Справа №585/1680/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Глущенко Є. Д.

Номер провадження 11-кп/788/627/14 Суддя-доповідач - Безверхий О. М.

Категорія - одержання,давання, провокація хабара (усього), з них

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Філонової Ю. О., Рунова В. Ю.,

секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.,

з участю прокурора - Глядчишина О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3,

уродженець м. Ромни Сумської області,

громадянин України, працюючий начальником відділення соціально-психологічної служби відділу соціально - виховної та психологічної роботи Роменської виправної колонії УДПтС України в Сумській області № 56,

з вищою освітою, не одружений, не судимий,

проживаючий за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 1ст. 364 КК України з призначенням йому покарання:

- за ч. 2 ст. 368 КК України у виді штрафу 17 000 грн. з позбавленням права обіймати посади в органах і установах Державної пенітенціарної служби України строком на 2 роки,

- за ч. 1ст. 364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу 17 850 грн. з позбавленням права обіймати посади в органах і установах Державної пенітенціарної служби України строком на 3 роки без спеціальної конфіскації.

На підставі ст. 70 КК України остаточно йому визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу 17 850 грн. з позбавленням права обіймати посади в органах і установах Державної пенітенціарної служби України строком на 3 роки без спеціальної конфіскації.

Вирішено питання про процесуальні витрати та долю речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 був визнаний винуватим у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності за таких обставин.

Обіймаючи з 31 жовтня 2011 року посаду начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи Роменської виправної колонії № 56, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, будучи працівником правоохоронного органу і представником влади, ОСОБА_3 являвся службовою особою та суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення.

У невстановлений розслідуванням час до 28 вересня 2013 р. до ОСОБА_3 звернувся засуджений ОСОБА_4, який відбував покарання у Роменській ВК № 56, з проханням пронести для нього за грошову винагороду на охоронювану територію колонії заборонений предмет. На вказане прохання ОСОБА_4 ОСОБА_3 погодився, розуміючи при цьому явну протиправність таких дій та переслідуючи мету особистого протиправного збагачення.

Діючи умисно, на виконання зазначеної протиправної домовленості з ОСОБА_4 та в інтересах останнього, ОСОБА_3, зловживаючи своїм службовим становищем, переслідуючи мету одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третіх осіб дій з використанням свого службового становища, 28 вересня 2013 р. близько 06 год. 30 хв. в м. Ромни на автобусній зупинці по вул. Горького біля кафе-бару "Вояж" отримав від раніше йому не знайомого ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошей в сумі 100 грн. за передачу забороненого предмета засудженому ОСОБА_4 на охоронювану територію Роменської ВК № 56 та непрозорий паперовий пакунок, який повинен був передати названому засудженому.

При цьому ОСОБА_3 чітко розумів, що у вказаному пакунку, отриманому ним від ОСОБА_5, містяться речі, зберігання яких засудженими в установах виконання покарань заборонено Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженими наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 275 від 25 грудня 2003 р. Проте, що саме міститься у пакунку, йому не було відомо.

Прибувши 28 вересня 2013 р. о 07 год. 50 хв. до КПП № 2 Роменської ВК № 56, що розташована в с. Перехрестівка Роменського району по вул. Чапаєва, 19, ОСОБА_3, відповідно до встановленого порядку здав черговому КПП власний мобільний телефон і грошові кошти, пронесення яких до установи виконання покарань заборонене, проте залишив у кишені брюк пакунок, отриманий від ОСОБА_5 та, приховавши його таким чином від догляду, діючи умисно, всупереч інтересам служби, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третьої особи за раніше отриману неправомірну вигоду, пройшов пост чергового КПП у напрямку охоронюваної зони колонії.

Перед входом до охоронюваної території Роменської ВК № 56 ОСОБА_3 був зупинений для огляду з використанням технічного засобу - металошукача оперуповноваженим оперативного відділу колонії Кардашем І.І.

Під час вказаного огляду Кардаш І.І. запропонував ОСОБА_3 викласти вміст кишень одягу. Виконуючи цю вказівку оперативного працівника, ОСОБА_3 виклав з власних кишень наявні там особисті речі, проте, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за одержану раніше того ж дня неправомірну вигоду, умисно, всупереч інтересам служби та в інтересах третьої особи залишив у лівій кишені своїх брюк отриманий від ОСОБА_5 паперовий пакунок, приховавши його таким чином від догляду.

Незважаючи на це, під час догляду ОСОБА_3 з використанням металошукача Кардаш І.І. виявив у кишені брюк останнього вказаний прихований від догляду пакунок, який у подальшому був вилучений під час огляду місця події 28 вересня 2013 р. і містив у собі згорток з фольги та поліетиленовий пакет з порошком білого кольору.

