Номер провадження: 22-ц/785/9685/14

Головуючий у першій інстанції Донцов Д. Ю.

Доповідач Варикаша О. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді - Варикаші О.Д.

суддів - Бабія А.П.

- Станкевича В.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ «Місто Банк» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Місто Банк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановила:

Позивачі звернулися з вказаним позовом до суду (а. с. 1-5), в якому просили визнати виконавчий напис № 715 від 01 березня 2010 року, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Свої позовні вимоги позивачі, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовували тим, що 14 травня 2007 року між ОСОБА_4 та відповідачем був укладений кредитний договір № 11/Ф/USD/ЦВ. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_3 та відповідачем був укладений іпотечний договір від 14.05.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 2602. За умовами іпотечного договору ОСОБА_3 є майновим поручителем ОСОБА_4, предметом іпотеки за даним договором є трьохкімнатна квартира під АДРЕСА_1.

З моменту отримання кредиту, починаючи з травня 2007 року до жовтня 2008 року, ОСОБА_4 сумлінно виконувала свої обов'язки як позичальника, з її боку не допускалися прострочення за кредитом та щомісячно вносилися необхідні платежі згідно з графіком погашення щомісячних платежів. Однак, ситуація, що склалася в економічній сфері країни наприкінці жовтня 2008 року, в умовах «кризового» явища, з значним підвищенням курсу іноземної валюти значно погіршила фінансове становище позивачки та матеріальне становище її родини, внаслідок чого з'явилась заборгованість за кредитом. ОСОБА_4 намагалася вирішити питання погашення заборгованості шляхом переговорів та прийняти взаємовигідне рішення з відповідачем. Проте, неодноразові спроби вирішити дане питання до позитивного результату не призвели. 29 вересня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси видано судовий наказ у справі № 2-Н-7109/09 про стягнення з ОСОБА_4 суми кредитної заборгованості, який 13 листопада 2009 року було скасовано у зв'язку із необґрунтованістю суми заборгованості. В ухвалі про скасування судового наказу відповідачу було роз'яснено порядок звернення з тією самою вимогою у позовному порядку. Однак, як зазначали позивачі, 01 березня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 був виданий виконавчій напис № 715, на підставі якого проведена експертна оцінка описаного майна, а саме: трьохкімнатної квартири АДРЕСА_1.

Позивачі вважали вищезазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки при його винесені третьою особою не було враховано наявність спору з приводу виконання умов кредитного договору.

В судовому засіданні, в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, представник позивачів підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити у повному обсязі, представник відповідача заперечувала проти позову, просила відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, про час та місце проведення судового засідання сповіщалася належним чином, причини своєї неявки суду не повідомила.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2014 року позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено в повному обсязі. Визнано виконавчий напис № 715 від 01 березня 2010 року, виданий приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, таким що не підлягає виконанню. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи - 20966466; місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 11) на користь ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_2) витрати по сплаті судового збору у розмірі 243, 60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок).

Не погодившись з рішенням суду, ПАТ «Місто Банк» подало апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2014 року, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постановити нове рішення, яким у позовних вимогах відмовити у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість і незаконність оскаржуваного рішення на те, що воно протирічить нормам процесуального і матеріального права України та правовій позиції вищих судів Україні.

Позивачами рішення суду не оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, представник позивачів заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення розгляду справи від них на адресу суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та наданих доказів, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 14 травня 2007 року між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Місто Банк») (далі за текстом - Банк) та ОСОБА_4 був укладений Кредитний договір № 11/Ф/USD/ЦВ (далі за текстом - Кредитний договір).

Згідно п. п. 1. Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти з 14 травня 2007 року і терміном погашення до 13 травня 2012 року включно у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у суті 200 000 (двісті тисяч ) доларів США на споживчі потреби зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 15 %.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між ОСОБА_3 та Банком був укладений Іпотечний договір від 14.05.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 2602.

За умовами Іпотечного договору ОСОБА_3 є майновим поручителем ОСОБА_4, так п. 1.1. Іпотечного договору передбачено, що цей договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору № 11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії).

Відповідно до п. 1.2. Іпотечного договору, предметом іпотеки є трьохкімнатна квартира під АДРЕСА_1 1.

29 вересня 2009 року Приморським районним судом м. Одеси по справі № 2-н-7109/09 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на користь Комерційного банку товариства з обмеженою відповідальністю «Місто Банк» суму кредитної заборгованості за договором № 11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року у розмірі 1 664 276,08 грн.

13 листопада 2009 року ухвалою Приморського районного суду м. Одеси вищезазначений судовий наказ Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2009 року по справі № 2-н-7109/09 скасовано та роз'яснено Банку право на звернення до суду з тією самою вимогою у позовному порядку.

01 березня 2010 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 винесено виконавчий напис щодо звернення стягнення на трьохткімнатну квартиру під АДРЕСА_1, відповідно до якого запропоновано за рахунок коштів, отриманих від реалізації квартири задовольнити вимоги ПАТ «Місто Банк» у сумі, яка дорівнює 1 840 240,34 грн.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість ОСОБА_4 перед Банком за Кредитним договором № 11/Ф/USD/ЦВ від 14 травня 2007 року не була безспірною. Дана обставина знаходить своє підтвердження в тому, що заява про видачу судового наказу була подана до суду, а виданий на її підставі судовий наказ було скасовано раніше строку вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 87- 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. п. 282, 284 Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивачів та стягнув з відповідача на користь позивачки ОСОБА_4 судові витрати по сплаті судового збору.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі та неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки, відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов?язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 32 вказаного Закону встановлено, що у разі порушення основного зобов?язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов?язань, вимога про виконання порушеного зобов?язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Тобто, вказаними нормами передбачено право іпотекодержателя розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса у разі незадоволення іпотекодавцем вимоги іпотекодержателя про виконання порушеного боржником зобов?язання у тридцятиденний строк.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (чинної на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Частиною 4 п. 283 вказаної Інструкції передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов?язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Згідно п. 284 зазначеної Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пунктом 283 Інструкції встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Пунктом 286 Інструкції передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29 червня 1999 року, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов?язання.

Тобто, вказаними приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє можливість спору між сторонами щодо кредитної заборгованості, не встановлює права та обов?язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень вказаного Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто перевіряє щоб документи, з яких обчислена заборгованість, не були спірні.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.05.2007 року між Комерційним банком товариством з обмеженою відповідальністю «Місто Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Місто Банк») та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 11/Ф/USD/ЦВ, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості в суті 200 000 доларів США на споживчі потреби на строк до 13.05.2012 року зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 15 %.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ОСОБА_3 та банком було укладено іпотечний договір від 14.05.2007 року (а. с. 15-21), за умовами якого ОСОБА_3 є майновим поручителем ОСОБА_4

Відповідно до п. 1.1. іпотечного договору, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 11/Ф/USD/ЦВ від 14.05.2007 року (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії).

Згідно з п. 1.2. іпотечного договору, предметом іпотеки є трьохкімнатна квартира під АДРЕСА_1 1.

З жовтня 2008 року, позичальник стала порушувати свої зобов'язання перед банком, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами. Кредитор про утворення заборгованості направляв позичальникові та майновому поручителю претензію вимогу про усунення порушення в квітні та вересні 2009 року, у лютому 2010 року з повідомленням розміру боргу та його складових, які позичальником і майновим поручителем отримані і не оспорені. Незважаючи на отримання вимог кредитора позичальник та майновий поручитель жодних заходів для усунення порушення умов кредитного договору не вживали. У зв'язку з викладеним, банк відповідно до ст. 18 ЦК України, ст. ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат» звернувся до нотаріуса за захистом, тобто з заявою про вчинення виконавчого напису, ґрунтуючись на умовах кредитного та іпотечного договору та на вимогах закону. Банком для вчинення виконавчого напису було надано нотаріусу заяву і документи у відповідності до п. п. 282, 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року (яка діяла на той час) та Переліку документів, за яким стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року.

29 грудня 2009 року нотаріусом було направлено позичальниці та майновому поручителю повідомлення про подання банком заяви про вчинення виконавчого напису нотаріуса для звернення стягнення на предмет іпотеки з запрошенням з'явитися і роз'ясненням адресатам очікуваних наслідків у разі ненадання доказів погашення боргу. 01.03.2010 року приватним нотаріусом заява кредитора була задоволена та було вчинено виконавчий напис, за яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 для погашення заборгованості позичальника в сумі 1 840 240,34 грн. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 715. Кредитний договір є дійсним, позивач, як майновий поручитель вимогу банку від 01.02.2010 року з зазначенням суми кредитної заборгованості та її складових, відображених у виконавчому написі нотаріуса не оспорював.

Наведені обставини встановлені судовим рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.06.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Місто Банк», третя особа - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним виконавчого напису нотаріуса (а. с. 43-44, 65-66) та не підлягають доказуванню відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України і підтверджуються матеріалами справи (а. с. 24).

За таких обставин, враховуючи, що банк надав нотаріусу документи, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку, обставини, якими позивачі обґрунтовували свої позовні вимоги (а. с. 1-5), судова колегія вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_6 № 715 від 01.03.2010 року, який є предметом спору, відповідає вимогам чинного законодавства, а банк звернувшись до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису, реалізував своє право на захист свого цивільного права, на що суд першої інстанції не звернув уваги.

Тому позовні вимоги позивачів є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2014 року необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Місто Банк» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19.09.2014 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ «Місто Банк», третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша

А.П. Бабій

В.А. Станкевич