ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року Справа № 107765/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Сапіги В.П., Яворського І.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області на постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області про стягнення виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 18.11.2011 року звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправним дії управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо відмови у перерахунку основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії починаючи з 09.07.2007 року з врахуванням ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч. 1 ст. 28, ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до збільшення розміру мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, провести виплату недоплаченої пенсії та проводити нарахування і виплату зазначених сум і в подальшому.

Постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2011 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо недоплати ОСОБА_2 державної пенсії, в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком згідно з ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, потерпілому 1 категорії, інваліду І групи державної пенсії в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком згідно з ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 100% від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 18 травня 2011 року до виникнення обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення спірних правовідносин з врахуванням виплачених сум, виходячи з розміру мінімальної пенсії встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 18 листопада 2011 року позовні вимоги поза межами строку звернення до суду, а саме за період з 09 липня 2007 року по 17 травня 2011 року - залишено без розгляду.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати з таких підстав.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що ОСОБА_2 визнано інвалідом І групи внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (довідка Міністерства охорони здоров'я №003439 від 28.10.2011 року) та віднесено до 1-ої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (посвідчення особи,яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастроф серія НОМЕР_1 від 30.10.2011 року).

Відповідно до даних управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області позивач отримував пенсію згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 01.11.2011 року йому призначена пенсія по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам I групи встановлюється у розмірі - 100 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1, по I групі інвалідності встановлюється у розмірі - 10 мінімальних пенсій за віком.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі № 1 -28/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким, зокрема, було внесено зміни до окремих положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частиною 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Оскільки Конституційний Суд України рішенням від 22.05.2008 року визнав неконституційними положення п. 28 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було змінено редакції ст.ст. 50, 54 вказаного Закону, з дня прийняття даного рішення діє його попередня редакція.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, згідно із законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому правильними є висновки щодо неприйняття до уваги положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальних виплат.

Відповідно до Закону України від 14 червня 2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнені прикінцевими положеннями п. 4 певним змістом, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету пенсійного фонду України на 2011 рік. На виконання зазначених змін, Кабінетом Міністрів України від 06 липня 2011 року, що набрала чинність 23.07.2011 року, якою встановлений спеціальний порядок нарахування доплат.

Згідно з ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на різні види пенсії, однак призначається йому лише той, який позивачем обрано.

Слід зауважити, що дана норма розповсюджується на призначені пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не може бути застосована для перерахунку пенсії для осіб, які одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи ту обставину, що за вибором позивача призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», колегія суддів вважає, що вимоги позивача щодо перерахунку та виплати пенсії згідно з ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09.07.2007 року є безпідставними.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не правильно встановив фактичні обставини справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, колегія суддів, вважає за потрібне наголосити, що покликання відповідача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, тому збільшення розміру допомоги можливе лише у випадку виділення відповідних коштів з Державного бюджету України є безпідставними, оскільки відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, так як невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність бюджетних коштів не є підставою для виправдання недоплати щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Частинами 1, 2 статті 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 99, 160, 183-2, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 211, 212, 254 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Гусятинського районного суду Тернопільської області від 24 листопада 2011 року у справі № 2-а-6699/11 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Гусятинському районі Тернопільської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 50, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 18 травня 2011 року по 22 липня 2011 року включно з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Р.Б. Хобор

Судді В.П. Сапіга

І.О. Яворський