1кп-175/4766/13-к

Вирок

Іменем України

03 грудня 2013 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Воздвиженського О.Л.,

при секретарі Рашед Ю.О.,

за участю прокурора Маслій В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12012040440001752 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта не повна середня, холостого, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1, раніше судимого 02.04.2013 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.10.2013 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлено для відбуття покарання у вигляді двох років позбавлення волі за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2013 року,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимий за корисливий злочин, у період іспитового строку, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин.

Так, в період з 20 по 25 травня 2013 року точної дати досудовим слідством не встановлено, близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_1, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, повторно, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, з корисливих спонукань, з території вищезазначеного домоволодіння, шляхом вільного доступу, таємно викрав 10 металевих труб довжиною 2 м кожна, діаметром 150 мм, товщиною металу 1,5 мм, що належить ОСОБА_2, чим причинив останньому матеріальну шкоду на загальну 200 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 надав показання про те, що в період з 20 по 25 травня 2013 року точної дати він не пам'ятає, близько 23 години 30 хвилин знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з території вищезазначеного домоволодіння, шляхом вільного доступу, викрав 10 металевих труб довжиною 2 м кожна та переніс їх до себе на подвір'я та сховав. З ранку дві труби продав хлопцю на ім'я ОСОБА_2 по 15 грн. за кожну. Інші 8 труб продав невідомому чоловіку за тією ж ціною. На гроші, які він отримав, купив продукти харчування.

Щиросердно каявся і просив суворо не карати.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину вважав недоцільним.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також розґяснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння, яке виразилося в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, кваліфікується за ч.2 ст.185 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_1, - раніше судимий за аналогічний злочин, негативно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає рецидив злочину. Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_1, щиросердно розкаявся у скоєному, суд погоджується з представником державного обвинувачення про вид і міру покарання, і вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, при цьому призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України, так як інкримінований злочин він скоїв перебуваючи на іспитовому строку.

Цивільний позов заявлений потерпілим відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України задовольнити. Цивільний позов, заявлений потерпілим, визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню на підставі ст.1166 ЦК України, оскільки на момент винесення вироку завдана злочином матеріальна шкода обвинуваченим не відшкодована.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на два роки.

Відповідно до ст. 71 КК України призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання призначеного покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2013 року, остаточно визначивши покарання у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обчислювати з 28 жовтня 2013 року.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою,-залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 200 (двісті) грн.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя О.Л. Воздвиженський