Р І Ш Е Н Н Я                    Справа № 201/11256/14-ц

Ім'ям України          Провадження № 2/200/4273/14

17 листопада 2014 року м. Дніпропетровськ

          Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Плотниченку Д.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Актабанк» про стягнення коштів, пені та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

          Представник позивача ОСОБА_3 у серпні 2014 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – ПАТ «Актабанк» прохаючи суд про наступне: стягнути з відповідача на користь позивача залишки грошових коштів у сумі 7257 гривень 26 копійок та 24276 гривень 73 копійки, пеню у сумі 2838 гривень 06 копійок та 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди (а.с. 2-6).

          В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 16 травня 2013 року уклала із ПАТ «Актабанк» договори про комплексне обслуговування карткового рахунку та про банківської платіжної картки № 226175 (тарифний пакет «Зарплатний») та № 226177 (тарифний пакет «Накопичувальний»). Відповідно до умов п. 3.3.4 договорів, у разі відмови клієнта від подальшого обслуговування, банк зобов’язаний сплатити залишки коштів, що знаходяться на його карткових рахунках готівкою, або через касу банку, або переказати на рахунок, вказаний клієнтом. Згідно з п. 6.16 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року, у разі втрати спеціального платіжного засобу, закінчення терміну його дії, розірвання чи припинення дії договору, за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою з дотриманням термінів, установлених правилами платіжної системи та договором. Відповідно до наданих банком виписок, на картковому рахунку № 26255000223920, тарифного пакету «Зарплатний», залишилися кошти у сумі 7257 гривень 26 копійок, а на рахунку № 26254000223921, тарифного пакету «Накопичувальний», залишилися грошові кошти у сумі 24276 гривень 73 копійки. 26 та 27 серпня 2014 року відповідно, він звернувся до банку із заявами про розірвання договорів про комплексне обслуговування карткового рахунку і банківської платіжної картки № 226175 та договору про комплексне обслуговування карткового рахунку і банківської платіжної картки № 226177 від 16 травня 2013 року, у чому йому двічі відмовлено. Відмовою повернути кошти, які належать позивачці, банк порушив її право, як споживача банківських послуг, а тому має сплатити пеню у розмірі трьох відсотків від загальної вартості неповернутої суми. За його підрахунками, розмір пені становить 2838 гривень 06 копійок. Також, враховуючи те, що невидані банком кошти є заробітною платою відповідача, діями банку їй завдано моральної шкоди. З тих підстав, що внаслідок невидачі їй її заробітної плати, яка єдиним джерелом її доходів, особою, якій вона довірила свої гроші, вона позбавлена засобів до існування, розмір її відшкодування вона визначила у 10000 гривень по кожному договору, на загальну сумі 20000 гривень. Вважає, що на підставі вимог ст.ст. 1060, 1075 ЦК України та Закону України «Про захист прав споживачів», має право на задоволення позову у повному обсязі.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав у повному обсязі, прохаючи суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у визначеному у позові розмірі. Додатково пояснив. Що розмір відшкодування моральної шкоди визначено ним довільно.

          Представник відповідача позов не визнала у повному обсязі. Пояснила, що постановою правління Національного банку України № 576 від 16 вересня 2014 року банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Рішенням № 90 від 16 вересня 2014 року, з 17 вересня 2014 року у банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, строком до 17 грудня 2014 року. Під час дії у банку тимчасової адміністрації, згідно з вимогами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки та пені, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами за зобов’язань щодо сплати податків і зборів. Позивач, у відповідності до вимог ст. 2 наведеного Закону України, вважається вкладником, так як з нею укладено договір банківського рахунку, а її кошти є вкладом. Після закінчення дії тимчасової адміністрації позивач, яка відноситься до сьомої черги осіб, які мають право на відшкодування коштів на підставі вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», отримає кошти у повному обсязі.

          Заслухавши пояснення представників сторін та перевіривши фактичні обставини справи наданими письмовими доказами, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

          Судом встановлено, що 16 травня 2013 року сторони уклали договір про комплексне обслуговування карткового рахунку та банківської платіжної картки № 226175 та договір про комплексне обслуговування карткового рахунку та банківської платіжної картки № 226177 (а.с. 9-14). Відповідно до умов п. 3.3.4 договорів, у разі відмови клієнта від подальшого обслуговування, банк зобов’язаний сплатити залишки коштів, що знаходяться на його карткових рахунках готівкою, або через касу банку, або переказати на рахунок, вказаний клієнтом (а.с. 10). 25 серпня 2014 року представник позивача звернувся до банку із письмовою заявою про розірвання зазначених договорів, видачу виписок про рух та залишок коштів, про повернення коштів із відсотками, нарахованими за час користування грішми (а.с. 15), а 27 серпня 2014 року подав письмову претензію у якій заявив про повторне розірвання вказаних договорів та про негайне повернення залишку грошових коштів (а.с. 24). При зверненні до суду судовий збір позивач не сплачувала.

          Згідно з вимогами п.п. 5, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов’язку в натурі, відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання. Згідно з вимогами ст. 625 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 1075 ЦК України, договір банківського вкладу розривається за заявою клієнта у будь який час; залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок у строки і в порядку, встановлені банківськими правилами. Відповідно до вимог ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, не здійснюється примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки та пені, інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами за зобов’язань щодо сплати податків і зборів

          З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Позивач уклала із відповідачем договори банківського вкладу та зберігала на кореспондентських рахунках банку свої кошти за цими договорами, у тому числі і кошти, які отримує, як заробітну плату. У зв’язку із відмовою від продовження дії договорів, через представника звернулася до відповідача з вимогою про розірвання договорів та про повернення їй її грошових коштів з відсотками, нарахованими за час користування її грішми, у чому їй безпідставно відмовлено. Внаслідок цієї відмови відповідачем порушено норми чинного цивільного законодавства України – ч. 2 ст. 1060, ч. 1 ст. 1075 ЦК України та право власності позивача. Однак, на час ухвалення судом рішення діє, що не спростовується представником позивача, є чинною постанова правління Національного банку України, якою відповідача віднесено до категорії неплатоспроможних. У банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З тих підстав, що під час дії тимчасової адміністрації, не допускається ні задоволення вимог вкладників та кредиторів банку, ні примусове стягнення коштів, а також не нараховується пеня та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань, до моменту закінчення дії тимчасової адміністрації, суд не може задовольнити позовні вимоги, так як рішення суду буде суперечити вимогам чинного Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». З цих підстав позов задоволенню не підлягає.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 526, 530, 610, 625, 1060, 1075 ЦК України, ст.ст. 3, 10-11, 15, 30, 60, 74-76, 88, 208, 212-215, 218, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 – відмовити у повному обсязі.

          Судові витрати компенсувати за рахунок Держави.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, що не брали участь у розгляді справи, через суд першої інстанції.

          Рішення набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у розгляді справи, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

          Суддя І.Ю. Литвиненко