Відповідно до висновку експерта № 860 від 03 жовтня 2013 р., вилучена 28 вересня 2013 р. у ОСОБА_3 в пакеті речовина є особливо небезпечним психотропним наркотичним засобом - метилендіоксипіровалерон (MDPV) загальною вагою 0,7014 г.

Своїми умисними протиправними діями, що виразилися в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_5 у сумі 100 грн. за вчинення в інтересах третьої особи ОСОБА_4 дій з використанням свого службового становища ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.368 КК України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення національного законодавства у відповідність із стандартами Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією» від 18 квітня 2013 р.) - одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням свого службового становища.

Крім того, ОСОБА_3 своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе з використанням свого службового становища всупереч інтересам служби в інтересах третьої особи для пронесення і передачі останньому забороненого предмета на територію охоронюваної зони Роменської ВК № 56, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам у вигляді підриву авторитету установи виконання покарань - вказаної колонії в цілому, приниження ролі кримінального та кримінально-виконавчого законодавства України, яке гарантує чітке дотримання режиму відбуття покарання засудженими, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 364 КК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України» від 13 травня 2014 р. - умисне з метою одержання неправомірної вигоди для себе використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам.

У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що вирок суду першої інстанції є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з однобічністю досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням норм кримінального закону.

ОСОБА_3 вказує на відсутність прямих та непрямих доказів на підтвердження висновку суду, що він намагався пронести заборонений предмет ОСОБА_4, який будується на неоднозначних показаннях свідків, вважає за необхідне виключити такий висновок з вироку суду.

Щодо вилучення пакунку та грошей, то це вилучення на думку обвинуваченого проведено з порушенням норм процесуального закону і не може служити доказом по справі. Обвинувачений вважає, що місцевим судом безпідставно конфісковано належний йому телефон та гроші в прибуток держави, і вони мають бути йому повернуті. Просив вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2014 року відносно нього скасувати, а справу закрити за недоведеністю в його діях складу злочину.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та обсяг його апеляційного оскарження, пояснення обвинуваченого ОСОБА_3 на підтримання та обґрунтування поданої ним апеляційної скарги, пояснення прокурора Глядчишина О.С. на обґрунтування законності вироку суду і наявності підстав для залишення його в силі, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_3, а також перевіривши матеріали провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність законних підстав для задоволення вказаної апеляції, виходячи з наступного.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, кваліфікованих за ч.1 ст. 364, ч. 2 ст. 368 КК України, відповідають об'єктивно з'ясованим обставинам кримінального провадження, які підтверджені доказами, що були досліджені під час судового розгляду, оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України та викладені у вироку.

Так, з досліджених в судовому засіданні показань обвинуваченого ОСОБА_3 слідувало, що він при невизнані себе винуватим у скоєному пояснив походження вилученого у нього за місцем роботи пакету тим, що придбав його для себе як тонізуючий засіб у незнайомого чоловіка через ОСОБА_5, який перед цим до нього зателефонував і при зустрічі віддав пакунок та 100 грн. здачі.

Однак суд критично оцінив і відкинув такі показання обвинуваченого, а при вирішенні питання про доведеність його винуватості у скоєних злочинах поклався на сукупність інших наведених у вироку доказів, зокрема на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Кардаша І.І., ОСОБА_10 та протоколи інших процесуальних дій.

За встановлених дійсних обставин кримінального провадження суд правильно кваліфікував діяння ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364 ч.1, 368 ч.2 КК України, а при вирішенні питання про призначення йому покарання повністю врахував положення ст.ст. 50,65-67,70 КК України та ст. 416 КПК України.

Твердження в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_3 про незаконність вироку через однобічність судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування кримінального закону без наведення щодо цього відповідного обґрунтування не заслуговують на увагу.

Також не відповідають дійсності доводи обвинуваченого і про не підтвердження обвинувачення щодо нього ні прямими ні непрямими доказами, оскільки такі достатні докази у вироку наведені.

Безпідставними є доводи обвинуваченого ОСОБА_3 і про неможливість покладення в основу обвинувачення показань свідка ОСОБА_5 про давання їм йому грошей в сумі 100 грн. за передачу пакунку комусь із засуджених, оскільки такі показання цього свідка об'єктивно узгоджуються з іншими перевіреними судом доказами, а ОСОБА_5 саме за вчинення таких діянь був притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 369 ч.2 КК України за вироком Роменського міськрайонного суду від 17 квітня 2014 року.

Що стосується твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про безпідставність конфіскації вилучених у нього мобільного телефону та грошей в сумі 100 грн. з вимогою про їх повернення йому, то у вироку суду питання про долю цих речових доказів було вирішене у відповідності з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.

Таким чином, колегія суддів не вбачає ніяких, законних підстав для скасування або зміни вироку суду.

Тому, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 376 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 16 жовтня 2014 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Філонова Ю. О. Рунов В. Ю.