УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 876/9250/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Клюби В. В.

суддів: Кухтея Р. В., Левицької Н. Г..

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року про зупинення провадження по справі №803/1627/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ №330/від 29 травня 2014 року в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, поновити його на посаду старшого інспектора дорожньо - патрульної служби взводу із забезпечення супроводження роти дорожньо - патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС; стягнути з відповідача в користь позивача грошове утримання за весь час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення суду, виходячи з середньомісячного утримання в розмірі 3 500 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що звільнення за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (із змінами і доповненнями), затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, є самостійною підставою для звільнення осіб рядового і начальницького складу, а не звільненням за порушення дисципліни, проте факт скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, який і є підставою для звільнення, повинен бути доведеним. Також додатково зазначає, що відносно позивача не проводилось жодного службового розслідування та не доведено жодного факту скоєння ним проступку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, про визнання протиправним та скасування наказу в частині, поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу залишено без розгляду в частині позовних вимог про поновлення на посаді, стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.

Також, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року зупинено провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 29 травня 2014 року № 330/в в частині звільнення позивача до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №803/1291/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 29 травня 2014 року №114 о/с, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу.

З таким судовим рішенням суду першої інстанції щодо зупинення провадження не погодився позивач і оскаржив його в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Посилаючись у поданій апеляційній скарзі на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на ті обставини, що суд, не дослідивши обставини справи, зробив передчасний висновок про те, що рішення суду у справі №803/1291/14 щодо наказу №114о/с від 29 травня 2014 року безпосередньо впливає на вирішення спору щодо наказу №330/в. При цьому суд, не зазначив, у чому полягає цей вплив і головне, чому неможливо розглянути цю справу до вирішення іншої справи, особливо, якщо врахувати ту обставину, що підставою для видання наказу №114 о/с був саме наказ №330/в, тобто первинним був наказ №330/в і у разі винесення судом рішення про його скасування, саме дане рішення суду буде безпосередньо впливати на правомірність видання наказу №114 о/с, а не навпаки.

Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач) в судове засідання не прибув та представника не направив, а також не направили представників в судове засідання відповідач та третя особа, хоча належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання у справі.

Також, від вказаних осіб відсутні клопотання про розгляд справи за їх участі чи участі їх представників.

У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване судове рішення та умотивовуючи свої висновки, суд першої інстанції виходив з тієї обставини, що оскільки наказ від 29 травня 2014 року №114 о/с прийнятий на підставі наказу від 29 травня 2014 року №330/в, то предмети спорів у даній справі та у справі 803/1291/14 споріднені між собою, випливають з одних і тих же правовідносин, а це свідчить про те, що набрання законної сили рішенням у справі 803/1291/14 може вплинути на вирішення по суті даної справи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 29 травня 2014 року відповідачем видано наказ № 330/в, згідно з яким у зв'язку із порушенням Присяги працівника органів внутрішніх справ України вирішено звільнити ОСОБА_1 із органів внутрішніх справ за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу із 30 травня 2014 року. З метою приведення зазначеного наказу до виконання та на його підставі видано наказ по особовому складу від 29 травня 2014 року № 114 о/с, яким фактично і припинено відносини із ОСОБА_1, про що внесено запис до трудової книжки останнього.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам особи, яка подала апеляційну скаргу, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на таке.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 в червні 2014 року звернувся із адміністративним позовом до Управління МВС України у Волинській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, УДАІ Управління МВС України у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу від 29 травня 2014 року № 114 о/с, поновлення на посаді та стягнення грошового утримання за час вимушеного прогулу. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 15 липня 2014 року у справі № 803/1291/14 у задоволенні позову відмовлено. Постанова не набрала законної сили станом на 16 вересня 2014 року, у зв'язку із її оскарженням позивачем в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ від 29 травня 2014 року №114 о/с прийнятий на підставі наказу від 29 травня 2014 року №330/в, тобто предмети спорів в даній справі та у справі №803/1291/14 споріднені між собою, відповідно вирішення справи №803/1291/14 може вплинути на вирішення по суті даної адміністративної справи.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №803/1291/14 є обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

На підставі системного аналізу вказаних правових норм, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вищевказаним вимогам і при її постановленні були дотримані процесуальні норми.

Порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи та невідповідність висновків суду обставинам справи згідно ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Проте, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції процесуальних норм не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджені матеріалами справи, а тому такі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Тому, апеляційної скаргу позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції відповідно - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року про зупинення провадження по справі № 803/1627/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, про визнання протиправним та скасування наказу в частині - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали суду і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. В. Клюба

Судді: Р. В. Кухтей

Н. Г. Левицька