Справа № 344/5034/14-к

Провадження № 11-кп/779/371/2014

Категорія ч. 3 ст. 185 КК України

Головуючий у І інстанції Лазарів О. Б.

Суддя-доповідач Попович С. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів : Поповича С. С.,

Хруняка Є. В., Шкрібляка Ю. Д.,

з участю секретаря с/з Василаш Х. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12013090020000284 щодо ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., уродженця та жителя АДРЕСА_20 за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Івано-Франківського міського суду від 06 жовтня 2014 року, з участю прокурора Шутки І. І., захисника ОСОБА_6, потерпілої ОСОБА_7, обвинуваченого ОСОБА_5, -

в с т а н о в и л а :

Обвинувачений просить змінити вирок суду та пом'якшити покарання.

За вказаним вироком суду ОСОБА_5 визнано винним у тому, що він вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, повторно, а також незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. Його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України з призначенням покарання за ч. 3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців. Стягнуто із обвинуваченого в користь держави витрати за проведення експертиз. Задоволено цивільні позови потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_7

Обвинувачений мотивує свою позицію тим, що він не заперечував і не заперечує фактів вчинення протиправних дій. Ще під час досудового провадження він намагався всіляко сприяти розслідуванню, визнав вину, у вчиненому щиро розкаявся. Він шкодує, що все так трапилось, що він став на шлях вчинення крадіжок, якби була можливість повернути назад той час, він ніколи б такого не вчинив. Під час його перебування в СІЗО в його у співжительки народився син, батьком якого є він. Розуміє всю тяжкість вчиненого, готовий до заслуженого покарання, але факт народження сина, усвідомлення того, що він не може в повній мірі приймати участь у його вихованні, створення необхідних для його розвитку умов є найтяжчим для нього покаранням. Тому просить пом'якшити призначене покарання.

Суд першої інстанції встановив, що обвинувачений за період час з 18 січня 2013 року і по 06 лютого 2014 року вчинив 20 епізодів крадіжок з проникненням у приміщення та викрав майна 26 потерпілих на загальну суму 142 439 грн. 19 коп.

І, зокрема, в період часу з 11 год. 18 січня 2013 року по 19 год. 20 січня 2013 року шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_1, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_14 на загальну суму 1 201 грн.

04 лютого 2013 року в період часу з 09 год. 10 хв. по 10 год. 40 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_2, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_12 на загальну суму 1 244,31 грн.

В період часу з 18 січня по 05 лютого 2013 року шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_3, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_15 на загальну суму 951,35 грн.

07 лютого 2013 року в період часу з 09 по 14 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_4, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_11 на загальну суму 5 476,93 грн.

20 лютого 2013 року в період часу з 09 год. 20 хв. по 12 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_5, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_16 на загальну суму 1 485 грн., майно потерпілої ОСОБА_17 на загальну суму 1 230 грн., майно потерпілої ОСОБА_18 на загальну суму 1 200 грн.

27 лютого 2013 року в період часу з 10 по 14 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_6, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_19 на загальну суму 6 777 грн.

16 березня 2013 року об 11 год. 30 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_7, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_20 на загальну суму 300 грн.

04 березня 2013 року близько 07 год. 50 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_8, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_21 на загальну суму 5 815,92 грн.

18 березня 2013 року в період часу з 07 год. 45 хв. по 13 год. 15 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_9, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_22 на загальну суму 1 086,87 грн.

01 квітня 2013 року в період часу з 10 год. 05 хв. по 15 год. 30 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_10, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_23 на загальну суму 1 846 грн. та майно потерпілої ОСОБА_24 на загальну суму 4 030 грн.

11 квітня 2013 року орієнтовно в період часу з 07 год. 50 хв. по 13 год. 30 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_11, 2, в м. Івано-Франківську, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 11 018,15 грн.

11 квітня 2013 року в період часу з 11 год. 15 хв. по 15 год. 10 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_12, 2, в м. Івано-Франківську, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_25 на загальну суму 9 591,6 грн.

19 квітня 2013 року в період часу з 07 год. 30 хв. по 20 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_13, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_26 на загальну суму 25 024,02 грн.

31 липня 2013 року близько 17 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_14, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_27 на загальну суму 207,00 грн.

29 серпня 2013 року в період часу з 08 по 16 год. 20 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_15, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 41 178,44 грн.

12 грудня 2013 року близько 14 год. 15 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_16, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_28 на загальну суму 2 096 грн.

03 грудня 2013 року в період часу з 08 по 12 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_17, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_9 на загальну суму 2 019 грн., майно потерпілої ОСОБА_29 на загальну суму 1 353 грн., майно потерпілої ОСОБА_10 на загальну суму 3 988,46 грн.

03 січня 2014 року в період часу з 10 год. 10 хв. по 11 год. 30 хв. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_18, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_30 на загальну суму 890,84 грн.

У період з 04 по 09 січня 2014 року шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_19, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_13 на загальну суму 10 559,30 грн.

06 лютого 2014 року близько 09 год. шляхом проникнення у квартиру АДРЕСА_21, таємно викрав майно потерпілої ОСОБА_31 на загальну суму 1 869 грн.

І, крім цього, приблизно у вересні 2013 року, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї, знайшовши у с. Павлівка Тисменицького району пістолет з маркуванням «ZORAKI-MOD.914-S», приніс в квартиру АДРЕСА_22, де зберігав його, а 06 лютого 2014 року по вул. Гаркуші в м. Івано-Франківську в нього під час проведення огляду місця події виявлено та вилучено вказаний пістолет, який є нетиповою вогнепальною зброєю - гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом стартово-сигнального пістолету, з магазином та набоями в кількості 10 штук.

В ході апеляційного розгляду обвинувачений свої апеляційні вимоги підтримав, потерпіла ОСОБА_7 покладається на розсуд суду, прокурор вважає, що вирок суду першої інстанції є законним і підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Суд апеляційної інстанції згідно вимог ст. 404 КПК України переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Оскільки правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 не оспорюється, то в цій частині вирок суду не переглядається і колегія суддів виходить з того, що встановленими слід вважати викладені вище обставини.

Як підтверджує вирок суду при призначенні обвинуваченому покарання суд першої інстанції враховував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, те, що він негативно ставиться до вчиненого. До обставин, що пом'якшують покарання відніс повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. І що обставин, що обтяжують обвинуваченому покарання судом не встановлено.

Тобто, суд врахував всі з обставин на які посилається обвинувачений, за винятком того, що в його співжительки за час його перебування в СЗО народився син, батьком якого є він.

Проте, як підтверджує текст вироку обвинувачений перебуває під вартою з 06 лютого 2014 року, а син, якого народила гр. ОСОБА_32, як підтверджує копія свідоцтва про народження, яку вона подала для отримання дозволу на побачення з обвинуваченим, родився ІНФОРМАЦІЯ_3 року, тобто орієнтовно за півтора місяця до того як він був затриманий. Обвинувачений батьком дитини не записаний, хоч при бажанні, якщо це дійсно він є батьком дитини, вправі був таке зробити. А тому дана обставина, на думку колегії суддів, не може бути визнана обставиною для пом'якшення ОСОБА_5 призначеного судом першої інстанції покарання.

Ст. 65 КК України передбачає, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», п. 2, роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але із врахуванням обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу.

Суд, призначаючи покарання ОСОБА_5, дотримав цих вимог, а тому колегія суддів вважає, що обвинуваченому, з врахуванням зазначених у вироку обставин, покарання призначено правильно і підстав для його пом'якшення, як це він просить, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 404, 407,419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 06 жовтня 2014 року щодо нього за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України - без змін.

Запобіжний захід залишити попередньо обраний - тримання під вартою.

На ухвалу протягом трьох місяців з дня її оголошення, а обвинуваченим у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали, може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І :

_______________ __________________ ___________________

С. С. Попович Ю. Д. Шкрібляк Є.В. Хруняк

Згідно з оригіналом :

Суддя :