Справа № 367/6535/14-ц
ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
24 грудня 2014 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.,
при секретарі Самсонович О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучанський завод склотари" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,-
в с т а н о в и в :
До Ірпінського міського суду надійшов зазначений вище позов, який позивач мотивує тим, що відповідно до рішення Виконкому Бучанської селищної ради Київської області від 08.08.2000 р. з балансу ВАТ «ВКП БЗС» на баланс ТОВ «Бучанський завод склотари» було передано гуртожиток по АДРЕСА_1. Зазначає, що з метою підготовки до передачі гуртожитків до комунальної власності територіальної громади було прийнято рішення про проведення перевірки додержання паспортного режиму в гуртожитках, які перебувають на балансі ТОВ «Бучанський завод склотари» та було видано відповідні накази: №29/4 від 27.12.2013 р., №10/4 від 30.05.2014 р., №12/5 від 26.06.2014 р. Вказує, що відповідно до Ордера №65 від 13.06.2002 р. на проживання в гуртожитку у відповідності до договору №65/1 право на зайняття жилої площі в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 було надано ОСОБА_1, 1966 р.н. з сім'єю з 2 чоловік, до складу якої входила дочка - ОСОБА_2, 1990 р.н. Проте, в результаті перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в наданому їм жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 не проживають, що підтверджується актами про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації в гуртожитку за вказаною адресою, а саме: акт від 27.12.2013 р., акт від 02.06.2014 р., акт від 27.06.2014 р. Також позивач зауважує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не беруть участі в утриманні житла, комунальні платежі не сплачують, особистих речей та (або) речей повсякденного використання, які б їм належали в гуртожитку немає. Також ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом останніх шести місяців і по теперішній час (на дату складання актів) не проживають у даному гуртожитку. Тому просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій позов підтримала в повному обсязі, просить слухати справу за її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, причини та докази поважності неявки суду не повідомили, тому суд, керуючись статтею 224 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.
Оскільки сторони по справі в судове засідання не з'явилися, тому, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає заявлений позов таким, що підлягає задоволенню виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення Виконкому Бучанської селищної ради Київської області №139/1 від 08.08.2000 р. було надано згоду на передачу гуртожитків зокрема, по АДРЕСА_1, з балансу ВАТ «ВКП БЗС» на баланс ТОВ «Бучанський завод склотари» без зміни цільового призначення (а.с.6). Також судом встановлено, що ТОВ «Бучанський завод склотари» видав накази «Про створення тимчасової комісії по перевірці додержання паспортного режиму в гуртожитках, які перебувають на балансі ТОВ «Бучанський завод склотари»: №29/4 від 27.12.2013 р., №10/4 від 30.05.2014 р., №12/5 від 26.06.2014 р. (а.с.7-9). 13.06.2002 р. ОСОБА_1 був виданий ордер №65 на проживання у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 з сім'єю з 2 чоловік, до складу якої входила дочка - ОСОБА_2, 1990 р.н. (а.с.10). Крім того, суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в наданому їм жилому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 не проживають, що підтверджується актами про відсутність (не проживання) особи за місцем реєстрації в гуртожитку за вказаною адресою, а саме: акт від 27.12.2013 р., акт від 02.06.2014 р., акт від 27.06.2014 р. (а.с.13-15).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР) при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за їхньої заявою може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно із ст. 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Частиною 8 статті 8 ЦПК України встановлено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи те, що главою 4 ЖК УРСР не врегульоване питання про наслідки довгострокового не проживання осіб в гуртожитках, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу користування гуртожитками є подібними із правовідносинами, які регулюються статтями 71, 72 ЖК УРСР, щодо наслідків відсутності осіб, які мають право користуватися житловими приміщеннями в гуртожитку, а тому, за відсутності підстав для виселення до цих правовідносин за аналогією закону слід застосувати норми статей 71, 72 ЖК УРСР.
Враховуючи встановлені судом обставини та вищезазначені норми Закону, оскільки відповідачі більше шести місяців не проживають в жилому приміщенні гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування вказаним жилим приміщенням.
Суд зауважує, що не бере до уваги посилання позивача на те, що відповідачі не беруть участі в утриманні житла та не сплачують комунальні платежі, оскільки дані обставини, як підстави для визнання особи такою, яка втратила право користування жилим приміщенням, не відповідають чинному законодавству України, а лише надають право позивачу звернутися до відповідачів із вимогою відшкодування витрат, які були понесені під час утримання житла чи сплати комунальних послуг.
Крім того, суд не бере до уваги акт обстеження гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, складений депутатом Бучанської міської ради Київської області від 11.06.2014 р., оскільки складання акту депутата щодо зазначених обставин не передбачено чинним законодавством України, до того ж, на підставі чого такий акт складено (а.с.16).
Згідно із ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому у зв'язку із задоволенням позовних вимог суд вважає, що із відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 71, 72, 127 ЖК УРСР, статтями 6-8, 10, 15, 30, 60, 64, 88, 197, 209, 212-215, 224, 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1, 1966 р.н., такою, що втратила право користування жилим приміщенням гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Визнати ОСОБА_2, 1990 р.н., такою, що втратила право користування жилим приміщенням гуртожитку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанський завод склотари» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі - 243,60 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 (десяти) днів з дня отримання відповідачем його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення, а особами, які були відсутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, - з дня отримання копії рішення.
Суддя: Д. С. Кухленко