УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 грудня 2014 року Справа № 9104/179549/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Кухтея Р.В., Хобор Р.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 01 жовтня 2012 року по справі № 0309/8312/2012 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про перерахунок пенсії,
УСТАНОВИВ:
05 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до Любешівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області і просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням 1 % заробітку за кожен рік роботи із врахуванням понаднормового стажу 29 років та зобов'язати відповідача провести перерахунок з 01 лютого 2012 року та здійснити виплату пенсії відповідно до вимог п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи із врахуванням понаднормового стажу 29 років.
В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач наділений правом на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, однак відповідачем вимог даної норми не дотримано.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 01 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Зобов'язано відповідача починаючи з 06 березня 2012 року провести перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Управлінням Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскільки позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому і підвищення до пенсії за понаднормовий стаж здійснюється відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - за кожен повний рік страхового стажу понад 25 років для чоловіків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у справі - закрити.
Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрала умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач з 05 червня 2001 року отримує пенсію по віку, призначену відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, позивач віднесений до 3 категорії громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок такого забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Таким чином, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом України «Про пенсійне забезпечення» або спеціальним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під його дію. Зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.
Аналіз викладеного положення закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.
Водночас порядок перерахунку пенсій Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлений, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ознакам, передбаченим вказаною процесуальною нормою, відповідає абзац 2 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зі змісту якого випливає, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини.
Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в частині другій статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи. Згідно з цим Законом вона дорівнює мінімальному розміру пенсії за віком, який згідно з абзацом 1 частини другої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлений у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.
Звідси, суд апеляційної інстанції вважає, що призначення пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зумовлює збільшення такої у розмірах встановлених цим Законом.
Відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку мало провадитися відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення. У випадках, коли особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців, а у випадках, коли особа пропрацювала на вказаних територіях менше місяця, пенсія може обчислюватись із заробітку за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі. Для осіб, які працювали у зоні відчуження менше місяця та захворіли на променеву хворобу, пенсія може обчислюватись із заробітку за фактично відпрацьований час.
На думку суду апеляційної інстанції, застосування пільг по обчисленню середньомісячного заробітку, при призначенні (перерахунку) пенсії, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», означає, що такій особі пенсію призначено (перераховано) на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а отже, на таку особу поширюються положення п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки підвищення до пенсії за страховий стаж пов'язане із заробітком з якого нараховано пенсію.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент звернення до суду, позивач отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому і збільшення розміру пенсії здійснюється відповідно до положень цього Закону, а не Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, безпідставними є вимоги позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених дослідженими доказами.
Відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За наведених обставин колегія судів апеляційного суду приходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.
11 грудня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області подало клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із смертю позивача.
Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_1 18 лютого 2014 року померла, про що 20 лютого 2014 року зроблено актовий запис про смерть за № 15.
У відповідності до ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження по справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи організації, які були стороною у справі.
Враховуючи вищенаведене та те, що дані правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки пов'язані з особою позивача, постанову Любешівського районного суду Волинської області від 01 жовтня 2012 року по справі № 0309/8312/2012 слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст. ст. 157, 197, 198, 203, 205, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд , -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області задовольнити частково.
Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 01 жовтня 2012 року по справі № 0309/8312/2012 скасувати.
Провадження у справі № 0309/8312/2012 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про перерахунок пенсії закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: Р.В. Кухтей
Р.Б. Хобор