ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.2014р. Справа № 907/1082/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дюна - Веста", м. Червоноград, Львівська область

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

про стягнення загальної суми 95 354,17грн. (в тому числі сума 85 688,16грн. - основний борг та сума 9 666,01 грн. - нарахована пеня).

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: явка на власний розсуд

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (адвокат, свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю №21/112 від 11.11.2002р.) за Договором про надання правової допомоги від21.11.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Дюна - Веста", м. Червоноград, Львівська область (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі - відповідач ) про стягнення суми 85 688,16грн. основного боргу, з урахуванням письмової заяви від 06.12.2014р. №390/01 про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 65).

Позивачем позовні вимоги обґрунтовуються з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.5 -6) та на їх підтвердження долученими до справи доказовими матеріалами. Зокрема, позивач зазначає обставину не виконання відповідачем в повному обсязі взятого на себе зобов"язання за укладеним Договором поставки №104 від 30.12.2010р. щодо здійснення оплати в повному обс"язі суми 85 688,16грн. за отриманий товар, в результаті чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість у сумі 85 688,16грн. основного боргу.

Представником відповідача у поданій, через канцелярію суду, до справи письмовій заяві від 24.11.2014р. було зокрема, зазначено ту обставину, що заявлені позивачем по даній справі позовні вимоги щодо основного боргу, були предметом судового розгляду по справі №907/436/14, що підтверджується рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.06.2014р. по справі №907/436/14 (а.с.50-61). За таких обставин просив суд припинити провадження по справі №907/1082/14.

Оскільки доказів у підтвердження надсилання позивачеві примірника письмової заяви від 24.11.2014р. не було подано, тому судом ухвалою від 25.11.2014р. по справі №907/1082/14, розгляд даної справи було відкладено на 10.12.2014р., з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.63-64).

У судовому засіданні 10.12.2014р. по даній справі представником відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2014р. по справі №907/1082/14, було подано письмовою заявою від 10.12.2014р. (а.с.71), для долучення до матеріалів справи поштову квитанцію від 26.11.2014р. №9661 та опис від 26.11.2014р. вкладення у цінний лист, як доказ у підтвердження обставини надсилання позивачеві примірника письмової заяви від 24.11.2014р. (а.с.72-73) та додатково долучено засвідчену копію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 щодо результатів розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2014р. по справі №907/436/14 (а.с.74-77).

Позивачем, з урахуванням обставин, зазначених відповідачем у письмовій заяві від 24.11.2014р., надіслано до матеріалів справи письмову заяву від 06.12.2014р. №390/01 в якій, зокрема, було зазначено ту обставину, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 85 688,16грн. боргу за поставлений товар є такими що підлягають до задоволення, враховуючи не виконання відповідачем умов Договору №104 від 30.12.2010р. щодо не проведення оплати суми 85 688,16грн. за товар отриманий, по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., згідно накладних долучених до позовної заяви.

Позивач також зазначає, що посилання представника відповідача у письмовій заяві від 24.11.2014р. на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2014р. по справі №907/436/14 є безпідставним, оскільки дане рішення суду не набрало законної сили з підстав подання представником відповідача апеляційної скарги на дане рішення суду.

У судовому засіданні 10.12.2014р. по даній справі представником відповідача отримано копію з наявної у справі письмової заяви позивача від 06.12.2014р. №390/01 та з урахуванням необхідності надання письмової позиції щодо обставин, зазначених позивачем у такій письмовій заяві, представником відповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін.

За вищезазначених обставин, судом ухвалою від 10.12.2014р. по справі №907/1082/14, розгляд даної справи було відкладено на 23.12.2014р., з підстав зазначених у даній ухвалі суду (а.с.78-79).

Позивачем, на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2014р. по справі №907/1082/14, надіслано до матеріалів справи письмову заяву від 19.12.2014р. №397/01 в якій, зокрема, зазначено ту обставину, що позовними вимогами по даній справі є наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 85 688,16грн. за поставлений товар, по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., згідно накладних долучених до позовної заяви та на виконання Договору №104 від 30.12.2010р. та докази які б засвідчували сплату відповідачем даної суми або будь-якої іншої суми від даної суми позовних вимог, відсутні та відповідачем не подано таких доказів.

Позивач також зазначає, що посилання представника відповідача на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 є необґрунтованим і безпідставним, оскільки Львівським апеляційним господарським судом в мотивувальній частині даної постанови надано правове обґрунтування того, що обставини і доводи позивача по справі №907/436/14 по відношенню до заборгованості відповідача за умовами Договору №104 від 30.12.2010р. не було взято апеляційною інстанцією до уваги. Враховуючи обставину задоволення судом першої інстанції позову в частині заборгованості по Договору №104 від 30.12.2010р., тому судом апеляційної інстанції рішення першої інстанції у задоволених позовних вимогах позивача по справі №907/436/14 в частині стягнення суми 103 807,40грн., в тому числі в частині стягнутої суми 77 838,03грн. заборгованості по даному Договору, було відмовлено, а тому, на думку позивача, на цій підставі не може вважатися, як зазначає представник відповідача, відсутність між сторонами предмету спору щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у заявленій до стягнення сумі по Договору №104 від 30.12.2010р..

У даному судовому засіданні по даній справі представником відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 10.12.2014р. по справі №907/1082/14, подано до матеріалів справи додаткові письмові пояснення від 23.12.2014р. щодо клопотання про припинення провадження у справі (а.с.82-83) в яких, зокрема, зазначено ту обставину, що оскільки Львівським апеляційним господарським судом постановою від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог по справі №907/436/14 в частині стягнення заборгованості з оплати товару, поставленого за Договором №104 від 30.12.2010р., а не залишено дані позовні вимоги без розгляду, тому на його думку, зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично вирішив спір у справі №907/436/14 щодо стягнення такої заборгованості.

За вищезазначених обставин вважає, що між сторонами про той же предмет і з тих же підстав є рішення господарського суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між позивачем та відповідачем про стягнення заборгованості з оплати товару, поставленого за Договором №104 від 30.12.2010р. та зазначене, у відповідності до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, зумовлює припинення провадження у справі №907/1082/14.

Також, з урахуванням обставин, зазначених у вищезазначених додаткових письмових поясненнях представником відповідача, у даному судовому засіданні, заперечено обставини зазначені позивачем у письмовій заяві від 19.12.2014р. №397/01 щодо необхідності задоволення позовних вимог по даній справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати товару, поставленого за Договором №104 від 30.12.2010р., у заявленій сумі, з посиланням на тіж самі обставини, що зазначені представником відповідача у додаткових письмових поясненнях від 23.12.2014р..

Спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується судом по суті, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 23.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали щодо предмету спору, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання укладеного Договору поставки №104 від 30.12.2010р. (далі - Договір, а.с. 19-20) ТОВ „Дюна-Веста", м. Червоноград (виробником, позивачем) було передано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, м. Ужгород (покупцеві, відповідачеві) товар (панчішно - шкарпеткову продукцію), по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., на загальну суму 85 688,16грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними, підписаними у двосторонньому порядку та скріпленими печатками сторін та які (дані накладні) містять найменування товару в асортименті, його кількість та ціну (а.с. 22-31). Дана обставина не заперечується відповідачем та його представником.

Пунктом 3.6 даного Договору передбачено, що розрахунок за отриманий товар Покупцем здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виробника. Остаточний розрахунок за отриману партію товару, згідно накладної, Покупець робить не пізніше 60 календарних днів, з моменту отримання товару, за виключенням окремих умов співпраці, які передбачають інші терміни розрахунку і регулюються у додаткових угодах до договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також необхідність виконання взятого на себе зобов"язання передбачена вимогами ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Отже, Відповідач (покупець) зобов"язана була оплатити отриманий від Позивача (виробника) товар, за кожною окремою накладною, не пізніше 60 календарних днів, з дня його отримання та остаточний розрахунок за весь отриманий товар, по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., у загальній сумі 85 688,16грн., зобов"язана була здійснити не пізніше 23.02.2012р., відповідно до умов п. 3.6 Договору поставки №104 від 30.12.2010р..

Позивач стверджує, що відповідачем не було проведено жодної оплати отриманого товару у вищезазначеній сумі.

Вимогами абз. 3 ст.35 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2014р. по справі №907/436/14 (а.с.50-61) та з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 (а.с.74-77) щодо результатів розгляду апеляційної скарги на дане рішення суду, підтверджено ту обставину, що станом на 01.10.2011р. заборгованість ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ „Дюна-Веста" за отриманий товар по Договору №104 від 30.12.2010р. становила суму 225 199,87грн. та з урахуванням вартості отриманого товару за період з 15.10.2011р. по 22.11.2011р. на суму 85 688,16 грн., загальна вартість відвантаженого товару на адресу ФОП ОСОБА_1 у сумі 310 888,03грн., станом на 22.12.2011р. та сума коштів, що поступила на р/рах. ТОВ „Дюна-Веста" від ФОП ОСОБА_1 в період з 18.10.2011р. по 21.12.2011р.) становила 233 050,00грн. та про що також було зазначено самим ТОВ „Дюна-Веста" у письмових поясненнях від 23.06.2014р. За таких обставин зазначено, що за результатами співпраці за Договором №104 від 30.12.2010р. борг ФОП ОСОБА_1 перед ТОВ „Дюна-Веста" становить 77 838,03 грн. (абз.7 та 8 рішення від 27.06.2014р. по справі №907/436/14, а.с. 60 на звороті) та про що також було зазначено самим ТОВ „Дюна-Вест" у письмових поясненнях від 23.06.2014р. (передостанній абзац рішення від 27.06.2014р. по справі №907/436/14, а.с. 59 на звороті) та передостанній абзац постанови від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 (а.с. 75).

Отже, за вищезазначених обставин у відповідача перед позивачем з отриманого товару у загальній сумі 85 688,16грн., по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., по Договору №104 від 30.12.2010р., наявна заборгованість у сумі 77 838,03 грн.

Докази, які б засвідчували обставину сплати відповідачем на користь позивача залишку наявної суми 77 838,03грн. заборгованості, станом на день вирішення судом спору по суті у даному судовому засіданні, відсутні та зворотного відповідачем не доведено.

Судом не приймається до уваги твердження представника відповідача що між сторонами про той же предмет і з тих же підстав є рішення господарського суду, що набрало законної сили, яким вирішено спір між позивачем та відповідачем про стягнення заборгованості з оплати товару у сумі 85 688,16грн., поставленого за Договором №104 від 30.12.2010р. та з посиланням на ту обставину, що оскільки Львівським апеляційним господарським судом постановою від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог по справі №907/436/14 в частині стягнення заборгованості у залишку суми 77 838,03 грн. з оплати товару, поставленого за Договором №104 від 30.12.2010р., а не залишено дані позовні вимоги без розгляду, тому вважається, що суд апеляційної інстанції фактично вирішив спір у справі №907/436/14 щодо стягнення такої заборгованості, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції у постанові від 25.11.2014р. по справі №907/436/14, зазначено ту обставину, що оскільки судом першої інстанції було стягнуто з відповідача на користь позивача по справі №907/436/14 загальну суму 103 807,40грн., як заявлену до стягнення за Договором №104 від 30.12.2010р. та за Договором №104 від 28.12.2011р., після подання позову про стягнення заборгованості по Договору №107 від 02.01.2013р. по справі №907/436/14 та з урахуванням тієї обставини що заборгованість за Договорами № 104 є окремими підставами позову та не може бути стягнута за позовною заявою, підставою якої є Договір № 107 та тієї обставини, що позивач не доповнював позов новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин зі зміною посилання на норми матеріального чи процесуального права, а доповнив його новими підставами - Договорами № 104, тобто змінив обставину, на яких ґрунтувалась його вимога. Також судом апеляційної інстанції взято до уваги ту обставину, що позивачем подано окремий позов про стягнення заборгованості за Договором № 104 від 30.12.2010р.. За вищезазначених обставин рішення господарського суду Закарпатської області від 27.06.2014р. по справі №907/436/14 в частині стягнення суми 103 807,40грн. і було скасовано Львівським апеляційним господарським судом постановою від 25.11.2014р. по справі №907/436/14 та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові, а не із зазначенням, зокрема, тієї обставини, що судом апеляційної інстанції фактично вирішено спір по суті у справі №907/436/14 щодо стягнення наявної заборгованості за Договором №104 від 30.12.2010р..

Отже, за вищезазначених обставин, у суду відсутні підстави вважати що спір між позивачем та відповідачем щодо наявної заборгованості з оплати товару, поставленого по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., за Договором №104 від 30.12.2010р., вже було вирішено господарським судом, а тому не може бути прийнято судом до уваги твердження представника відповідача щодо необхідності припинення, у відповідності до п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, провадження у справі №907/1082/14, з огляду на вищезазначене..

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у залишку суми 77 838,03 грн. з оплати товару, поставленого по періоду з 15.10 по 22.12.2011р., за Договором №104 від 30.12.2010р., тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, заявлені вищезазначені позовні вимоги є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, не вважаються такими що є спростованими відповідачем, з огляду на вищевикладене, а тому вказана сума залишку боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 731,63грн. сплаченого судового збору, пропорційно задоволеній сумі позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 22, 33, 34, 35 ч.4, 43, 44, 49, 69 ч.1, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Дюна - Веста" / Львівська область, м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, 67, ідентифікаційний код 32285581, р/р 26000000005176 в ПАТ „ВІ Ес Банк" м. Львів, МФО 325213,/ залишок суми 77 838,03грн. основного боргу та суму 1 731,36грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3. В решті суми заявлених позовних вимог по основному боргу, відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Повне рішення складено 26.12.2014р.

Суддя В.І. Карпинець