Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/4428/14-а

Провадження № 2-а/553/102/2014

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05.12.2014м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді: Юхно С.П.,

при секретарі: Шпак Н.О.,

за участю адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Полтавської митниці Міндоходів про скасування постанов у справах про правопорушення митних правил, закриття провадження, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Полтавської митниці Міндоходів про скасування постанов у справах про правопорушення митних правил, закриття провадження, посилаючись на те, що він як декларант 01 квітня 2014 року оформив ВДМ на товари медичного призначення. При декларуванні зазначеного товару в графі 36 митної декларації «Преференція» він зазначив пільгу по сплаті податку на додану вартість (код 202), тобто звільнення від оподаткування, передбачене підпунктом 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України. У зв'язку з тим, що вказана норма Податкового кодексу України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року виключена, ТОВ «НеоКард» 02 квітня 2014 року, з метою недопущення помилок, що могли б призвести до неправильного звільнення від сплати митних платежів, перерахувало відповідні кошти та звернулось з письмовою заявою про внесення змін до митних декларацій. Митний орган відмовив у задоволенні вказаної заяви. Враховуючи, що він не був ознайомлений із змістом вказаного Закону у зв'язку з його неналежним оприлюдненням в офіційних джерелах засобів масової інформації та беручи до уваги, що розгляд матеріалів проведено без його участі позивач, просив задовольнити позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_2 в останнє судове засідання не з'явився, але його інтереси представляв адвокат ОСОБА_1

Адвокат позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу та, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

ТОВ «НеоКард» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та взятий на облік у Полтавській митниці Міндоходів, що не заперечувалось сторонами по справі.

Як вбачається з картки обліку особи, яка здійснюється операції з товарами, ОСОБА_2 є особою, уповноваженою ТОВ «НеоКард» на роботу з митними органами.

Згідно підпункту 197.1.27 пункту 197.1. статті 197 Податкового кодексу України, який був чинний станом на березень 2014 року, звільнялись від оподаткування операції з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, який затверджений Міністерством фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011, який був чинний станом на березень 2014 року, під кодом 202 зазначалась пільга звільнення від сплати митних платежів при ввезенні виробів медичного призначення.

01 квітня 2014 року позивач подав в електронному вигляді митні декларації типу ІМ-40 DE № 806020002/2014/003431 та DE № 806020002/2014/0034409 на товари медичного призначення, у графах 36 «Преференція» вказаних митних деклараціях позивач заявив пільгу по сплаті податку на додану вартість (код 202), тобто звільнення від оподаткування, передбачене підпунктом 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач, як декларант, в графі 36 вказаних митних деклараціях заявив про пільгу, а саме звільнення від сплати податку на додану вартість.

Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року підпункт 197.1.27 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України виключено та пункт 193.1 статті 193 доповнено підпунктом «в» такого змісту: «в) 7 відсотків по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України».

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень вказаного Закону зазначені зміни набирають чинності з 1 квітня 2014 року.

Таким чином, на час подання позивачем митних декларацій 01 квітня 2014 року чинне законодавство не передбачало при ввезенні товарів медичного призначення звільнення від сплати податку на додану вартість, а було встановлено ставки податку 7 відсотків.

Даний Закон опублікований 31 березня 2014 року в газеті «Голос України», яка відповідно до Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» є офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України.

Стаття 68 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

За вказаних обставин, доводи позивача в частині, що Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» був неналежно оприлюднений, тому він не ознайомлений з його змістом, суд визнає безпідставними та не бере їх до уваги.

Допитані в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що вони, як інспектори Митного посту «Лтава» Полтавської митниці Міндоходів, 01 квітня 2014 року проводили митне оформлення виробів медичного призначення по митних деклараціях, поданих декларантом ОСОБА_2 В цей же день ними виявлено, що в деклараціях занижені суми податку, які підлягають сплаті.

02 квітня 2014 року відносно позивача ОСОБА_2 головним державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Лтава» Полтавської митниці Міндоходів Мороз О.С. складено протоколи про порушення митних правил № 0050/80600/14 та № 0051/80600/14 за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

Копію протоколу ОСОБА_2 отримав 02 квітня 2014 року, що підтверджується його підписом у графі «Примірник протоколу отримав».

У цей же день у ОСОБА_2 працівником Митниці відібрано пояснення.

02 квітня 2014 року після 18 години, тобто після закінчення робочого часу, представник ТОВ «НеоКард» подав до митного органу заяву ОСОБА_2 від 02 квітня 2014 року № 30 про внесення змін до митної декларації № 806020002/2014/003409, що підтверджується службовою запискою начальника загального відділу управління інфраструктури Дубової О.М.

У судовому засіданні представник відповідача Полтавської митниці Міндоходів підтвердив, що 02 квітня 2014 року після складання протоколів про правопорушення митних правил відносно позивача, а саме після 18 години, за закінченням робочого часу, представник ТОВ «НеоКард» подав заяву ОСОБА_2 про внесення змін до митної декларації, тому на підставі ч. 10 ст. 269 МК України позивачу листом від 04 квітня 2014 року відмовлено у внесенні змін до митної декларації.

Позивач та його представник не надав суду докази на підтвердження, того, що заява про внесення змін до митної декларації подана до складання проколів про порушення митних правил.

Крім того, ТОВ «НеоКард» згідно квитанції № 343889 від 02 квітня 2014 року сплатило податок в сумі 19000 грн. 00 коп., а відповідно до квитанції № 343890 від 03 квітня 2014 року сплатило податок в сумі 85 000 грн. 00 коп.

Заяви про внесення змін до митної декларації №806020002/2014/003431 ТОВ НеоКард» та позивач до митного органу не подавали.

Частина 1 ст. 168 МК України передбачає, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 в митній декларації допустив помилку в частині заявлення пільги по сплаті податку на додану вартість, тому в даному випадку вказана норма МК України не може бути застосована.

Згідно частин 1, 10 статті 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і

підстави такої відмови. У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідач по справі правомірно відмовив позивачу у задоволенні заяви про внесення змін до митної декларації.

29 вересня 2014 року позивач ОСОБА_2 факсом надіслав до митного органу клопотання про відкладення розгляду протоколів про порушення митних правил.

Вказане свідчить, що позивач ОСОБА_2 був належним чином повідомлений, що розгляд протоколів про порушення митних правил призначено на 30 вересня 2014 року, тому доводи представника позивача - адвоката ОСОБА_1 в частині, що позивач не знав, що розгляд протоколів призначено на 30 вересня 2014 року, суд визнає безпідставними та не бере до уваги.

Відповідно до ст. 485 МК України відповідальність наступає у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

ОСОБА_2, як декларант, згідно ч. 8 ст. 257 МК України зобов'язаний у митній декларації зазначити відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати, застосування пільг зі сплати митних платежів, суми митних платежів, а відповідно до ч. 1 ст. 293, ч. 1 ст. 295 МК України та п. 3.8 загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур несе відповідальність перед митною службою за достовірність даних, представлених у декларації, а також за сплату мит та податків.

30 вересня 2014 року заступником начальника Полтавської митниці Міндоходів Суворкіним В.А. винесено постанови у справі про порушення митних правил № 0050/80600/14 та № 0051/80600/14, згідно яких позивач ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладено адміністративні стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на момент подання митної декларації від 01 квітня 2014 року № 806020002/2014,003431, що складає 241415 грн. 25 коп. та митної декларації №806020001/2014/003409, що складає 56444 грн. 88 коп.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_2 у графах 36 «Преференція» митних декларацій № 806020002/2014/003431 та №806020001/2014/003409 безпідставно заявив пільгу по сплаті податку на додану вартість (код 202), в той час коли діючим законодавством передбачалась сплата податку, тому суд приходить до висновку, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому позовні вимоги про скасування постанов в справах про порушення митних правил від 30 вересня 2014 року № 0050/80600/14 та № 0051/80600/14 є безпідставними й задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 485 МК України, ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Полтавської митниці Міндоходів про скасування постанов у справах про правопорушення митних правил, закриття провадження.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави С. П. Юхно