Справа № 358/1964/14-к Провадження № 1-кп/358/159/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2014 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Корбута В.М., за участю секретаря Ведмеденко І.В., прокурора Ковальського В.В., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження № 12014110090000572 по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Київської області, м. Богуслав, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, не одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26 жовтня 2014 року близько 05.00 години, ОСОБА_3 перебуваючи у гостях в будинку ОСОБА_4, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, в ході сварки, яка виникла на ґрунті різко виниклих неприязних відносин під час спільного вживання алкогольних напоїв, умисно здійснив побиття ОСОБА_1, нанісши останньому удари руками і ногами в різні частини тулуба та голові. Внаслідок нанесених ударів ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: субдуральної гематоми в лівій скронево-потиличній ділянці; переломи ребер з права; множинні садна та крововиливи на обличчі, з якими був доставлений до Богуславської ЦРЛ, деІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Причиною смерті ОСОБА_1 є внутрішньочерепна травми з субдуральною гематомою, що призвела до стиснення головного мозку, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечна для життя в момент спричинення, що підтверджується висновком експерта № 136 від 18.11.2014 року.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та пояснив, що 25.10.2014 року близько 21-21 години, маючи пляшку горілки ємкістю 1 літр, він прийшов у гості до будинку ОСОБА_5, де вже перебували ОСОБА_10 - співмешканка ОСОБА_5, ОСОБА_1 та жінка, яку всі називали «ОСОБА_11». Перебуваючи в будинку вони вп'ятьох розпивали цю плашку горілки. Після цього, він, ще раз приніс пляшку горілки ємкістю 1 літр, яку також всі разом розпивали. Потім він пішов спати. Коли він заснув, то відчув, що його хтось торкається. Відкривши очі він побачив ОСОБА_1, який спитав у нього чому він спить на його ліжку? Він відповів, що трошки полежить і переїде на друге ліжко. Тоді ОСОБА_6 вдарив його рукою по обличчю. Від отриманого удару у нього була розбита губа, але до лікарів не звертався, оскільки вважав ще не значним ушкодженням. Будучи дуже розсердженим за це, він вдарив ОСОБА_6 2-3 рази кулаком в обличчя, останній впав на підлогу і після цього він ще вдарив потерпілого 2-3 рази ногою в область живота. Можливо він всього наніс ОСОБА_1 приблизно 10 ударів, але куди саме не пам'ятає, оскільки був п'яний та дуже розсердженим на нього. Після того, як побачив на обличчі у ОСОБА_6 кров, припинив його бити і спитав чи не потрібно викликати швидку допомогу. ОСОБА_6 відповів, що не треба, але повідомив, що самостійно не може піднятися. Тоді він допоміг ОСОБА_6 піднятися з підлоги та поклав його на ліжко та дав води. Після цього, прийшли «ОСОБА_11» та ОСОБА_10 з якими він допивав горілку. Під час розпиття горілки ОСОБА_6 впав з ліжка на підлогу. Вони всі разом підійшли до ОСОБА_6 і почали з ним розмовляти, але останній не відповідав. Дівчата сказали, що необхідно викликати швидку допомогу, але він не міг цього зробити, оскільки розрядився телефон. Тоді дівчата пішли до сусідів викликати швидку допомогу та міліцію, а він пішов спати. Щиро розкаюється у скоєному. Вбивати ОСОБА_1 він не хотів, оскільки між ними були дружні відносини. Просив пробачення у потерпілого та просив суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він є братом ОСОБА_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_6 не працював, раніше був засуджений за вчинення злочину, часто вживав алкогольні напої і тому сварився і міг бути агресивним. Від знайомих йому стало відомо, що під час спільного розпиття спиртних напоїв ОСОБА_8 побив його брат, внаслідок чого останній помер в Богуславській ЦРЛ. Він розуміє, що брата вже не повернеш, а ОСОБА_8 тюрма не виховає, а навпаки. Тому він не має до ОСОБА_8 ніяких претензій матеріального та морального характеру з приводу смерті брата, оскільки всі збитки добровільно відшкодовані. Просив суд призначити ОСОБА_8 покарання не пов'язане із позбавленням волі із застосуванням ст. 69 КК України.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не заперечували проти не дослідження доказів щодо тих обставин, що ніким не оспорюються, та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати зазначені обставини у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, суд у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи покази обвинуваченого, суд вважає, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачений ОСОБА_3 надавав чіткі та послідовні покази стосовно обставин вчинення ним кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб та мотив його вчинення. Надані обвинуваченим пояснення повністю узгоджуються з встановленими судом фактичними обставинами справи.

