гіналом

П О С Т А Н О В А Справа № 200/10823/14-а

Ім'ям України Провадження 2-а/200/399/14

14 серпня 2014 року м. Дніпропетровськ

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Голов'яшкіній В.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ УМВС України Гайсинського району Вінницької області Мамая Ярослава Олексійовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 у червні 2014 року звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - інспектора ОДР ВДАІ УМВС України Гайсинського району Вінницької області Мамая Ярослава Олексійовича, прохаючи суд визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 043976 від 17 червня 2014 року (а.с. 1-4).

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 17 червня 2014 року інспектором ОДР ВДАІ УМВС України Гайсинського району Вінницької області Мамаєм Я.О. складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення, на підставі якого винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 043976, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді перевищення встановлених обмежень швидкості руху більш як на двадцять кілометрів на годину. Він не порушував вимог Правил дорожнього руху, так як рухався із дозволеною швидкістю на цій дільниці дороги. Внаслідок того, що правопорушення не вчиняв, вважає постанову незаконною і прохає скасувати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні його тексту.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до суду не з'явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 22-23). Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. З цих підстав суд розглянув справу та ухвалив рішення за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши фактичні обставини у справі та перевіривши їх наданими позивачем письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17 червня 2014 року інспектором ОДР ВДАЇ УМВС України Гайсинського району Вінницької області Мамаєм Я.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 992677, згідно з яким у цей день, об 11.30 годині, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки Сітроен С4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушив вимоги ПДР у вигляді перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. Вимірювання швидкості руху відповідачем здійснювалось за допомогою приладу «Беркут» №0801151. У протоколі позивач зазначив, що порушення не вчиняв, прохав рішення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності розглядати в суді, свідків правопорушення немає. (а.с. 8). На підставі цього протоколу Мамай Я.О. виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 043976, якою визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та піддав його адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень (а.с. 9).

Нормою ч. 2 ст. 8 Конституції України встановлено, що звернення до суду за захистом конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі конституції України гарантується. Відповідно до вимог ст. 251 КпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є, наряду з іншими, є дані, встановлені показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Нормою ст. 289 КпАП України встановлено, що скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів зо дня винесення постанови. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України, постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також допустимість та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Нормою ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до вимог ч.ч. 4 та 5 ст. 71 КАС України, суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду усі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, а якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повен був надати суду докази про вчинення правопорушення, якими спростовувати доводи позивача. Враховуючи те, що суду не надано таких доказів, суд вважає вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення, недоведеним. З цих підстав, внаслідок недоведеності вини позивача у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 043976 від 17 червня 2014 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, підлягає скасуванню. Враховуючи те, що суд задовольнив позов з підстав ненадання суб'єктом владних повноважень доказів, що спростовують доводи позивача, тобто без оцінки дій відповідача, суд не має доказів для того, щоб визнати його дії протиправними, а відтак приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у частині визнання дій відповідача протиправними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 247, 251, 287-289 КпАП України, ст.ст. 3, 7-11, 71, 99, 86, 100, 102, 160-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 043976 від 17 червня 2014 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України - скасувати.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко