Справа № 212/5128/2012 Провадження № 22-ц/772/2203/2014Головуючий в суді першої інстанції Борисюк І. Е.

Категорія 20 Доповідач Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Берегового О. Ю.,

суддів: Голоти Л. О., Стадника І. М.,

за участю секретаря: Руденко О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ДЛД", товариства з обмеженою відповідальністю "НБК", Вінницької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння ,

встановила:

ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: КП «ВМБТІ», прокуратура м. Вінниці, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивовано тим, що 24.03.2009 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_2 придбав 3/100 часток торговельного комплексу та офісу по АДРЕСА_1, яка складається з приміщення № 2-1, площею 32,2 кв. м., розташованого на 1-му поверсі зазначеної будівлі.

У договорі купівлі-продажу вказано, що відчужувана частка торгівельного комплексу та офісних приміщень належить ОСОБА_3 на підставі рішення Ленінського райсуду м. Вінниці у справі № 2-7333/08 від 17.10.2008 р.

На підставі зазначеного рішення 11.11.2008 року КП «Вінницьке бюро технічної інвентаризації» зареєструвало право власності на зазначене приміщення в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстром № 102, в реєстровій книзі за реєстраційним номером № 25369549.

Право власності на приміщення торгівельно-офісного центру по АДРЕСА_1 на підставі договору № 20/09-001 від 20.09.2006 року повинно було реєструватися та належати ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест».

ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» уклало з ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «ДЛД» та ТОВ «НБК» договір № 20/09-001 від 20.09.2006 року, предметом якого відповідно до п. 1.1 є будівництво торговельно-офісного центру по вулиці Воїнів Інтернаціоналістів у м. Вінниці з інженерними мережами та благоустроєм земельної ділянки, відповідно до проектно-кошторисної документації. У зв'язку з тим, що підрядником - ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «ДЛД» не були виконані покладені на нього пунктом 2.1.20 договору обов'язки, а зокрема не передано замовнику відповідні документи для подальшого оформлення права власності на відповідні частини об'єкту будівництва, 14.10.2011 року ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» звернулось до господарського суду Вінницької області з позовною заявою, в якій просило суд прийняти рішення, яким зобов'язати ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма «ДЛД» на виконання умов договору будівельного підряду № 20/09-001 від 20.09.2006 року надати ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» необхідні документи для подальшого оформлення прав власності на відповідні частини об'єкту. Ухвалою господарський суд Вінницької області від 10.11.2011 року № 7/155/2011/5003 зобов'язав комунальне підприємство «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» надати суду матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Саме при ознайомленні з матеріалами зазначеної інвентаризаційної справи представнику ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» стало відомо про рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року справі № 2-7333/08.

Зважаючи на зазначені обставини ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» звернулось до апеляційного суду Вінницької області з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року по справі № 2-7333/08, яке було скасовано.

Вище викладене й стало підставою для звернення до суду із вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.2009 року, укладеного між ОСОБА_3, та ОСОБА_2 та витребування від ОСОБА_2, на користь ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» 3/100 частин торгівельного комплексу та офісів по АДРЕСА_1, які складаються з приміщення № 2-1, площею 32,2 кв. м., розташованого на 1-му поверсі цієї будівлі.

Судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог- ТОВ «Виробничо-торговельна фірма «ДЛД», ТОВ «НБК», Вінницьку міську раду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2014 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ДЛД", товариства з обмеженою відповідальністю "НБК", Вінницької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Не погоджуючись з таким рішенням суду Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило оскаржуване рішення скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бізнесторгінвест» задовольнити повністю.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з на ступного.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропуіцення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідно сини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосу ванню до цих правовідносин.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослі джені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясу вання обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції частково не відповідає цим вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 24.03.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 806. Відповідно до даного договору ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_2 купив 3/100 частини торгівельного комплексу та офісу, яка складається з приміщення № 2-1, площею 32,2 кв. м., розташованого на 1-му поверсі будівлі АДРЕСА_1. (т. 1 а.с. 10-14)

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, право власності на 3/100 частини торгівельного комплексу та офісу по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 та записано у реєстрову книгу № 3фо за реєстровим № 102. (т. 1 а.с. 15)

На момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу власником спірного нерухомого майна на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року у справі № 2-7333/08 була ОСОБА_3 (право власності в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано 11.11.2008 року КП «ВМБТІ» за реєстром № 102, в реєстровій книзі № 3фо (п. 1.2. договору купівлі-продажу від 24.03.2009 року).

