Провадження : 22ц/790/8606/14 Головуючий 1-ї інстанції - Олізаренко С.М.

Справа № 2-311/11 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірні.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Бобровського В.В., Кокоші В.В.

при секретарі - Лашаковій Д.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування житловим будинком; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів з вищевказаного будинку , зняття їх з реєстраційного обліку та визнання такими, що втратили право користування цим будинком.

В обґрунтування позову посилався на те, що у лютому 2009 року між ним та ОСОБА_9, від імені якого діяв ОСОБА_7, було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями за вищевказаною адресою, відповідно якого він придбав у власність спірний будинок за 200 000 грн., відповідачі у добровільному порядку звільнили його відмовляються.

В свою чергу у липні 2010 року ОСОБА_9 звернувся до суду із зустрічним позовом до нього, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 про визнання недійсною довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку. Просив застосувати реституцію , визнавши за ним право власності на спірний будинок , витребувати будинок з володіння ОСОБА_1 та зобов'язати КП «ХМ БТІ» скасувати правову реєстрацію будинку за ОСОБА_1, відновивши її за ним.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_9, померлого у листопаді 2010 року, до участі у справі в якості його правонаступників вступили - дружина ОСОБА_11 та син ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_11

В подальшому, ОСОБА_3, діючи як правонаступник ОСОБА_9 та ОСОБА_11 неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просив визнати недійсною довіреність, якою уповноважено ОСОБА_7 бути представником ОСОБА_9 перед усіма третіми особами з питання експлуатації та розпорядження від імені останнього спірним житловим будинком, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, застосувати реституцію, визнавши за ним право власності на спірний будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_9, витребувавши спірний будинок з володіння ОСОБА_1, посилаючись на те, що зазначений будинок належав на праві власності його батьку ОСОБА_9

На момент укладання спірних правочинів у буднику проживали його батьки - мати ОСОБА_11 та батько ОСОБА_9, які померли. Також в цьому будинку були зареєстровані та мешкають по теперішній час він та його дружина ОСОБА_4 з їх неповнолітніми дітьми.

В лютому 2010 року з позовної заяви про їх виселення він та інші члени родини дізнались про існування договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8, а також про те, що право власності на будинок зареєстровано за ОСОБА_1

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_8 надала суду письмові пояснення.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 січня 2014 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 16 квітня 2007 року, видану ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_7, а також недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений цим же нотаріусом.

В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічного розгляду справи в розмірі 242, 67 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті його позовних вимог, в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неналежну оцінку наданим доказам.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2014 року рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 січня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_6, третя особа третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення, зняття з реєстраційного обліку, визнання такими, що втратили право користування житловим будинком задоволено частково. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 із житлового будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 жовтня 2014 року рішення апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1, належав ОСОБА_9 на підставі договору дарування, посвідченого шостою Харківською державною нотаріальною конторою 16 грудня 1964 р. за р.№3828. Рішенням виконавчого комітету сел. Жихор від 19 липня 1956 року №1 за будинком зареєстровано земельну ділянку, площею 827 кв.м.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 помер.

За життя, 16 квітня 2007 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за р.№1781 посвідчено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким ОСОБА_9 передав належний йому вказаний в іпотеку ОСОБА_7 в забезпечення виконання боржником ОСОБА_6 умов договору позики.

Того ж дня, 16 квітня 2007 року за р.№1784 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 посвідчено довіреність, якою ОСОБА_9 уповноважував ОСОБА_7 бути його представником перед усіма третіми особами з питання експлуатації та розпорядження від його імені спірним житловим будинком (т.1 а.с.212)

На підставі вказаної довіреності 19 лютого 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №783 посвідчено договір купівлі-продажу належного ОСОБА_9 житлового будинку, покупцем якого є ОСОБА_1, від якого ОСОБА_7 отримав 200 000 грн. для ОСОБА_9 ще до підписання договору (т.1 а.с.254).

ОСОБА_9, правонаступником якого є ОСОБА_3, оспорюється дійсність договору купівлі-продажу будинку з тих підстав, що він не надавав права ОСОБА_7 продати належний йому будинок, вважаючи, що підписує заповіт на ім'я онука ОСОБА_6 в присутності його товариша ОСОБА_7

Скасовуючи рішення апеляційного суду Харківської області від 28 липня 2014 року, яким ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу недійсним, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 15 жовтня 2014 року зазначив, що апеляційний суд в порушення вимог ст.ст.212-214, 309, 316 ЦПК України належним чином не перевірив термін, на який ОСОБА_9 видано довіреність від 16 квітня 2007 року, оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу термін вказаної довіреності закінчився.

Так, довіреністю від 16 квітня2007 року від імені ОСОБА_9 на підставі якої посвідчено договір купівлі-продажу належного йому будинку передбачено, що довіреність діє з моменту та на підставі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 від 16 квітня 2007 року за р.№1781 та діє протягом одного року.

Згідно ч.1 ст.247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності, якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення дії.

Строк дії довіреності сплинув 16 квітня 2008 року, що зазначив у своїй ухвалі від 15 жовтня 2014 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Згідно ч.4 ст.338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції , з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Крім цього, посилання позивача ОСОБА_1 (та його представника) на те, що початок строку дії довіреності слід визначити від дня вчинення виконавчого напису за договором позики, укладеним ОСОБА_7 з ОСОБА_9 16 квітня 2007 року не відповідають обставинам справи.

Так, відповідно до п.1 договору про задоволення вимог іпотекодержателя в разі невиконання боржником в строк до 16 жовтня 2007 року зобов'язання за договором позики (посвідченого 16 квітня 2007 року №1779) вчиняється відповідний виконавчий напис, після якого право власності на спірний житловий будинок АДРЕСА_1 переходить до іпотекодержателя, яким за вказаним договором є ОСОБА_7

Отже, вказаним іпотечним договором передбачається передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, що передбачено ст.ст.36,37 Закону України «Про іпотеку», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

ОСОБА_7 обрано інший спосіб задоволення вимог, а не визнання за ним права власності на будинок наслідком якого 13 січня 2009 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 було вчинення виконавчого напису про задоволення його вимог за договором позики за рахунок коштів, отриманих від реалізації спірного будинку.

Виконавчий напис є виконавчим документом, який підлягає виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» органами державної виконавчої служби.

Аналізуючи договір купівлі-продажу будинку, укладений ОСОБА_7 від імені ОСОБА_9 на підставі довіреності, судова колегія доходить висновку, що вказаний договір не має будь-якого відношення до іпотечного договору.

Вказаний договір посвідчено тим же нотаріусом 19 лютого 2009 року після вчинення виконавчого напису.

В п. 3 договору зазначено, що ОСОБА_7 отримав від покупця (ОСОБА_1) 200 000 грн. для ОСОБА_9, чим спростовується заперечення ОСОБА_7 і його представника щодо відчуження будинку в інтересах вимог іпотекодержателя.

Згідно з частинами 1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність прямо не встановлена Законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених Законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, посвідчення договору купівлі-продажу за сплином строку дії довіреності ОСОБА_9 свідчить про відсутність його волевиявлення на складання договору, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України є підставою для визнання вказаного правочину недійсним.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для визнання довіреності недійсною і в цій частині рішення суду першої інстанції скасовує. Рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу змінює і визнає його недійсним з інших підстав відповідно до ч.4 ст.338 ЦПК України.

Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу будинку, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в позові про виселення осіб, проживаючих у спірному будинку, оскільки він не набув на нього права власності і прав, визначених ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які є похідними від права власності.

Розподіл судових витрат визначено судом відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

З огляду на наведене, відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України судова колегія змінює рішення в зв'язку з незастосуванням закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись п.4 ч.1,ч.2 ст.309, ст.ст. 313, 316, 317, 319 ЦЦПК України судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м.Харкова від 16 січня 2014 року змінити.

Рішення в частині визнання недійсною довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 16.04.2007 року, зареєстровану в реєстрі за № 1784, видану ОСОБА_9 на імя ОСОБА_7 скасувати і в цій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку змінити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_9, від імені якого діяв ОСОБА_7, та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 19 лютого 2009 року, за реєстровим № 1784.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді