ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/48479/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Головчук С.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у підрозділі примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області знаходиться на виконанні виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-1844/08/1370 (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №15353272 від 19 жовтня 2009 року) про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року з урахуванням виплачених коштів. Державним виконавцем не враховано, що виплата надбавки до пенсії дитині війни здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, законодавством не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Просив скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2009 року №15353272.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2009 року в задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2009 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що 21 вересня 2009 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №2а-1844/08/1370 про зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2008 року.
Постановою державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 19 жовтня 2009 року №15353272 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до положень статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Частиною першою статті 19 Закону № 606-XIV передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:
1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;
4) в інших передбачених законом випадках.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки наведені позивачем підстави для скасування постанови державного виконавця є безпідставними.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Головчук С.В.
Стародуб О.П.