За таких обставин суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисні протиправні дії, які виразились в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_1

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги те, що він вчинив тяжкий умисний злочин, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, правдиві та послідовні покази, добровільне відшкодування заподіяних збитків, думку потерпілого, який просив обвинуваченого суворо не карати.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд вважає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наявність декількох вищевказаних обставин, що пом'якшують покарання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації (а.с.112), де характеризується негативно (а.с.117), не працює, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину (а.с.173), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.118,119), після вчинення злочину в судовому засіданні своєю поведінкою довів своє виправлення, оскільки беззаперечно виконував всі покладені на нього досудовим слідством та судом обов'язки, щиро покаявся, та на протязі досудового і судового слідства сприяв його всебічності та повноті, добровільно відшкодував заподіяні збитки, потерпілий просив суворо не карати та не позбавляти волі, приймаючи до уваги те, що обвинувачений висловив жаль з приводу вчиненого, та в судовому засіданні висловив готовність нести покарання за вчинення ним кримінального правопорушення, переконує суд у тому, що він для себе зробив необхідні та позитивні висновки, тому суд приходить до переконання за можливе у відповідності до ст. 69 КК України призначити обвинуваченому ОСОБА_3 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст.121 КК України.

Також, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без відбування покарання, а тому призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, яке передбачено санкцією ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, вважає за необхідно прийняти рішення про звільнення його від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, якщо він протягом строку випробування не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4, ч.1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов не заявлено. Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим сроком три роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи та періодично з'являтися у вказані органи для реєстрації.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили - змінити на особисте зобов'язання, а після вступу вироку в закону силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання - скасувати.

Негайно звільнити ОСОБА_3 з-під варти у залі суду.

Покласти на ОСОБА_3 слідуючи обов'язки - не відлучатись із населеного пункту, в якому він мешкає, чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця мешкання та місця роботи. Контроль за поведінкою ОСОБА_3 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його мешкання.

В строк покарання зарахувати знаходження ОСОБА_3 під вартою в період досудового розслідування та судового розгляду справи із 30.10.2014 року по 26.12.2014 року.

Речові докази, які зберігаються в кімнаті для зберігання речових доказів Богуславського РВГУ МВС України в Київській області, а саме:

- порожня поліетиленова пляшка об'ємом 1л. «Росинка Махіто», яка знаходиться у спец. пакеті для речових доказів №2043826;

- фрагмент паперу, ганчірка та наволочка із плямами бурого кольору, які знаходяться у спец. пакеті для речових доказів №2043825;

- одяг ОСОБА_3: різнокольоровий светр, сіра футболка, чорні спортивні штани, кросівки «Rеsаlуtе», які знаходяться у спец. пакеті для речових доказів №2044088;

- одяг ОСОБА_3: зимова чорна чоловіча куртка, яка знаходиться у спец. пакеті для речових доказів №2043871;

- одяг ОСОБА_9: шкарпетки, труси, два коричневі светри, сіро-синій светр із плямою бурого кольору на грудях, чорні штани, які знаходяться у спец. пакеті для речових доказів №2044068;

- біологічні зразки ОСОБА_3 у вигляді зрізів піднігтевого шару із лівої та правої руки, які знаходяться в двох окремих паперових конвертах;

- біологічні зразки ОСОБА_3 у вигляді змивів з лівої та правої руки, які знаходяться в двох окремих паперових конвертах;

- біологічні зразки ОСОБА_3 у вигляді зразку крові в сухому стані на марлевому тампоні, який знаходиться в паперовому конверті;

- біологічні зразки ОСОБА_9 у вигляді зрізів піднігтевого шару із лівої та правої руки, які знаходяться в двох окремих паперових конвертах;

- біологічні зразки ОСОБА_9 у вигляді зразку крові в сухому стані на марлевому тампоні, який знаходиться в паперовому конверті - знищити.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні під час оголошення вироку.

Головуючий суддя В. М. Корбут