Справа № 750/9826/14 Головуючий у І інстанції Мурашко І. А.

Провадження № 11-кп/795/758/2014

Категорія - ч. 2 ст. 190 КК України Доповідач Григор'єва В. Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіГригор’євої В. Ф.

суддів - Воронцової С.В., Заболотного В.М.,

секретаря судового засідання - Дудко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014270010002675 від 13 червня 2014 року за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2014 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_2, зареєстрованої в АДРЕСА_3, українки, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше судимої:

1. 17 травня 2002 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.3 ст.185, ст.ст.75,76 КК України до 3 років позбавлення волі та звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

2.13 березня 2009 року Новозаводським районним судом м.Чернігова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;

3.12 листопада 2013 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст.309, ч.1 ст.311, ст.ст.75,76 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі та звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

4. 22 травня 2014 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185, ст.70, ст.71 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі

визнаної винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

з участю учасників кримінального провадження: прокурора - Гапєєвої Н.П., захисника - адвоката ОСОБА_3, обвинуваченої - ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

До апеляційного суду Чернігівської області надійшла апеляційна скарга з доповненнями до неї обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2014 року, в якій вона просить змінити даний вирок та пом'якшити їй міру покарання, застосувавши ст. 69 КК України або відповідно до ст. 75 КК України призначити покарання з іспитовим строком, або застосувати відносно неї ст.6 Закону України „Про амністію у 2014 році" або відповідно до ст. 71 КК України остаточно визначити покарання у виді одного року дев'яти місяців позбавлення волі.

Даним вироком ОСОБА_2 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнано винуватою у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів у вигляді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.71 КК України, до покарання призначеного ОСОБА_2 за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 22.05.2014 року у вигляді чотирьох місяців позбавлення волі і остаточно призначено їй покарання у вигляді двох років чотирьох місяців позбавлення волі.

Питання речових доказів вирішено в порядку ст. 100 КПК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачена ОСОБА_2 вказує, що суд не в повній мірі врахував всі обставини, які пом'якшують їй покарання, а саме: з'явлення із зізнанням, щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, те, що на її утриманні знаходяться мати і бабуся похилого віку, позитивну характеристику з місця проживання та із СІЗО, стан її здоров'я, те, що шкода потерпілим відшкодована в повному обсязі, відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Прокурор прокуратури м. Чернігова Лущай К.К. подала заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2, в яких просить апеляційну скаргу останньої залишити без задоволення, а вирок суду - без змін, так як він є законним і обґрунтованим, а міра покарання обвинуваченій ОСОБА_2 призначена справедлива, оскільки є необхідною для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нею нових злочинів.

Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.

Суд першої інстанції встановив, що 05 червня 2014 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, шляхом обману, представившись власницею вказаної квартири, уклала усний договір найму житлового приміщення з ОСОБА_5, від якої отримала грошові кошти за перший та останній місяць у сумі 2000 грн., проте, власницею квартири ОСОБА_2 не являлась, а сама винайняла дану квартиру у ОСОБА_6, яка є власницею вказаної квартири, чим ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

30 липня 2014 року, близько 16.00, ОСОБА_2, діючи повторно, знаходячись у магазині "ЕКО-маркет", що за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 9, з корисливих мотивів, таємно викрала коньяк марки "Легенди Арменії" ємністю 0,5 л вартістю 61,10 грн., ікру червону лососеву вагою 120 г вартістю 69,70 грн., дві палки ковбаси вагою 0,666 г вартістю 81,69 грн., а всього викрала продуктів харчування на загальну суму 212,49 грн., що належить ТОВ "ЕКО".

Виконавши всі дії для доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_2 намагалася вийти із вказаного магазину, але була затримана працівниками вказаного магазину, тобто не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки її дії були припинені на місці події.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченої ОСОБА_2, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу з указаних у ній підстав, суворо не карати, зменшивши строк покарання, захисника - адвоката ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2, і просив її задовольнити, змінити вирок суду в частині призначеного покарання, зменшивши його строк, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченої та просила залишити її без задоволення, а вирок суду - без змін, оскільки він обґрунтований, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі обвинуваченої, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Суд першої інстанції розглядав кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України та визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачена ОСОБА_2 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Під час апеляційного провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що 05 червня 2014 року, у денний час, ОСОБА_2, діючи повторно, знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, шляхом обману, представившись власницею вказаної квартири, уклала усний договір найму житлового приміщення з ОСОБА_5, від якої отримала грошові кошти за перший та останній місяць у сумі 2000 грн., проте власницею квартири ОСОБА_2 не являлась, а сама винайняла дану квартиру у ОСОБА_6, яка є власницею вказаної квартири, чим ОСОБА_2 спричинила потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на вказану суму.

30 липня 2014 року, приблизно о 16.00, ОСОБА_2, діючи повторно, знаходячись у магазині "ЕКО-маркет", що за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 9, з корисливих мотивів, таємно викрала коньяк марки "Легенди Арменії" ємністю 0,5 л вартістю 61,10 грн., ікру червону лососеву вагою 120 г вартістю 69,70 грн., дві палки ковбаси вагою 0,666 г вартістю 81,69 грн., а всього викрала продуктів харчування на загальну суму 212,49 грн., що належить ТОВ "ЕКО".

Виконавши всі дії для доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_2 намагалася вийти із вказаного магазину, але була затримана працівниками вказаного магазину, тобто не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки її дії були припинені на місці події.

Такі обставини знаходять своє підтвердження в показаннях обвинуваченої ОСОБА_2, яка в ході судового провадження в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді визнала свою вину повністю у скоєному, підтвердила обставини, що викладені в обвинувальному акті та у вироку суду, щиро розкаялась.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку кримінальних правопорушень за обставин, встановлених судом першої інстанції, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, які учасниками судового провадження не оскаржуються, підтверджуються сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.

Умисні дії ОСОБА_2 судом вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, та за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_2 колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, кількість та вартість викраденого майна у потерпілих, що шкода заподіяна злочинами потерпілим відшкодована повністю, відсутність цивільних позовів у кримінальному провадженні, особу обвинуваченої - її вік, освіту, сімейний та матеріальний стан, що вона до затримання не працювала, стан її здоров'я, щире каяття, формально позитивну характеристику за місцем проживання, що вона притягувалась до адміністративної відповідальності та раніше засуджувалась, в тому числі за злочини проти власності, і нові злочини вчинила в період невідбутого покарання за попереднім вироком і обґрунтовано дійшов висновку про призначення покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі з ізоляцією від суспільства у межах санкцій вказаних частин статей, якими передбачено покарання, за вчинені ОСОБА_2 злочини, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Обставини, які зазначені у апеляційній скарзі ОСОБА_2, враховані судом першої інстанції при призначенні останній покарання, а тому підстав для її задоволення немає. З урахуванням наведених обставин доводи обвинуваченої про те, що їй призначене суворе покарання, не заслуговують на увагу.

З урахуванням наведених обставин колегія суддів вважає, що підстав для зміни даного вироку суду та пом'якшення ОСОБА_2 міри покарання, застосування ст. 69 КК України, тобто, призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом або відповідно до ст. 75 КК України прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, або застосування відносно неї ст.6 Закону України „Про амністію у 2014 році" або відповідно до ст. 71 КК України остаточно визначення покарання у виді одного року дев'яти місяців позбавлення волі, немає.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону та порушень прав обвинуваченої ОСОБА_2 на захист, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали суду.

СУДДІ:

Григор’єва В.Ф. Воронцова С.В. Заболотний В.М.