Як вбачається з рішення Апеляційного суду Вінницької області від 22.02.2012 року, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.09.2012 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 22.02.2012 року було скасовано, а справа передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22.11.2012 року рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. (т. 1 а.с. 326-328, 356-358, т. 2 а.с. 52-54, 75-79)

20.09.2006 року було укладено договір підряду №20/09-001 між ТОВ «Виробничо-торгівельна фірма» «ДЛД» (генеральний підрядник), ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» (замовник) та ТОВ «НБК» (субпідрядник) (т.1 а.с. 19-32).

Із зазначеного договору вбачається, що його предметом є будівництво торговельно-офісного центру на вул. Воїнів Інтернаціоналістів, м. Вінниці відповідно до проектно-кошторисної документації.

Згідно із указаним договором генеральний підрядник зобов'язується зокрема, забезпечити отримання дозволу на виготовлення проекту та відведення земельної ділянки під будівництво об'єкту, надати замовнику документи, що підтверджують її статус, своїми та залученими силами субпідрядних організацій виконати всі роботи у обсягах передбачених календарним планом, і здати роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами та правилами, забезпечити юридичне супроводження будівництва об'єкта і по закінченню будівництва надати замовнику або іншим особам за її поданням, необхідні документи для подальшого оформлення права власності на відповідні частини об'єкту; замовник зобов'язується зокрема, сплатити генеральному підряднику вартість послуг та витрат з виконання нею зобов'язань згідно договору, по закінченню будівництва прийняти об'єкт від генерального підрядника за актом і забезпечити його заселення та експлуатацію.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказаний договір будівельного підряду виконано не було, ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» не є особою, права якої порушені та яка володіє правом вимоги у спірних правовідносинах, тобто є неналежним позивачем у даній справі.

Однак, такий висновок суду не відповідає обставинам справи.

Із платіжних доручень , довідок про вартість виконаних підрядних робіт , актів приймання виконання підрядних робіт випливає, що ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» виконав своє грошове зобов'язання за договором будівельного підряду, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт, а тому укладений 19.03.2009 року між ОСОБА_3 (продавець) і ОСОБА_2 (покупець) договір купівлі-продажу порушує його майнові права (т.1 а.с. 32-309).

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, згідно ст. 627 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до 4.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215ЦК України).

Статтею 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження. Користування), а також інші специфічні права та права вимоги (ст. 3 Закону).

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування» є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право- це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не було належним чином з'ясовано всі обставини справи, зокрема те, що ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» виконало, як замовник своє грошове зобов'язання за договором будівельного підряду, сплативши повну вартість об'єкта будівництва шляхом здійснення стовідсоткової передоплати, тобто вчинило дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт.

Укладений між ОСОБА_3 (продавець) і ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4, договір купівлі-продажу від 24.03.2009 р. порушує майнові права позивача, а тому, з урахуванням того, що рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.10.2008 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна скасовано рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2012 року, що свідчить про те, що ОСОБА_3 не набула права власності на спірний торговий комплекс, він підлягає визнанню недійсним.

Разом з тим, судом першої інстанції вірно відмовлено в задоволенні позову в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, так як ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» на час розгляду справи власником майна не являється, а відповідно до вимог ст. 388 ЦК України лише власник має право витребувати це майно від набувача, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасувння рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мали значення для справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів ,

вирішила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" задовільнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.06.2014 року в частині відмови в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору комунального підприємства "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації", товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "ДЛД", товариства з обмеженою відповідальністю "НБК", Вінницької міської ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення, яким визнати недійним договір купівлі-продажу 3/100 частини торгівельного комплексу та офісу по вул. Воїнів Інтернаціоналістів в м. Вінниці, від 24.03.2009 року укладений між ОСОБА_3 (продавець) і ОСОБА_2 (покупець), посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір у сумі 4854,4 грн., з яких 3391.4 грн. за подання позовної заяви та 1463 грн. за подання апеляційної скарги.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: