РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" грудня 2014 р. Справа № 918/1136/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Карпович О.В.,

за участю представників сторін:

позивача- Кітовський В.Л. (довіреність від 13.09.2013р.);

відповідача- Берун Р.В. (довіреність від 03.11.2014р.);

Користіна Л.О. (Витяг ААВ №625771),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Позивача-Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» на ухвалу господарського суду Рівненської області про припинення проваджен-ня від 07.11.2014р. у справі №918/1136/14

за позовом Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД»

про стягнення 359 530,24 доларів США заборгованості і пені, що у гривневому

еквіваленті становить 4 380 178 грн.13 коп.,-

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 07.11.2014р. (суддя Войтюк В.Р.) припинено провадження у справі №918/1136/14 за позовом Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» (надалі в тексті - Корпорація) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД» (надалі в тексті - Товариство) про стягнення 359 530,24 доларів США заборгованості і пені згідно укладеного кредитного договору, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 04.08. 2014р. складає 4 380 178 грн.13 коп.(арк.справи 162-164).

Ухвала вмотивована тим, що 17.06.2012р. Національним банком України анулювало реєст-раційне свідоцтво №15 від 19.09.2001р на одержання кредиту в іноземній валюті від іноземного ін-вестора, таким чином закінчився термін дії додаткової угоди від 09.08.2008р. Місцевий суд зазна-чив, що по закінченню терміну дії додаткової угоди від 09.08.2008р. - кредитний договір чинний в тій редакції, яка викладена в самому договорі з врахуванням змін та доповнень, що викладені в до-даткових угодах від 02.09.2002р., 03.07.2003р., 01.10.2006р., оскільки такі додаткові угоди не ма-ють обмеженого терміну дії.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Позивач подав скаргу до Рівненського апеляцій-ного господарського суду, в якій просить скасувати зазначену ухвалу господарського суду Рівнен-ської області від 07.11.2014р. у даній справі та передати справу на розгляд до місцевого господар-ського суду.

Скаржник вважає, що місцевим господарським судом винесено ухвалу з невірним застосу-ванням норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірних висновків і тому є незаконним і необґрунтованим. На думку Скаржника, суд першої інстанції не врахував, що реєстраційне свідоцтво №15 від 19.09.2011р. видане не щодо до-даткової угоди від 09.08.2008р., а щодо всього Кредитного договору. Таким чином, після анулю-вання НБУ реєстраційного свідоцтва - припинив дію кредитний договір в його останній редакції, тобто з врахуванням додаткової угоди від 09.08.2008р., в якій сторони обрали право якої держави має застосовуватися при вирішенні спорів. Крім того, порушення умов Договору відбулося 10.08. 2011р, тобто до анулювання реєстраційного свідоцтва.(арк.справи 174-176).

Ухвалами Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 01.12.2014р. поновлено пропущений строк та прийнято до провадження апеляційну скаргу Позивача і призна-чено справу до слухання на 16.12.2014р.(арк.справи 171-172).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 16.12.2014р. представник Відповідача підтримав доводи, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.(арк.справи 184-187). Представник Позивача, вважаючи, що для вивчення обставин справи суду необхідний додатковий час - подав клопотання про продов-ження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів.(вхідний №4127/14 від 16.12.2014р.).

Ухвалою апеляційного суду від 16.12.2014р. клопотання Позивача задоволено, продовжено строк розгляду скарги на 15 днів та відкладено розгляд справи на 23.12.2014р.(арк.справи 192).

В судове засідання 23.12.2014р. Позивач подав додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначив, зокрема, що в разі якщо за всіма обставинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом, то застосовується право з яким правовідносини мають більш тісний зв'язок. Так, апелянт вважає, що припинивши провадження суд дійшов хибного висновку, оскіль-ки всі обставини справи пов'язані з правом України: Кредитний договір укладений українською мо-вою, Кредитний договір проходив реєстрацію в Нацбанку України, кошти видавалися на будів-ництво об'єкту нерухомості в Україні тощо.(арк.справи 193-195).

