справа № 462/4855/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Палюх Н.М.

при секретарі Петришин Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудовані прибудови та будівлі,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 16.07.2014 року звернулася у суд з позовом, уточнивши в подальшому позовні вимоги, та просить визнати за нею право власності на збудовані будівлі по АДРЕСА_1, а саме житлове приміщення «а-1» розм. 3,58х4,90 м., в якій влаштовано житлову кімнату під літ.2-4 пл.14,3 кв.м., прибудови «а'-1» розм. 3,44х7,00 м., в якій влаштовано кухню під літ.2-2 пл.10,0 кв.м., коридор під літ.2-1 пл.7.5 кв.м., прибудови «а''-1» розм.3,50х4.90 м., в якій влаштовано поєднаний санвузол під літ.2-3 пл.4,8 кв.м., житлову кімнату під літ.2-7 пл.9,2 кв.м., цегляну господарську будівлю «Г» розм.2.20х3,00 м. та дерев'яну господарську споруду «Д» розміром 1,80х2,40 м.; залишити в окремому будинковолодінні під номером 90 житлові приміщення під літ. «А-1», в яких влаштовані житлові кімнати позначені в техпаспорті цифрами 2-6 пл.11,8 кв.м., 2-5 пл.15,8 кв.м., житлове приміщення «а-1» розм. 3,58х4,90 м., в якій влаштовано житлову кімнату під літ.2-4 пл.14,3 кв.м., прибудови «а'-1» розм. 3,44х7,00 м., в якій влаштовано кухню під літ.2-2 пл.10,0 кв.м., коридор під літ.2-1 пл.7.5 кв.м., прибудови «а''-1» розм.3,50х4.90 м., в якій влаштовано поєднаний санвузол під. літ.2-3 пл.4,8 кв.м., житлову кімнату під літ.2-7 пл.9,2 кв.м., цегляну господарську будівлю «Г» розм.2.20х3,00 м. та дерев'яну господарську споруду «Д» розміром 1,80х2,40 м. Свої вимоги мотивує тим, що вона проживає по АДРЕСА_1 та є власником ? частини вказаного будинку на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.06.1988р. та від 30.01.2010р., реєстраційного посвідчення від 12.07.1988р. №2148, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.02.2010р. №25390644. Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради депутатів трудящих від 06.08.1953р. №1072 за будинком АДРЕСА_1 залишено в користуванні присадибну ділянку площею 835,2 кв.м. 08.12.2006р. на вказаний будинок ЛОДК БТІ та ЕО було виготовлено технічний паспорт, з якого вбачається, що позивачкою та членами її родини, до належних їй на праві власності частини будинку, було самовільно здійснено вищезазначені добудови. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2007р. №1028 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр.ОСОБА_1» їй погоджено технічну можливість експлуатації самочинно розширених належні їй вказаних приміщень в будинку. Рішенням Залізничного районного суд м. Львова від 15.12.2011р. визнано за ОСОБА_2 право власності на збудовані будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житлове приміщення, літ. «А-1», площею 47,8 кв.м.; житлове приміщення, літ. «А-1», площею 53,6 кв.м.; тамбур, літ. а'''', площею 11,6 кв.м.; літня кухня «Ж», літ 30,5 кв.м.; сарай літ. «Е», площею 18,9 кв.м. та виділено в окреме будинковолодіння ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1 з присвоєнням окремого номера 90 «а». Оскільки вищевказані самовільно розширені приміщення відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм, що підтверджується архітектурно-планувальним завданням №160 від 04.03.2008р., затвердженим заступником начальника управління архітектури О.Ярема, то ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на такі та залишити їх в окремому будинковолодінні під номером АДРЕСА_1

В судовому засіданні представники позивачки позов підтримали, покликаючись на мотиви такого, який просять задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила та зазначила, що позивачка самочинно здійснила прибудови до будинку по АДРЕСА_1. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2007р. №1028 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр.ОСОБА_1» позивачці погоджено технічну можливість експлуатації самочинно розширених належних їй приміщень у вказаному будинку та зобов'язано ОСОБА_1 вчинити ряд дій, які вона виконала частково. Між тим, позивачка до компетентного державного органу про прийняття в експлуатацію самочинно збудованих прибудов та визнання права власності на це самовільне будівництво не зверталась і предметом розгляду цього органу зазначене питання не було, а відтак вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не має. Просись в позові відмовити.

Представник третьої особи - Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради проти позову заперечив, зазначивши, що Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові встановлено порядок прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва, проте такого порядку позивачка не дотримується. Вважає, що вимоги позивачки не ґрунтуються на вимогах закону, а тому просить в позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з"явився, причини неявки не повідомив і суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, розглянувши матеріали справи, оглянувши матеріали справи №2-3431/11, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст.375 ЦК України: 1. Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

2. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

3. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

4. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Згідно з частини 1 і 2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані чи будуються на земельній ділянці, котра не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Статтею 376 ЦК України також визначені певні правила, за якими можливе визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником ? частини будинковолодіння по АДРЕСА_1, а іншим співвласником ? частини вказаного будинковолодіння був ОСОБА_2 Позивачка успадкувала 1/4 частину вказаного будинковолодіння після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. батька ОСОБА_4 та 1/4 частину такого після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. матері ОСОБА_5 /а.с.24, 77-78/.

З свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.01.2010р. /а.с.24/ вбачається, що ОСОБА_1 після смерті матері успадкувала ? частки житлового будинку з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1. До будинку відносяться господарські будівлі та споруди: шлакоблокова житлова прибудова, позначена в плані під літ.А'-1, цегляний сарай в плані під літ. Б, дерев'яний сарай в плані під літ. В, цегляний сарай в плані під літ. Г. та інш.

Між тим, право власності ОСОБА_1 на цегляну господарську будівлю «Г» розм.2.20х3,00 м. та дерев'яну господарську споруду «Д» розміром 1,80х2,40 м. ніким не оспорюється.

Рішенням Залізничного районного суд м. Львова від 15.12.2011р. /а.с.12-14/ визнано за ОСОБА_2 право власності на збудовані будівлі, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: житлове приміщення, літ. «А-1», площею 47,8 кв.м.; житлове приміщення, літ. «А-1», площею 53,6 кв.м.; тамбур, літ. а'''', площею 11,6 кв.м.; літня кухня «Ж», літ 30,5 кв.м.; сарай літ. «Е», площею 18,9 кв.м. та виділено в окреме будинковолодіння ? частини житлового будинку по АДРЕСА_1 з присвоєнням окремого номера 90 «а».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської Ради депутатів трудящих від 06.08.1953р. №1072, залишено в користуванні за будинком АДРЕСА_1 присадибну ділянку площею 835,2 кв.м. /а.с.22/.

З пояснень представників позивачки та технічного паспорту, виданого 08.12.2006р. ЛОДК БТІ та ЕО встановлено, що позивачка в 90-х роках самочинно, без належного дозволу і належно затвердженого проекту, провела розширення будинку АДРЕСА_1 а саме здійснила прибудови: «а-1» розм. 3,58х4,90 м., в якій влаштовано житлову кімнату під літ.2-4 пл.14,3 кв.м.; «а'-1» розм. 3,44х7,00 м., в якій влаштовано кухню під літ.2-2 пл.10,0 кв.м., коридор під літ.2-1 пл.7.5 кв.м.; «а''-1» розм.3,50х4.90 м., в якій влаштовано поєднаний санвузол під. літ.2-3 пл.4,8 кв.м., житлову кімнату під літ.2-7 пл.9,2 кв.м.

Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 27.08.2007р. №1028 «Про затвердження висновку міжвідомчої комісії гр.ОСОБА_1» /а.с.15/, позивачці погоджено технічну можливість експлуатації самочинно розширених належних їй приміщень в будинку за рахунок прибудови «а-1» розм. 3,58х4,90 м., в якій влаштовано житлову кімнату під літ.2-4 пл.14,3 кв.м., прибудову «а'-1» розм. 3,44х7,00 м., в якій влаштовано кухню під літ.2-2 пл.10,0 кв.м., коридор під літ.2-1 пл.7.5 кв.м., прибудови «а''-1» розм.3,50х4.90 м., в якій влаштовано поєднаний санвузол під літ.2-3 пл.4,8 кв.м., житлову кімнату під літ.2-7 пл.9,2 кв.м. та дозволено експлуатувати цегляну господарську будівлю «Г» розм.2.20х3,00 м. Дерев'яну господарську споруду «Д» розміром 1,80х2,40 м використовувати як тимчасову споруду. П. 3.1 даного розпорядженням зобов'язано ОСОБА_1 на протязі 3-х місяців розробити через ліцензовану проектну організацію проект на проведення у відповідність самовільного будівництва будівельним нормам і правилам, погодити його у встановленому порядку з управління архітектури і містобудування, п.3.3 - зобов'язано отримати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю на протязі трьох місяців та п.3.4. - зобов'язано виконати роботи у відповідності з проектом на протязі 2-х років, закінчене будівництво здати в експлуатацію у встановленому порядку.

Дані зобов'язання позивачка виконала лише частково, зокрема розробила через ліцензовану проектну організацію проект на проведення у відповідність самовільного будівництва будівельним нормам і правилам та погодила його у встановленому порядку з управління архітектури і містобудування.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: індивідуального житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, розробленого ТзОВ „Ексерттранском", встановлено його відповідність вимогам надійності, безпечної експлуатації і можливість його безпечної експлуатації /справа № 2-3431/11 а.с. 39-51/.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про основи містобудування» спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судами відповідно до законодавства.

У п.9 своєї постанови № 6 від 30 березня 2012 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз'яснив, що за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Між тим, позивачкою та її представниками не надано суду належних доказів про те, що ОСОБА_1 зверталася до компетентного державного органу з питання про прийняття в експлуатацію самочинного будівництва і зазначене питання було предметом розгляду цього органу, рішення якого чи його відсутність давали підстави вважати про наявність спору про право.

Між тим, Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 р. №835, встановлено порядок прийняття в експлуатацію об'єктів самочинного будівництва, проте такого порядку позивачка не дотримується.

Виходячи із наведеного та враховуючи, що позивачка самочинно здійснила прибудови до будинку по АДРЕСА_1, порушене ОСОБА_1 питання не було предметом розгляду компетентного державного органу, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.376 ЦК України, Законом України «Про основи містобудування», Положенням про порядок врегулювання питань самочинного будівництва у м.Львові, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 09.09.2011 р. №835, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи: Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на самочинно збудовані прибудови та будівлі по АДРЕСА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копій цього рішення.

Суддя: