Справа  № 2-460/2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

      09 грудня  2008 року                                                                                      м. Олевськ

            Олевський районний суд Житомирської області в складі:

                            головуючого - судді     Стратович О.В.

                                      при секретарі      Дворак Г.П.

                      з участю представника

                                             позивача        ОСОБА_1.

                                     представників

                                        відповідачів      ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську цивільну справу за  позовом ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7до Олевської міської ради Житомирської області, Олевської  районної державної адміністрації, Олевської районної ради Житомирської області, Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції;  стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати; судових витрат; грошової компенсації  моральної шкоди, - 

В С Т А Н О В И В:

           Як слідує з позовної заяви позивачі  звернулись до суду  з позовами,  в яких просять суд стягнути з відповідача Олевської міської ради Житомирської області, заборгованість по заробітній платі, з урахуванням індексу інфляції,  яка не виплачена їм при звільнені з роботи, з Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства Житомирської області /надалі ВПЖКГ/, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати після звільнення та моральної шкоди  (ОСОБА_4. та ОСОБА_5.) , зазначивши при цьому, що відповідач безпідставно відмовляє в виплаті заробітної платі, чим спричинив затримку розрахунку та моральну шкоду. Крім того,  позивачі вважають, що кошти повинні бути стягнуті з Олевської міської ради з тих підстав, що власником майна Олевського ВПЖКГ є територіальна громада м. Олевська в особі  міської  рада, яка здійснює управління комунальним майном, розпорядилась майном Олевського ВПЖКГ, а саме передала його іншим суб'єктам господарювання та здала в оренду, від діяльності яких  та від оренди майна кошти на рахунок ВПЖКГ не надходять, заборгованість по заробітній платі не виплачується. Позивачі вважають, що відповідно до вимог ГК України в разі недостатності коштів для виконання зобов'язання комунальним підприємством, територіальна громада, в особі органу до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями комунального підприємства.

              В судовому засіданні представник позивачів  позови підтримав  з підстав, які в них зазначені ,  просить суд задовольнити їх у повному обсязі,  також заявив клопотання притягнути як  співвідповідачів : Олевську районну раду, ВПЖКГ, Олевську районну державну адміністрацію, які на його думку теж повинні відповідати за борги позивачам.     

               Представник Олевської міської ради в судовому засіданні  позов не  визнав і заперечує про його задоволення виходячи з того, що міська рада передала в оренду майно з метою надання населенню комунальних послуг з водопостачання, водовідведення, технічного обслуговування житлового фонду та теплоенергії у одній із котелень м. Олевська. Крім того міська рада здійснює свої повноваження в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і не повинна нести відповідальність за зобов'язаннями ВПЖКГ, яке є самостійним підприємством, оскільки  не виступала і не виступає його поручителем. Відповідно  до рішення сесії Олевської районної ради  від 21 вересня 2000 року та додатку до нього,  рішення Олевської районної ради від 20 липня 1992 року та додатку 2 до нього слідує, що майно ВПЖКГ знаходиться у комунальній власності Олевської міської ради, тому вона мала право передавати його в оренду та оформити право власності з метою його збереження, надання населенню послуг з прибирання сміття. Просить суд врахувати обставини справи і  відмовити у задоволенні вимог позивачів.  

            Представник Олевської районної ради позов не визнав  і суду пояснив , що згідно рішення сесії районної ради в 1992 році було  розмежовано майно комунальної власності, між власністю районної ради і власністю селищних та сільських  рад тоді ще народних депутатів. Відповідно до такого рішення ВПЖКГ стало власністю  Олевської селищної ради, яка мала право управління цим майном. Тому Олевська районна рада ніякого відношення до вказаних позовів не має.

               Представник Олевської районної державної адміністрації Житомирської області та представник Олевського ВПЖКГ в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлені належним чином  і не повідомили суд про причини неявки в судове засідання.

              В судовому засіданні встановлено, що позивачі перебували у трудових правовідносинах з ВПЖКГ і звільнились з роботи. При звільнені позивачам не було  виплачено  належних їм від підприємства коштів. Ними було подано до суду позови до ВПЖКГ про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших коштів належних їм від підприємства відповідно до трудового законодавства. Позови судом  було задоволено, що стверджується рішеннями Олевського районного суду Житомирської області.

            Так, Олевським районним судом на користь ОСОБА_4. було 11.12.2007 року   стягнуто 5460,28 грн. заборгованості по заробітній платі, 2010,42 грн. середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, 300 грн. завданої моральної шкоди та  60 грн. понесених витрат пов'язаних з оплатою правової допомоги  адвоката .

            На користь ОСОБА_5. 26.06.2007 року було стягнуто  3969,11 грн. заборгованості по заробітній платі при звільненні.

На користь ОСОБА_6. 19.02.2008 року було стягнуто  7151,84 грн.  заборгованості по заробітній платі при звільненні.

На користь ОСОБА_7. 13.03.2008 року було стягнуто  6544,03 грн.  заборгованості по заробітній платі при звільненні.

Вище зазначені рішення вступили в законну силу і в суди вищої інстанції не оскаржувалися.

               Відповідно до  рішень сесії Олевської районної ради Житомирської області від 20 липня 1992 року, 21 вересня 2000 року слідує, що до майна комунальної власності Олевської селищної ради Житомирської області  віднесено майно  Багатогалузевого виробничого управління  житлово-комунального господарства. Олевська міська рада відповідно до своїх рішень передала майно необхідне для надання населенню комунальних послуг з водопостачання, водовідведення, технічного обслуговування житлового фонду та теплоенергії у одній із котелень м. Олевська, іншим суб'єктам господарювання, які знаходяться  на території м. Олевська. Із статутів оглянутих у судовому засіданні слідує, що статут ВПЖКГ за весь час його існування не був приведений у відповідність із чинним законодавством та у відповідність рішенням сесії районної ради. Відповідно до  статуту слідує, що ВПЖКГ підпорядковане у своїй діяльності Олевській районній державній адміністрації, а власником майна, яке  знаходилось на його балансі, є Олевська районна рада. Відповідно до довідки Коростенського МБТІ слідує, що Олевською міською радою було оформлено право власності на частину майна, що перебувало на балансі ВПЖКГ.  Відповідно до довідки Головного управління статистики у Житомирській області слідує, що ВПЖКГ  є юридичною особою та не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до протоколів засідання робочих комісій вирішувались питання  щодо відновлення життєдіяльності ВПЖКГ, але на даний час підприємство фактично не працює, всі працівники звільнені, що ствердили в судовому засіданні представники сторін.     

           Дослідивши та оцінивши докази по справі суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 21, 94, 116 КЗпП України з яких слідує, що трудовий договір - це є угода між працівником та власником підприємства, установи або уповноваженим ним органом за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з виконанням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату та виконувати інші умови передбачені трудовою угодою, що  заробітна плата - це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу,  що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення, або не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок.

         Відповідно до ст.  117 КЗпП України слідує, що в разі невиплати з вини власника належних звільненому  працівникові сум  у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір  підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Стаття 237-1  КЗпП   України передбачає, що  відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

             В даному випадку суд прийшов до висновку, що позов не може бути задоволений з тих підстав, що позивачі перебували у трудових відносинах з Олевським ВПЖКГ, яке є юридичною особою,  мало самостійний баланс, рахунки, печатку, діяло на основі повного господарського розрахунку, при цьому підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та навпаки і на даний час підприємство не виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, тому несе всі зобов'язання перед своїми працівниками, в тому числі і перед звільненими відповідно до колективної угоди та чинного законодавства.

              Крім того, зазначені вимоги позивачів про стягнення невиплаченої заробітної плати з підприємства  були задоволені рішеннями Олевського районного суду Житомирської області за рахунок ВПЖКГ. Зазначені обставини свідчать про наявність рішень суду, які набрали законної сили  у спорі про той самий предмет і з тих же підстав, що є підставою для відмови у задоволені позову, а на стадії відкриття провадження в справі, підставою для відмови у відкритті провадження в справі, відповідно до ст. 122 ЦПК України, за умови що спір вирішується між тими ж сторонами, але суд відповідно до зазначеної статті рішення не приймав так як в справі з'явилися  інші відповідачі.

              Судом також не встановлено винних дій відповідачів у порушенні права позивачів на отримання заробітної плати, які б могли призвести до моральних страждань позивачів та до застосування додаткових зусиль для організації свого життя, тому позов у частині стягнення моральної шкоди також не підлягає до задоволення.

              В даному випадку  пояснення представника позивачів з приводу того, що кошти повинні бути стягнуті з Олевської міської ради Житомирської області з тих підстав, що вона є власником майна Олевського ВПЖКГ, що вона, як така, що виконує управління комунальним майном, розпорядилась майном Олевського ВПЖКГ, передавши його іншим суб'єктам господарювання та здавши в оренду,  не направляє кошти отримані як орендну плату та плату за користування  іншим майном, на рахунок ВПЖКГ з метою погашення заборгованості по заробітній платі,  суд не може взяти до уваги, оскільки  вони спростовуються зібраними по справі доказами та тими обставинами, що питання відшкодування позивачам заробітної плати та інших нарахувань відповідно до закону, повинно вирішуватись в порядку виконання судових рішень, якими  вимоги позивачів, з цих же підстав були задоволенні рішеннями судів за рахунок ВПЖКГ, яке не виключено з державного реєстру. Не можуть бути відповідачами по справі:  Олевська районна державна адміністрація, Олевська міська рада, Олевська районна рада , оскільки вони не є суб'єктами трудових правовідносин відповідно до позивачів  і ніколи  останні  з вище зазначеними  юридичними особами в трудових  відносинах не перебували.

Керуючись вимогами ст.ст.  88, 208, 209, 212-215, 218, 224- 228   ЦПК  України,   суд -

В  И  Р  І  Ш  И  В:

            В задоволенні позову ОСОБА_4,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7до Олевської міської ради Житомирської області, Олевської  районної державної адміністрації, Олевської районної ради Житомирської області, Олевського виробничого підприємства житлово-комунального господарства про стягнення заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції;  стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати; судових витрат; грошової компенсації  моральної шкоди - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  Олевським районним судом  в сумі  30 гривень з кожного позивача  на  р\р 31217259700460, Код ЗКПО :  20413477,  Банк отримувача  ГУ ДКУ в Житомирській області,  МФО банку  811039.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

            Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про  апеляційне оскарження і подачі після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

            Суддя: