ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.06 | Справа №АС9/339-06. |
За позовом: Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Суми.
До відповідача: відкритого акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд”, м. Суми
Про стягнення: 30 145 грн. 65 коп.
Суддя М.С. Лущик
Секретар судового засідання Н.М.Котенко
Представники:
Від позивача: Груздо Т.С.
Від відповідача : Загорулько С.Г., довіреність від 14.07.06р.
Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, тому відповідно до Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, хід судового засідання фіксується у протоколі судового засідання.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 30 145 грн. 65 коп. штрафних санкцій за три нестворених робочих місця для працевлаштування інвалідів в 2005 року відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову посилаючись на те, що чинене законодавство не зобов’язує підприємства самостійно займатися працевлаштуванням інвалідів та це суперечить принципам права і ст. 19 Конституції України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" №875-ХІІ від 21.03.1991 р. зі змінами та доповненнями (далі Закон) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові і соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності.
Згідно ч. 5 ст. 20 Закону, фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюються Фондом соціального захисту інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст.19 Закону для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого
місця.
Статтею 20 Закону встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч.1 ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, а якщо працює від 8 до 15 осіб - в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві ( в об'єднанні), установі.
Сплату адміністративно-господарських санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). У разі відсутності коштів адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Пунктом 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями адміністративно-господарських санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. №1767, передбачено, що суми адміністративно-господарських санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Держказначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком №3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком №2510. Адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2005 рік (форма 10-ПІ), що наданий до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ВАТ “Інтернафтогазбуд” середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році становила 138 чоловік.
Таким чином, згідно ст.19 Закону, на підприємстві ВАТ “Інтернафтогазбуд” у 2005 році норматив складає 6 робочих місця. Фактично ж, згідно даних, наданих підприємством у звіті, було створено 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Отже, підприємством ВАТ “Інтернафтогазбуд” не виконано норматив по створенню 3 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Відповідно до наданого підприємством ВАТ “Інтернафтогазбуд” звіту, розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2005 рік становить 10 048 грн. 55 коп.
Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання підприємством ВАТ “Інтернафтогазбуд” нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році, становить 30 145 грн. 65 коп.
Законом України "Про внесення змін та доповнень" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", передбачено, що надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів належать до надходжень спеціального фонду Державного бюджету України на 2006 рік. Таким чином, несплата ВАТ “Інтернафтогазбуд” адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2005 році, до Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів призвела до ненадходження цих коштів до Державного бюджету України, що, в свою чергу, перешкоджає державі у створенні економічних, соціально-побутових, соціально-психологічних умов для задоволення потреб інвалідів, - чим порушуються інтереси держави та соціальні гарантії прав інвалідів.
Як зазначається у статті 8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434 Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
За змістом статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" саме Фонду соціального захисту інвалідів надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Доказів сплати 30 145 грн. 65 коп. штрафних санкцій за три нестворених робочих місця для працевлаштування інвалідів в 2005 року відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” відповідач суду не подав, тому суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись п. 4 ст. 17, ст. 104 -106 Кодексу адміністративного судочинства України ст.ст.19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів", суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Інтернафтогазбуд” ( 40030, м. Суми, вул. Кірова, 127/1; код 01294725) на користь Сумського обласного відділення фонду України соціального захисту інвалідів (40030, м. Суми, вул. Горького, 2, р/р 31215230600002 УДК у Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315) 30 145 грн. 65 коп. штрафних санкцій.
3. Роз’яснити сторонам, що Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК.