ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09.01.07р. | Справа № А19/67-06 |
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області
до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі
про відшкодування 3582,95 грн.
Суддя Петренко І.В.
При секретарі Майоренко О.Ю.
Представники:
Від позивача: Ковальчук В.М. доручення
Від відповідача: Федорова Г.М. дор. №7 від 18.01.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом до відповідача і просить зобов’язати відповідача включити до актів звірки для подальшого відшкодування на централізованому рівні витрати позивача в сумі 3582, 95 грн. По виплаті та доставці пенсій пенсіонерам: Романеску С.В. Атанасову О.Г. та Іслангулову Ф.А. за період 01.06.2006р. по 01.10.2006р.
Відповідач проти позову заперечує та посилається на постанову від 10.08.2006р. по справі №А6/312-06 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення 1 776, 67 грн.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання затверджений 04.03.2003 року №5-4/4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року №376/7697, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинен відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в тому числі і по страховим випадкам, які сталися на території країн Співдружності Незалежних Держав.
Для відшкодування коштів Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області та відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі складаються акти щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, які мають право отримання пенсій у зв'язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням в яких вказують суму, що підлягає відшкодуванню.
Однак на протязі з 01.04.2001року та по теперішній час Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відмовлявся відшкодовувати витрати та узгоджувати акти, а саме: включити до актів звірки для подальшого відшкодування на централізованому рівні витрати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу в сумі 3582, 95 грн. по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам: Романенку С.В., Атанасову О.Г., Іслангулову Ф.А. за період з 01.06.2006 року по 01.10.2006 року.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши повноважних представників сторін в судовому засіданні суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом позову є примусити відповідача здійснити певні дії-підписати акт погодження сум, які потім відповідач повинен буде перерахувати позивачу. У своїй вимозі позивач спирається на порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання №5-4/4 від 04.03.2003 року(далі Порядок). Але цей нормативний акт не встановлює права та обов'язки по взаєморозрахункам, а встановлює процедуру погодження тих виплачених позивачем сум, які будуть використанні Фондами позивача та відповідача при взаєморозрахунках.
Таким чином, примус здійснити певні дії, означає примусити відповідача взяти участь у складанні акта звіряння сум, які підлягають взаємозаліку між Фондами.
Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Але відповідач не ухиляється від погодження зазначених сум, а Порядок не приписує відповідачу погоджувати те, з чим він не згоден.
Незгода відповідача не є порушенням права позивача, в Законі (ст.16 ЦКУ) немає такого способу захисту права, як примус погодитися.
Пункт 6 Порядку передбачає крім підписання актів звірки між Позивачем та Відповідачем потребує погодження на рівні обласних управлінь Позивача і Відповідача довідки про відшкодування Фондом відповідача спірних сум у порядку взаєморозрахунків.
На вказаному рівні погодження даної довідки не було.
Оскільки до 01.01.2004 року Пенсійний фонд не був страховиком, а пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним випадком на виробництві не були страховими виплатами, тому посилання позивача на ст.24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", (ст.26 Основ законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування), яка регламентує відношення між Страховиками, як на підставу регресної вимоги, необґрунтоване.
Необґрунтований і п.2 ст.2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ця норма прирівнює суми відшкодування шкоди, які виплачувалися підприємствами (які завдали шкоди) до страхових виплат, однак пенсії по інвалідності не входили до складу суми відшкодування шкоди(ст.456 "минулого" ЦКУ). Тобто ця норма не відноситься до спірних пенсій.
Критерії суми яких пенсій по інвалідності в зв'язку з трудовим каліцтвом підлягають заліку при звірянні між позивачем та відповідачем, наведені в п.3 Порядку. Це пенсії по інвалідності в зв'язку з нещасним (страховим) випадком на виробництві з застрахованим від нещасного випадку згідно з Законом, які були розслідуванні згідно Положення "Про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" затвердженого Постановою КМУ №1094 від 21.08.2001 року.
Примушення погоджувати акт звірки породжує для Фонду Відповідача обов'язок відшкодовувати спірні суми при тому, що спір про право на стягнення між Фондами не розглядався.
Господарський суд на підставі вищевикладеного вважає, що позовні вимоги позивача
не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем при зверненні до господарського суду не було виконано вимоги передбачені чинним законодавством України.
Крім цього Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006р. по справі №А6/312-06 між цими ж сторонами та за цим же предметом, в позові позивачеві до відповідача відмовлено.
Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Керуючись ст.ст. 15,16,46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", ст.ст. 87,94,98,158-163, 255 п.6 Розділу УІІ Перехідних та Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки та порядку, передбачені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В.Петренко