Справа №2-917/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2008 року Святошинський районний суд м.Києва

у складі головуючої судді     Кохановської З.С.

при секретарі     Кузьменко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту у Святошинському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недовиплаченої грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з даною заявою, якою просить стягнути з Управління праці та соціального захисту у Святошинському районі м.Києва недовиплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки у розмірі 6815 грн., посилаючись на те, що вона являється учасником війни і ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлена виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, розмір якої становив 1410 грн. (470 х 3), але їй виплачено у 2003 році 40 грн., у 2004 році 40 грн., у 2005 році 50 грн., у 2006 році 50 грн., у 2007 році 55 грн. відповідно до Законів України "Про державний бюджет України на 2004-2007 роки. Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і втрачають чинність з дня ухвалення рішення положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік, яким зупинено дію частини 5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В судовому засіданні представник позивачки підтримала заявлені вимоги, посилаючись на мотиви, викладені у заяві.

Представник Управління праці та соціального захисту у Святошинському районі м.Києва і представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат заперечували проти позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 відповідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має статус учасника війни, якій щорічно до 5 травня виплачувалась разова грошова допомога, у 2003, 2004 роках у розмірі по 40 грн., у 2005, 2006 роках по 50 грн. і у 2007 році 55 грн. Підстави для донарахування і здійснення виплат відсутні, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року та від 09.07.2007 року положення статей, відповідно, 44 та 29 Закону України " Про Державний бюджет України, відповідно, 2003 та 2007 рік" визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення., а положення щодо соціальних виплат передбачених Законами України Про державний буджет на 2003, 2005 та 2006 роки Конституційним судом неконстуційними не визнавались.

Представник Головного управління Державного казначейства України в м.Києві заперечувала проти позову, мотивуючи тим, що ГУ Державного казначейства України у м.Києві ніяких порушень прав та законних інтересів відносно позивача не допускало і сам позивач таких порушень не наводить, крім того жодним нормативно-правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державного казначейства за дії інших органів державної влади.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка являється учасником війни з 08.04.2002 року (а.с.5).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учаснику війни щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Постановою КМУ від 31.03.2003 року за №425 та від 18.02.2004 року за №177 постановлено, відповідно, Раді міністрів АРК, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям вишукати можливість відзначення учасників війни, не передбачених ст.28 Закону України "Про державний бюджет на 2003 рік", Раді міністрів АРК, обласним, Київссській та Севастопольській міським державним адміністраціям щороку вишукувати можливість відзначення ветеранів війни, яким виплата разової грошової допомоги не передбачена законом про державний бюджет на відповідний рік.

Розмір вказаної грошової допомоги визначений розпорядженням Київської міської держадміністрації від 17.04.2003 року за №712 та від 20.04.2004 року за №648, відповідно, за 2003 і 2004 роки у сумі, відповідно, 35 грн. 00 коп. і 40 грн. 00 коп., а також ст.ст. 30, 34, 29 Закону України "Про державний бюджет України", відповідно, на 2005 рік у сумі 50 грн. 00 коп., на 2006 рік у сумі 50 грн. 00 коп., 2007 роки у сумі 55 грн. 00 коп., яка виплачена позивачці до 5 травня у 2003-2007 роках, як стверджує представник Управління праці та соціального захисту у Святошинському районі м. Києва та представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що також не заперечує представник позивачки.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано положення, і ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо обмеження розміру грошової допомоги учасникам війни до 5 травня неконституційними і такими, що втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх некоституційність.

Відповідно ст.58 Конституцій України закон не має зворотньої дії в часі.

Таким чином, виплата позивачці разової грошової допомоги до 5 травня проводилась відповідно до Постанов КМУ від 31.03.2003 року за №425 та від 18.02.2004 року за №177, розпоряджень Київської міської держадміністрації від 17.04.2003 року за №712 та від 20.04.2004 року за №648 та Законів України "Про державний бюджет України за 2005, 2006, 2007 роки", а тому заявлені позивачкою вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.28, 44, 30, 34, 29 Закону України "Про державний бюджет України за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 роки" , ст.ст.58, 152 Конституції України, ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту у Святошинському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення недовиплаченої грошової допомоги відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.