок та земельну ділянку площею 0,686 га. для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1;

ОСОБА_1 - земельну ділянку площею 0,721 га. для ведення особистого селянського господарства на АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що померла ОСОБА_3 любила свого сина ОСОБА_1, розказувала, що той допомагає їй, все майно після смерті залишиться сину ОСОБА_1. Свідок бачила, що ОСОБА_1 та його дружина обробляли город. Дочка померлої ОСОБА_2 зі слів померлої приходила рідко, на свята, померла її чекала та хотіла щоб та приходила.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_1 вже 9 років проживає на на АДРЕСА_1, кожної відпустки позивач приїжджав до матері, робив всю роботу по дому. Також свідку зі слів померлої відомо, що позивач передавав кошти матері. Свідок особисто бачив, як позивач ремонтував дах, паркан, вхідні двері. ОСОБА_1 завозив землю на город, щоб його не затоплювало. Сестра позивача, ОСОБА_2, приходила до матері рідко, щось допомагати померлій не могла, бо сама хворіла. Частіше померлу ОСОБА_3 відвідував онук ОСОБА_4, син відповідачки.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з 90-х років по 2000 рік працював вахтовим методом і коли їхав додому, то ОСОБА_1 завжди передавав матері гроші. Померла ОСОБА_3 йому говорила, що якщо б не ОСОБА_1, то вона б не вижила. Після того, як ОСОБА_1 вийшов на пенсію, то свідок бачив, як позивач привозив землю на грядки, змінив двері.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона є дружиною позивача, вона постійно проживала в будинку 9 років, проживали вони з чоловіком поряд з померлою. Чоловік кожного ранку приходив до матері, приносив воду, забирав. На лікування матері кошти давали вони з позивачем, якщо ОСОБА_4 (онук померлої) купував якісь ліки, то вони з чоловіком повертали йому кошти за ліки. Щодо городу, то його постійно затоплювало, чоловік привіз землі, зроби дренаж. Померла жалілась, що відповідачка рідко приходить, казала, що все хоче переписати на ОСОБА_1. ОСОБА_3 перед смертю казала як її поховати, який пам'ятник поставити, які поминки зробити. ОСОБА_4 в лікарню до ОСОБА_3 приходив.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що 14 років проживала поруч з померлою ОСОБА_3. Коли ОСОБА_1 приїжджав у відпустку, то доглядав за матір'ю разом зі своєю дружиною. ОСОБА_1 з дружиною робили ремонт, завозили землю на город, щоб його можна було використовувати. Відповідачка рідко приходила до матері, хоча та її дуже чекала. ОСОБА_4 приїжджав частіше.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що була сусідкою померлої ОСОБА_3, хоч і жила в Угорниках, але на АДРЕСА_1 приходила кожного дня. Син померлої ОСОБА_1 працював у Сибіру, дочка померлої ОСОБА_2 переїхала жити в Лисець, приходила до померлої, але з часом захворіла і приходила вже рідше. Перед смертю ОСОБА_3, все по дому намагалась робити сама, була працьовитою. Померла не жалілась ні на сина, ні на дочку, ні на внука ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що позивача довго не було, він проживав в Тюмені, коли він приїжджав у відпустку то не жив на АДРЕСА_1. На АДРЕСА_1 він з дружиною живуть близько 5 років. Померла ОСОБА_3 жила сама, сама обробляла город, до неї приїжджала дочка з внуком. Між ними були хороші стосунки, не сварились. Після того, як померла ОСОБА_3 зламала ногу, то її внук ОСОБА_4 приїжджав до неї, допомагав. ОСОБА_3 мала свої гроші на похорон. ОСОБА_3 хотіла хату після смерті поділити між своїми дітьми порівну. ОСОБА_1 завіз на город землі, зробив водовідведення.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачки, покази свідків, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01 березня 2012 року померла мати позивача та відповідачки - ОСОБА_3 (а.с.7).

Після її смерті відкрилась спадщина спадкове майно, а саме: будинковолодіння АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,0686 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1; земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,0721 га. на АДРЕСА_1, перелічене майно належало на праві приватної власності померлій ОСОБА_3 (а.с.10-13).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, він складається з: житлового будинку піл літ. «А», гаражу під літ. «Б», колодязь №1, огорожа № 2 (а.с.15-17).

Як вбачається із копії заповіту, ОСОБА_3 заповіла належний їй жилий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 в рівних долях позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_1 (а.с.8).

Щодо земельних ділянок померла ОСОБА_3 письмових розпоряджень не залишила.

Як вбачається із ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1236 ЦК України, заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Отже, будинок та земельна ділянка площею 0,0686 га. для обслуговування цього будинку, які знаходяться на АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_3 належить позивачу та відповідачці на праві спільної власності.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ст. 356 ЦК України).

Згідно ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Позивач та відповідачка виявили бажання розділити між собою спільне будинковолодіння та виділити свої частки в натурі.

Згоди між собою щодо поділу не дійшли, хоча судом їм така можливість надавалась.

Позивач просить виділити йому у власність згідно технічного паспорту будинку: 1-1 коридор, 1-2 житлову кімнату, 1-3 кладову, 1-4 коридор в будинку на АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки біля будинку зліва від входу у розмірі 0,0343 га.

Відповідачка просить виділити їй у власність згідно технічного паспорту будинку: 1-1 коридор, 1-2 житлову кімнату, 1-3 кладову, 1-4 коридор в будинку на АДРЕСА_1; 1/2 частину земельної ділянки біля будинку зліва від входу.

Вимоги сторін є ідентичними.

Як за клопотанням позивача так і за клопотанням представника відповідачки судом було призначено дві будівельно-технічні експертизи.

Як вбачається із висновку експерта № 79-3/14 від 28.02.2014 року (а.с.62-85) провести реальний розподіл домоволодіння по АДРЕСА_1 та присадибної ділянки у співвідношенні 1/2 до 1/2 частини є технічно можливим.

Розділити домоволодіння наступним чином:

- Виділити ОСОБА_1 кімнати 1-1, 1-2, 1-3, 1-4 в будинку відповідно до технічного плану будинку та виділити 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку зліва від входу загальною площею 0,0343 га. - можливо;

- Виділити ОСОБА_2 решту 1/2 частину будинку, а саме: кімнати 1-5, 1-6, гараж «Б», колодязь та виділити 1/2 частину присадибної ділянки біля будинку справа від входу, загальною площею 0,0343 га. - можливо.

За такого поділу частка позивача у будинку буде становити 59,8% від загальної площі будинку на суму 98 417 грн. 44 коп., разом із земельною ділянкою частка позивача у будинковолодінні буде становити 170 375 грн. 36 коп., що відповідає 52,1% від вартості будинковолодіння в цілому.

Частка відповідачки, за такого поділу у будинку буде становити 40,2% від загальної площі будинку на суму 65 947 грн. 36 коп., разом із земельною ділянкою та господарськими будівлями частка відповідачки у будинковолодінні буде становити 156 625 грн. 80 коп., що становить 47,9% від вартості будинковолодіння в цілому.

За відхилення від ідеальних часток на 2,1% позивач має сплатити на користь відповідачки, грошову компенсацію в розмірі 6874 грн. 78 коп. Позивач погоджується сплатити відповідачці грошову компенсацію та просить зменшити на суму компенсації його вимоги про відшкодування витрат на лікування та поховання матері.

Відповідачка на грошову компенсацію від позивача не погоджується, однак і у спільній власності домоволодіння залишати не хоче.

Згідно висновку експерта від 28.02.2014 року № 79-3/15 (а.с.87-102), експерт пропонує свій варіант поділу, а саме:

- Виділити ОСОБА_1 приміщення: 1-1, 1-2, 1-3 в будинку, що становить 49,1% від загальної площі будинку на суму 80 797 грн. 95 коп., а також 1/2 частину присадибної земельної ділянки площею 0,0343 га. вартістю 71 957 грн. 92 коп. та колодязь літ № 1 вартістю 4112 грн. 70 коп., всього на суму 156 868 грн. 57 коп.;

- Виділити ОСОБА_2 1-4, 1-5, 1-6 в будинку, що становить 50,9% від загальної площі будинку на суму 83 566 грн. 85 коп., а також 1/2 частину присадибної земельної ділянки площею 0,0343 га. вартістю 71 957 грн. 92 коп., гараж літ «Б» вартістю 14 607 грн. 72 коп., всього на суму 170 132 грн. 49 коп.

За відхилення від ідеальних часток на 2,02% відповідачка має сплатити на користь позивача, грошову компенсацію в розмірі 6631 грн. 91 коп.

Відповідачка грошову компенсацію відмовляється сплачувати позивачу, оскільки хворіє та перебуває у скрутному матеріальному становищі, а позивач відмовляється отримати таку компенсацію від відповідачки.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

З урахуванням пояснення сторін та їх думок щодо компенсацій, та з урахуванням того, що між сторонами склались вкрай негативні стосунки, тому спільне використання будинковолодінням є неможливим, суд вражає за можливе провести поділ в натурі спадкового майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 та земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га, яка розташована на АДРЕСА_1.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1,:

по житловому будинку домоволодіння у АДРЕСА_1 приміщення:

коридор, площею 5,2 м.кв. позначений на плані № 1-1;

житлову кімнату площею 20,3 м.кв. позначену на плані № 1-2;

кладову площею 6,6 м.кв. позначену на плані № 1-3;

коридор площею 7,0 м.кв. позначений на плані № 1-4;

що становить 59,8% від загальної площі будинку на суму 98 417 грн. 44 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1 - 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку на АДРЕСА_1 зліва від входу до будинку, загальною площею 0,0343 га., вартістю 71 957 грн. 92 коп.

Всього виділити ОСОБА_1 домоволодіння на АДРЕСА_1 на суму 170 375 грн. 36 коп., що становить 52,1% від вартості будинковолодіння в цілому.

За відхилення від ідеальних часток на 2,1% стягнути з ОСОБА_1, на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 6874 грн. 78 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2:

по житловому будинку домоволодіння у АДРЕСА_1 приміщення:

кладову площею 6,4 м.кв. позначену на плані № 1-5;

кухню площею 19,8 м.кв. позначену на плані № 1-6;

що становить 40,2% від загальної площі будинку на суму 65 947 грн. 36 коп.

по господарських спорудах домоволодіння у АДРЕСА_1:

гараж під літ. «Б», площею 19,7 м.кв., вартістю 14 607 грн. 72 коп.

колодязь під №1, площею 4,0 м.кв. вартістю 4112 грн. 70 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2 - 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку на АДРЕСА_1 справа від входу до будинку, загальною площею 0,0343 га., вартістю 71 957 грн. 92 коп.

Всього виділити ОСОБА_2 домоволодіння на АДРЕСА_1 на суму 156 625 грн. 80 коп., що становить 47,9% від вартості будинковолодіння в цілому.

Щодо вимог сторін про розподіл земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,0721 га., яка розташована на АДРЕСА_1 та вимоги позивача про стягнення з відповідачки частини грошових коштів, які поніс позивач у зв'язку з лікуванням та похованням матері, то суд виходить з наступного.

Земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,0721 га., яка розташована на АДРЕСА_1 входить до складу спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Як вбачається із витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с.14), земельна ділянка належить до землі сільськогосподарського використання та її вартість становить 538 грн. 16 коп.

Як вбачається із показів свідків, земельну ділянку використовує позивач та саме він поліпшив її якості, а саме удобрив та здійснив дренаж, оскільки земельну ділянку постійно затоплювало.

Відповідачка спірну земельну ділянку не використовує, оскільки проживає у смт. Лисець та хворіє, що підтверджується копіями медичних довідок та адресною довідкою.

За клопотанням представника відповідача було призначено судову експертизу для визначення ринкової вартості земельної ділянки, однак експерт, який був визначений представником відповідачки, таку експертизу не провів оскільки не атестований по спеціальності оцінка земельних ділянок.

