Апеляційний суд Рівненської області
_______________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
25 грудня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
Суддів - Міщенко О.А., Сачука В.І., Матюхи Ю,В.
При секретарі - Степанюк В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівному апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Рокитнівського районного суду від 24 жовтня 2014 року у кримінальному провадженні № 12014180190000218 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого, який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за ч.2 ст.345 КК України,
з участю прокурора Теслюка В.І., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_4.,
в с т а н о в и л а :
За вироком Рокитнівського районного суду від 24 жовтня 2014 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.345 КК України на два роки обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком один рік.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів.
Судом встановлено, що 10 квітня 2014 року близько 17 години, ОСОБА_2, працюючи на посаді майстра лісу Залавського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп», виконуючи покладені обов'язки щодо забезпечення охорони лісів від незаконних рубок та запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового законодавства, у кварталі №6 виділ 27 виявив факт вчинення ОСОБА_1, жителем с.Залав'я, Рокитнівського району Рівненської області, незаконної порубки лісу та склав протокол про адміністративне правопорушення за ст.65 КУпАП.
11 квітня 2014 року близько 16 години 15 хвилин, коли ОСОБА_2 їхав на мотоциклі по вул.Вежицька в с.Залав'я, Рокитнівського району Рівненської області, ОСОБА_1 зупинив його та вчинив суперечку з приводу складення на нього адміністративних матеріалів за вчинення самовільної порубки лісу, та умисно наніс два удари кулаком у обличчя ОСОБА_2, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синця та крововиливу в кон'юнктиву правого ока.
В поданій на вирок суду апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1 зазначає що вирок суду в частині визнання його винним у умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків є незаконним та необґрунтованим, оскільки його діям була надана безпідставна юридична оцінка, що призвело до неправильної кваліфікації вчиненого. Вказує, що суд не дав належної оцінки даним обставинам, та не встановив, які саме службові обов'язки виконував (реалізовував) потерпілий ОСОБА_2 11.04.2014 року на вул.Вежицькій, с.Залавя, Рокитнівського району, Рівненської області, яким нормативним актом передбачено виконання таких обов'язків, як представника органу, в якому він працює, в чому вони полягали та яким законним вимогам ОСОБА_2, як представника правоохоронного органу він чинив опір. Доводить, що він мав неприязні відносини з ОСОБА_2 з приводу нібито самовільних порубок з його боку. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий вирок, яким виправдати його, ОСОБА_1, по пред'явленому обвинуваченню за ч.2 ст.345 КК України в зв'язку з відсутністю в його діях складу даного злочину.
Заслухавши доповідача Міщенко О.А., обвинуваченого ОСОБА_1, який змінив свої апеляційні вимоги та просить вирок Рокитнівського районного суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч.2 ст.345 КК України на ч.1 ст.125 КК України і призначити відповідне покарання, доводи захисника ОСОБА_4. про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з врахуванням змін; думку прокурора Теслюка В.І. про залишення вироку суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка.
Кваліфікація дій засудженого ОСОБА_1 за ч.2 ст.345 КК України є вірною.
Допитаний в ході судового слідства в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 зазначав, що він працює на посаді майстра лісу Залавського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп». 10 квітня 2014 року близько 17 год., перебуваючи в лісовому масиві, виявив в кварталі №6 обходу №2 ОСОБА_1, який розпилював уже зрізане дерево породи сосна. Побачивши ОСОБА_2 ОСОБА_1 втік. ОСОБА_2 10 квітня 2014 року склав стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення №000021 за незаконну порубку одного дерева породи сосна сироростуча у кв. 6 виділу №27 Залавського лісництва ДП «Рокитнівський лісгосп». Показав, що 11 квітня 2014 року ОСОБА_1 телефонував та погрожував фізичною розправою, а коли він близько 16 год. проїжджав на мотоциклі повз будинок ОСОБА_1, той зупинив його та почав сваритися за складені матеріали та. наніс йому 2-3 удари кулаком у обличчя. /а.с. 79-80/.
Достовірність даних показань потерпілого ОСОБА_2 стосовно виявлення 10 квітня 2014 року в лісовому масиві ОСОБА_1, який здійснював незаконну порубку лісу ствердили в суді свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Із показань свідка ОСОБА_10, даних в суді вбачається, що 11 квітня 2014 року близько 16 год. вона перебувала поблизу свого житлового господарства, що знаходиться неподалік від лісового масиву та бачила, як ОСОБА_1 скочив на мотоцикл до ОСОБА_11,та почав його бити.
Той факт, що ОСОБА_2 прийшов додому з розбитим обличчям та сказав, що його побив ОСОБА_1 ствердила в суді свідок ОСОБА_12 - мати потерпілого ОСОБА_2
Згідно висновку експерта № 137 від 16 квітня 2014 року у ОСОБА_2 виявлено синець та крововилив у конюктиву правого ока, які зважаючи на їх вид та морфологічні властивості, утворились не менше як за 3-4 доби до моменту огляду і відносяться до легких тілесних ушкоджень. (а.с.62).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи обвинуваченого ОСОБА_1 щодо незаконності визнання його винуватим у нанесенні тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та невстановлення судом, які ж саме службові обов'язки виконував (реалізовував) потерпілий ОСОБА_2 11.04.2014 року на вул.Вежицькій, с.Залавя, Рокитнівського району, Рівненської області, яким нормативним актом передбачено виконання таких обов'язків як представника органу, в якому він працює, в чому вони полягали та яким законним вимогам ОСОБА_2, як представника правоохоронного органу він чинив опір не заслуговують на увагу.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України №8 від 06.06.1992 року ( із змінами і доповненнями від 03.12.1997 року) безпосереднім об'єктом кожного із злочинів цієї групи є нормальна діяльність та авторитет того органу, службової особи, громадського формування, представником якого є потерпілий.
Потерпілими від цих злочинів можуть бути: представник влади (статті 342, 349), працівник правоохоронних органів (статті 342, 343, 345, 347, 348, 349), член громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону (статті 342, 348), військовослужбовець (статті 342, 348), державний діяч (статті 344, 346), громадський діяч (ст. 346), службова особа та громадянин, який виконує громадський обов'язок (статті 350, 352), народний депутат України (статті 344, 346, 351), депутат місцевої ради (ст. 351).
Працівниками правоохоронних органів є: працівники органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку Збройних Сил України, митних органів, Державної прикордонної служби, державної податкової служби, органів і установ виконання покарань, органів державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони та працівники інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Згідно із зазначеним у п.2 ч.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 06.06.1992 року ( із змінами і доповненнями від 03.12.1997 року) відповідальність за злочини проти представників влади, органів місцевого самоврядування, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань настає як за дії, вчинені щодо потерпілого під час безпосереднього виконання ним службових обов'язків, так і в інший час (наприклад, як помста за службову діяльність потерпілого в минулому).
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесні ушкодження після винесення останнім постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, вірно зазначив у вироку ті обставини, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, дав їм належну оцінку та правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.
Відповідно до вимог ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував тяжкість вчиненого ним правопорушення, дані про особу винного, зокрема позитивні характеристики за місцем проживання, те, що вперше притягується до кримінальної відповідальності. Обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність судом першої інстанції не встановлено.
Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст.65 КК України є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для зміни вироку суду та перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 з ч.2 ст.345 КК України на ч.1 ст.125 КК України не вбачається.
Керуючись ст.ст.405,407 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Вирок Рокитнівського районного суду від 24 жовтня 2014 року у кримінальному провадженні № 12014180190000218 стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду Рівненської області набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
С у д д і :
Міщенко О.А. Сачук В.І. Матюха Ю.В.