Справа №1-175
2008 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2008р.
м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Гордія В.І. з секретарем Корбутяк Н.М. з участю прокурора Хомина І.М. , захисника: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Надвірна, Івано-Франківської області, жителя с. Уторопи, Косівського району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, військовозобов'язаного не працюючого, раніше судимого 14.12.1994 року Надвірнянським районним судом за ст. ст. 81 ч.4, 140 ч.2, 89 ч.1, КК України (1960 року), до трьох років шести місяців позбавлення волі, був звільнений по амністії 25.12.2002 року Надвірнянським районним судом за ст. ст. 146, ч.1 186 ч.2 КК України (2001р) до п'яти років позбавлення волі, за ст. 122 ч.1 КК України;
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 спричинив середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Злочин було вчинено за наступних обставин.
28.04.2008 року близько 17.00 години ОСОБА_3 в с. Уторопи, Косівського району на території зупинки на грунті неприязних взаємовідносин розпочав сварку з ОСОБА_4, умисно наніс удар рукою в ділянку голови ОСОБА_4, в наслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості у вигляді перелому нижньої щелепи, який спричинив тривалий розлад здоров'я і не є небезпечним для життя в момент їх спричинення.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, суду пояснив, що десь в кінці листопада 2007 року познайомився з дівчиною ОСОБА_5, в м. Івано-Франківськ, де неофіційно працював на роботі. І після чого почав проживати з нею в с. Уторопи Косівського району. У квітні 2008 року у них почалися проблеми зі здоров'ям і вони перебували три тижні на стаціонарному лікуванні в смт. Кути. 28.04.2008 року на міський телефон лікарні зателефонувала мати його співжительки і попросила їх, щоб вони терміново їхали додому, оскільки ОСОБА_4 напився і б'є її. Вони одразу з ОСОБА_5 взяли таксі та поїхали до неї додому. В с. Уторопи вони вийшли з машини та ОСОБА_5 побачивши ОСОБА_4 почала сваритися з ним і коли він побачив, що ОСОБА_4 хоче вдарити її він одразу вдарив його лодонею правої руки по обличчю від чого ОСОБА_6 упав на землю. Він відразу підняв його і відвів додому.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7, суду пояснив, що він проживає з своєю дружиною ОСОБА_8 в шлюбі, в якої є дочка ОСОБА_5, яка проживає з ОСОБА_3, з яким вона з її слів познайомилася в м. Івано-Франківську. 27.04.2008 року він зі своєю дружиною приїхали до будинку її тата, і там почали сваритися, через те, що вони мали їхати у с. Кривоброди, до його батьків у гості, але не поїхали. Після чого він попрямував в магазин, який знаходиться біля автобусної зупинки. Там він побачив, що на таксі приїхали дочка його дружини ОСОБА_5 з ОСОБА_3, яка почала кричати на нього і бити
2
руками по обличчі, а потім підбіг ОСОБА_3 і його в дарив рукою по обличчі від удару він упав та вдарився підборідком об землю. ОСОБА_3 підняв його і повів додому. ОСОБА_9 поговорила з його дружиною і разом зі своїм співжителем ОСОБА_3 кудись поїхали. На другий день він звернувся до Косівської ЦРЛ за допомогою. На даний момент він претензій майнового та морального характеру до підсудного не має та просить його суворо не карати .
Незважаючи на повне визнання своєї вини ОСОБА_3 його вина у вчиненому повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків та іншими зібраними по справі доказами, а саме:
з показань свідка ОСОБА_5 видно, що вона проживає з ОСОБА_3, з яким познайомилася в м. Івано-Франківську, і після чого запросила його до себе додому. В квітні 2007 року у них виявили венеричну хворобу, після чого вони перебували на стаціонарному лікуванні в смт. Кути. 28.04.2008 року до них в лікарню зателефонувала її мама та попросила, щоб вони приїхали додому, бо її б'є чоловік ОСОБА_4, вони взяли таксі з ОСОБА_3 та відразу поїхали. Коли вони приїхали в с. Утропи біля автобусної зупинки стояв ОСОБА_4, який був у стані алкогольного сп'яніння. Вона запитала його, чому він б'є її маму, на що він почав кричати на неї та обзивати її нецензурними словами та намагався вдарити, та в цей момент ОСОБА_3 вдарив його рукою в обличчя від чого він впав. ОСОБА_3 відразу підняв його і повів додому. Дома вона взяла у мами сто гривень і вони знову поїхали до лікарні;
свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що в грудні 2007 року вона дізналася, що її дочка привезла невідомого на той час їй хлопця та повідомила, що хоче одружитися з ним. Вони проживають в будинку її батька і по даний час. В квітні 2008 року вони проходили лікування в Кутській лікарні. 27.04.2008 року вона зі своїм чоловіком і дітьми поїхали в гості до її тата в с Уторопи. 28.04.2008 року у них виникла суперечка через те, що вони не поїхали в гості до його батьків в с. Кривоброди і десь біля 17 години він сказав, що іде до магазину. Через деякий час її дочка ОСОБА_10 та ОСОБА_3 привели її чоловіка назад, і вона побачили, що його обличчя в крові. Пізніше її дочка розповіла, що трапилось, вони взяли гроші на таксі та поїхали назад у лікарню. Пізніше чоловік розповів їй, що коли він був біля магазину на таксі приїхала її дочка з ОСОБА_3, і почали кричати на нього, а потім ОСОБА_3 вдарив його в обличчя. Наступного дня він поїхав в Косівську ЦРЛ для надання медичної допомоги;
протоколом-заявою ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_3 28.04.2008 року спричинив тілесні ушкодження під час сварки;
з висновку судово-медичної експертизи № 310/185-Е від 09.09.2004 року гр-на ОСОБА_4, видно, що у нього виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, синців в ділянках кута нижньої щелепи зліва, підборіття справа та шиї, які спричинені від дії твердих тупих предметів, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, які спричинили тривалий розляд здоров'я і не є небезпечними для життя в момент їх спричинення (а.с. 43-45);
Таким чином, оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в сукупності суд вважає встановленою і доведеною вину ОСОБА_3 у спричиненні ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а його дії слід кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає, що він щиро розкаюється, активно сприяв розкриттю злочину.
Обставинаи, які обтяжують покарання підсудному суд не вбачає.
Отже враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що до підсудного слід застосувати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, тобто застосувати ст. 69 КК України.
Керуючись ст. ст. 323, 324, 327 КПК України, суд -
3
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч.1 ЮС України із застосуванням ст. 69 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян ( 850 грн.).
Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд засудженому ОСОБА_3 залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту проголошення.