У судовому засіданні 23.12.2014р. оголошувалася перерва до 25.12.2014р.(арк.справи 196-зворот).

Представник Позивача у судових засіданнях 16.12.2014р., 23.12.2014р. та 25.12.2014р. підт-римав апеляційну скаргу в повному обсязі та надав свої пояснення. Представники Відповідача за-перечили проти доводів та вимог апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників, вивчивши матеріали справи, на-явні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріаль-ного та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як стверджено матеріалами справи, 04.08.2014р. Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк» зве-рнулась до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з Товариства з обме-женою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД» 359 530,24 доларів США заборгованості і пені згід-но укладеного кредитного договору, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 04.08. 2014р. складає 4 380 178 грн.13 коп.(арк.справи 2-50).

Ухвалою від 05.08.2014р. господарський суд Рівненської області за даним позовом пору-шив провадження у справі №918/1136/14 та призначив справу до розгляду.(арк.справи 1).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існують договірні відносини. Так, Корпо-рація-кредитор та Товариство-позичальник 06.08.2001р. уклали кредитний договір №060801 (нада-лі в тексті - Кредитний договір), згідно п.1.1 якого - кредитор надає позичальнику кредит у вигляді відкриття відкличної поновлюваної кредитної лінії для будівництва та введення в експлуатацію ав-тозаправної станції з готелем на 314 км автомобільної дороги Київ-Чоп з максимальним лімітом 500 000 доларів США, зі сплатою 10% річних з розрахунку амортизації грошових коштів - 10 ро-ків.(арк.справи 9-10).

Термін користування кредитним коштами встановлюється строком на 5 років з 10.08.2001р. по 09.08.2006р., а у випадку невиконання позичальником умов договору - до першої письмової ви-моги кредитора.(п.1.2 Кредитного договору).

У випадку, якщо спори і розбіжності між сторонами не можуть бути вирішені шляхом ве-дення переговорів, вони підлягають вирішенню в суді штату Флорида, Сполучені Штати Америки. (п.9.2 Кредитного договору).

Пунктом 9.3 Кредитного договору сторони визначили, що при вирішенні в судовому поряд-ку спорів застосовується матеріальне право міжнародних нормативних актів, що регулюють пра-вовідносини по кредитуванню та процесуальне право штату Флорида, Сполучені Штати Америки.

З матеріалів справи вбачається, що сторони вносили до Кредитного договору зміни і допов-нення шляхом уклаладення Додаткових угод від 02.09.2002р., 03.07.2003р., 01.10.2006р., 09.08. 2008р. та 31.08.2009р. Договір та Додаткові угоди до нього підписані директорами Корпорації та Товариства, їх скріплено відтисками печаток сторін.(арк.справи 11, 12, 13, 14, 106).

Матеріалами справи стверджено, що 19.09.2001р. Управління Національного банку Украї-ни в Рівненській області видало реєстраційне свідоцтво №15 до Кредитного договору, відповідно до якого сторони можуть здійснювати операції за Договором.(арк.справи 25). Крім того, Управлін-ня Національного банку України в Рівненській області видало додатки до реєстраційного свідоцт-ва від 25.09.2002р. згідно Додаткових угод до Кредитного договору: до Додаткової угоди від 02.09. 2002р., 24.11.2006р до Додаткових угод від 02.09.2002р., 03.07.2003р., 01.10.2006р., та 21.12.2009р. до Додаткової угоди від 09.08.2008р. Лише Додаткова угода від 31.08.2009р. не була зареєстрована в НБУ.(арк.справи 74, 75, 76, 106).

Матеріали справи свідчать, що Додатковою угодою від 09.08.2008р. сторони змінили п.9.3 Договору, вказавши, що у випадку порушення його прав за Кредитним договором та/або Додатко-вих угод до нього, кредитор за своїм вибором має право звертатися до господарського суду за міс-цезнаходженням позичальника і застосуванням процесуального та матеріального права України або до суду штату Флорида, Сполучені Штати Америки. Крім того, сторони вказали що ця додат-кова угода набирає чинності з моменту реєстрації до свідоцтва НБУ №15 від 19.09.2001р. та діє до його завершення.(арк.справи 14).

Матеріалами справи стверджено, що 20.06.2012р. Управління Національного банку Украї-ни в Рівненській області відповідно до п.2.16 глави 2 розділу й постанови Національного банку України від 17.06.2004р. №270 анулювало реєстраційне свідоцтво №15 від 19.09.2001р. до Догово-ру.(арк. справи.109).

Як зазначалось вище, ухвалою від 07.11.2014р. місцевий господарський суд припинив про-вадження у даній справі посилаючись на те, що додаткова угода від 09.08.2008р. припинила свою дію у зв'язку із анулюванням свідоцтва, а тому, у разі виникнення спорів і розбіжностей у сторін слід використовувати право штату Флорида, Сполучені Штати Америки, як це передбачено п.п. 9.2, 9.3 Договору у первинній редакції.(арк.справи 162-164).

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і про-цесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга обґрунтована, а ухвалу суду першої інстан-ції належить скасувати з огляду на наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - гос-подарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов'язання у ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Господарські зобов'язання, відповідно до ст.174 ГК України, можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Відповідно до ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контр-агента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законо-давства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(ст.628 ЦК України).

Колегія суддів вважає Договір укладеним, оскільки згідно з ч.2 ст.180 ГК України та ч.1 ст. 638 ЦК України - сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, як то предмет договору, строки, ціна, відповідальність.

Відповідно до ч.7 ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено дого-вором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності та-ких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставля-ться.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадя-ни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарсь-ких справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопору-шенням. Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.(ст.1 ГПК України).

Позивач оспорює висновок місцевого суду щодо неможливості розгляду у господарських судах України даного спору, як спору у правовідносинах резидента та нерезидента.

Оскільки, у даному випадку країна місцезнаходження нерезидента - Сполучені Штати Аме-рики, то вибір права, яке підлягає застосуванню обмежується правом Сполучених Штатів Амери-ки та правом України.

Відповідно до ст.123 ГПК України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі про-цецесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановле-них законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Ко-дексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Ра-дою України.(ст.124 ГПК України).

Колегія суддів звертає увагу, що приватноправові відносини за участю іноземного елемента регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право» (надалі в тексті - Закон).

Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.4 Закону - право, що підлягає застосуванню до приватноправо-вих відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими поло-женнями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Право, визначене згідно з частиною першою цієї статті, як виняток, не застосовується, якщо за всіма обс-тавинами правовідносини мають незначний зв'язок з визначеним правом і мають більш тісний зв'язок з іншим правом. Це положення не застосовується, якщо сторони (сторона) здійснили вибір права відповідно до частини першої цієї статті.

У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.(ст.5 Закону).

Згідно зі статтею 75 Закону, підсудність судам України справ з іноземним елементом виз-начається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним еле-ментом, зокрема, у разі: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на те-риторії України.

Так, пунктом 9.3 Кредитного договору від 06.08.2001р. сторони визначили, що при вирішен-ні в судовому порядку спорів застосовується матеріальне право міжнародних нормативних актів, що регулюють правовідносини по кредитуванню та процесуальне право штату Флорида, Сполуче-ні Штати Америки. Додатковою угодою від 09.08.2008р. сторони погодили, що кредитор має пра-во звернутися за захистом своїх прав до господарського суду за місцезнаходженням позичальника, тобто в Україні та за законодавством України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, з моменту анулювання реєстраційно-го свідоцтва НБУ №15 від 19.09.2001р. - Додаткова угода 20.06.2012р. припинила свою дію.(арк. справи 15, 110). Проте, суд першої інстанції помилково не врахував, що реєстраційне свідоцтво під-тверджує не лише чинність окремої Додаткової угоди, а і Кредитного договору вцілому.

Колегія суддів також звертає увагу, що реєстрацію правочину відповідно до ст.210 Цивіль-ного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) не слід ототожнювати із видачею Нацбанком реєстраційного свідоцтва. Так, сам по собі кредитний договір не підлягає державній реєстрації. Од-нак, у разі отримання резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента такий договір підля-гає реєстрації у Національному банку України і лише після такої реєстрації можуть здійснюватися платіжні операції.

Відповідно до ст.32 Закону, зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторона-ми, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину зас-тосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'-язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що в даному випадку має застосовуватися положення п.17 ч.1 ст.42 Закону за яким у разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має ви-рішальне значення для змісту договору, зокрема, є кредитодавець - за кредитним договором (арк. справи 187). Проте колегія суддів відхиляє вказане твердження з огляду на таке:

Відповідно до п.1.16 Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іно-земній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, зат-вердженого постановою Правління Національного банку України №270 від 17.06.2004р. та зареєс-трованого в Міністерстві юстиції України за №885/9484 від 15.07.2004р. (надалі в тексті - Поло-ження) резиденти-позичальники мають передбачати в договорі умову про те, що він набирає чин-ності з моменту (або не раніше) його реєстрації, за винятком договорів про одержання кредитів уповноваженими банками на строк, що не перевищує один рік. Вказані вимоги поширюються на зміни до договору, які стосуються суми, валюти, строку кредиту, розміру процентної ставки, ко-місій, неустойки, інших установлених договором платежів, у тому числі тих, що є санкціями за не належне виконання договору, що впливають на розмір виплат за користування кредитом.

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що з моменту анулювання реєстраційного свідоцтва Кредитний договір втратив чинність. Однак, це не змінює тієї обставини, що зобов'язання з повер-ненння кредитиних коштів Відповідачем не виконане. Вказане, також стверджується рішенням гос-подарського суду Рівненської області від 23.07.2012р., залишеним без змін постановою Рівненсь-кого апеляційного господарського суду від 02.10.2012р. у справі №5019/2215/11 за позовом Дочір-нього підприємства «Ю енд Ай Інтернешнл» Корпорації «U & I International, Corp» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерудтехпром ЛТД» за участю Сухляка О.В. - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про стягнення 2 643 044 грн. 76 коп. за договором уступки права вимоги. Так, судовими рішеннями встановлено, що оскільки кредит був наданий Корпорацією «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк», а реєстраційне свідоцтво НБУ перед бачає заборону передавання права вимоги третім особам, то і повернути заборгованість за Кредит-ним договором ТзОВ «Нерудтехпром» має Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк».

Крім того, матеріалами справи стверджується, що сторони обрали не право держави - Спо-лучені Штати Америки, а право штату Флорида, яке має застосовуватися в разі виникнення супе-речок, однак згідно ст.1 Закону вибір права - це право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. Тому, обрання сто-ронами не права держави, а права окремого штату свідчить про відсутність згоди в питанні вибору права (підсудності), що не було враховано судом першої інстанції.

Таким чином, виходячи з положень ст.32 Закону, вирішальним значенням для змісту право-чину у даному випадку є повернення позичальником отриманих коштів. Тому при вирішенні спору повинно застосовуватися право України, що не було враховано судом першої інстанції.

Тому, з мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що від вирішення по суті даного спору місцевий суд ухилився з надуманих причин і правові підстави для припинення провадження у даній справі - відсутні.

Відповідно до ст.106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про по-вернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення проваджен-ня у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцево-го господарського суду.

Матеріалами справи стверджується обґрунтованість доводів Скаржника, наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, що зумовлює скасування ухвали господарського суду Рівнен-ської області від 07.11.2014р. у данній справі з підстав п.п. 1, 4 ч.1 ст.104 та п.7 ч.1 ст.106 ГПК Ук-раїни через неправильне застосування норм процесуального права внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи з передачею справи на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33-35, 43, 49, 99, 101, 103-105, 106, 123, 124 Господарського процесуаль-ного кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Корпорації «Лоуренс Гес енд Оіл, Інк.» на ухвалу господарського суду Рівненської області про припинення провадження у справі №918/1136/14 від 07.11.2014р. - задово-лити.

2. Ухвалу суду першої інстанції у справі №918/1136/14 від 07.11.2014р. - скасувати.

3. Справу №918/1136/14 передати на розгляд господарського суду Рівненської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.