Після повернення справи експертом, представник відповідача не наполягав на проведенні експертизи для визначення оцінки землі.

Позивач просить стягнути з відповідачки документально підтверджені витрати, які поніс позивач на лікування та поховання матері (а.с.19-27).

Відповідно до ст. 1232 ЦК України, спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Представник відповідача погодився відшкодувати витрати на лікування, однак витрати на поховання з відповідачкою ніхто не узгоджував, тому відповідачка відмовляється їх відшкодовувати, крім того, вона хворіє та сама потребує лікування, перебуває у скрутному матеріальному становищі.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на всю земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га., яка розташована в АДРЕСА_1, а взамін частки відповідачки на земельну ділянку не стягувати з неї частину витрат понесених позивачем на лікування та похорон матері, зважаючи на скрутне матеріальне становище відповідачки та одноосібне використання земельної ділянки позивачем для власних потреб, з урахуванням його вкладу в покращення стану земельної ділянки.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд, тобто вільно обирає спосіб захисту порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Що стосується судових витрат, то суд вважає, що їх слід віднести на рахунок обох сторін, оскільки сторони кожна сплатили одинаків судовий збір.

Щодо стягнення витрат понесених на оплату послуг експерта, то сторонами не надано суду оригіналів квитанцій про оплату послуг експерта, а тому такі витрати також слід віднести на рахунок сторін.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. ст. 13, 20, 21, 355, 358, 364, 367, 1216, 1223, 1225, 1232, 1236, 1267 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про проведення реального поділу спадкового майна, визнання права власності, стягнення витрат на лікування та поховання, стягнення судових витрат - задовольнити частково.

Провести поділ в натурі спадкового майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме: домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1 та земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га, яка розташована на АДРЕСА_1.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3:

по житловому будинку домоволодіння у АДРЕСА_1 приміщення:

коридор, площею 5,2 м.кв. позначений на плані № 1-1;

житлову кімнату площею 20,3 м.кв. позначену на плані № 1-2;

кладову площею 6,6 м.кв. позначену на плані № 1-3;

коридор площею 7,0 м.кв. позначений на плані № 1-4;

що становить 59,8% від загальної площі будинку на суму 98 417 грн. 44 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3 - 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку на АДРЕСА_1 зліва від входу до будинку, загальною площею 0,0343 га., вартістю 71 957 грн. 92 коп.

Всього виділити ОСОБА_1 домоволодіння на АДРЕСА_1 на суму 170 375 грн. 36 коп., що становить 52,1% від вартості будинковолодіння в цілому.

За відхилення від ідеальних часток на 2,1% стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_4, грошову компенсацію в розмірі 6874 грн. 78 коп.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителем АДРЕСА_3 право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,0721 га., яка розташована в АДРЕСА_1.

В задоволенні решти вимог позову ОСОБА_1 відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна та виділ частки в натурі, визнання права власності на 1/2 частину земельної ділянки задовольнити частково.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_4:

по житловому будинку домоволодіння у АДРЕСА_1 приміщення:

кладову площею 6,4 м.кв. позначену на плані № 1-5;

кухню площею 19,8 м.кв. позначену на плані № 1-6;

що становить 40,2% від загальної площі будинку на суму 65 947 грн. 36 коп.

по господарських спорудах домоволодіння у АДРЕСА_1:

гараж під літ. «Б», площею 19,7 м.кв., вартістю 14 607 грн. 72 коп.

колодязь під №1, площею 4,0 м.кв. вартістю 4112 грн. 70 коп.

Виділити в натурі у приватну власність ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жительки АДРЕСА_4 - 1/2 частину присадибної земельної ділянки біля будинку на АДРЕСА_1 справа від входу до будинку, загальною площею 0,0343 га., вартістю 71 957 грн. 92 коп.

Всього виділити ОСОБА_2 домоволодіння на АДРЕСА_1 на суму 156 625 грн. 80 коп., що становить 47,9% від вартості будинковолодіння в цілому.

В задоволені решти вимог зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2014 року.

Суддя Бабій О.М.