Справа № 157/1720/14-а

Провадження №2-а/157/87/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2014 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Антонюк О.В.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Камінь-Каширському районі Волинської області (далі - Управління) про визнання дій протиправними, зобов'язання провести нарахування пенсії та стягнути нараховані кошти,

встановив:

05 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом, в якому зазначає, що постійно проживає у с. Раків Ліс Камінь-Каширському районі Волинської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, є непрацюючим пенсіонером та постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 1. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) має право на підвищення державної пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Однак відповідач, не дивлячись на те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" будь-яких обмежень щодо виплати пенсії у розмірах, встановлених Законом, не було, нараховував та виплачував йому пенсію у меншому розмірі. Такі обмеження введені Законом України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності з 3 серпня 2014 року. Позивач просить визнати дії Управління щодо ненарахування та невиплати йому пенсії відповідно до ст. 39 Закону протиправними; зобов'язати відповідача нарахувати йому, як особі, віднесеній до категорії 1, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 39 Закону, за період в межах строку позовної давності по 02 серпня 2014 року включно з урахуванням фактично виплачених сум, та стягнути з Управління нараховані кошти на його користь, рішення суду у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

У запереченні на позов відповідач зазначає, що обчислення та виплата пенсії ОСОБА_1, призначеної відповідно до Закону, правомірно здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", і просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію по інвалідності, є непрацюючим пенсіонером, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, постійно проживає у с. Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, що підтверджується паспортом позивача, посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 1 жовтня 1993 року, та запереченнями відповідача (а.с. 3, 4, 10-12).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12 січня 1993 року, село Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області, у якому постійно проживає позивач, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі.

Статтею 49 Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 39 Закону (в редакції від 09.07.2007 р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007) громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 % від розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із поданих відповідачем заперечень на позов, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивачу проводиться нарахування і виплата підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі 10,5 грн.

Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р. "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", установлено розрахункові величини, з яких проводиться розрахунок пенсій, проте такі не відповідають розрахунковим величинам, визначеним Законом.

Положення пункту 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до ст. 39 Закону і яке обмежувало права громадян щодо виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, проживаючому на території радіоактивного забруднення, рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційним.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, ст. 39 Закону є чинною у редакції до внесення змін до неї Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

На даний час Закони України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та "Про Державний бюджет України на 2013 рік", якими було обмежено застосування Закону у вказані періоди, втратили чинність.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року, що набрав чинності з 1 січня 2014 року, не було передбачено жодної норми, яка б обмежувала пряме застосування Закону у 2014 році до внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31.07.2014 року, який набрав чинності з 03 серпня 2014 року, пунктами 6-7 Прикінцевих положень якого передбачено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Таким чином, суд вважає, що відповідач зобов'язаний був нараховувати та виплачувати позивачу підвищення до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року включно, однак цього не робив, чим порушив пенсійні права позивача, які підлягають судовому захисту та відновленню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону починаючи з 05 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, виходячи із строків звернення до адміністративного суду (ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом прав 05 грудня 2014 року), з урахуванням проведених виплат. При цьому суд не визначає конкретні суми нарахування, оскільки це є повноваженнями органів Пенсійного фонду України, проте вказує, що розрахунок необхідно проводити, виходячи з положень ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", адже іншого механізму визначення мінімального розміру пенсії за віком законодавством не встановлено.

Підстав для допущення даної постанови до негайного виконання, передбачених ч. 1 ст. 256 КАС України, суд не знаходить.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суд не стягує з відповідача судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 46, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 71, 94, 158-163, 183-2 КАС України, ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, як особі, віднесеній до категорії 1, непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 05 червня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 05 червня по 02 серпня 2014 року включно, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, підвищення до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат, передбачене ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з врахуванням ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" і виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Головуючий: О. В. Антонюк