УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2014 року Справа № 61057/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Левицької Н.Г., Сапіги В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання перерахувати пенсію як потерпілому від Чорнобильської катастрофи,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 30.09.2011 року в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та доплату призначеної державної за віком та додаткової за шкоду, заподіяну здоров'ю, пенсій з 01.04.2011 року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 01.04.2011 року, з урахуванням вимог ст. 49, 51, 55, 56, 57, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що він є постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, тому має право на отримання вищезазначених виплат. Однак, відповідачем призначено пенсію у меншому розмірі та не враховано всього стажу за перебування у зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю з 20.04.2011 року по 23.07.2011 року відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторони подали апеляційні скарги, з яких із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просять його скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач в основному покликається на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у відповідних розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а саме особам, що належать до категорії 2, - 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що він відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на отримання пенсії в повному розмірі за умови стажу роботи не менш як: чоловіки 20 років без необхідності подавати заяву чи будь - які інші документи, крім копії трудової книжки, де відображено загальний стаж, а також на збільшення пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж. Тому просить суд повністю задоволити його позовні вимоги.

У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, що підтверджується копією посвідчення, наявного у матеріалах справи (а.с.17).

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його пенсійний вік зменшено на 8 років і він становив 52 роки на 20 квітня 2011 року, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог саме з цього часу, тобто з часу виникнення права у позивача.

Ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Відповідно до частин 2 і 3 ст. 57 Закону, у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь - які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців.

Згідно частини 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача з приводу нарахування пенсії відповідно до вимог ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки позивач не подав документи при зверненні до управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області та не вказав про нарахування пенсії із заробітку, отриманого у зоні відчуження у 1987 році.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 51 цього Закону, особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 цього ж Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсі здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Підпунктами 13, 15 пункту 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6, вносилися зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які суттєво обмежували зазначені в цих статтях розміри державної та додаткової пенсії.

Однак, згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 -рп/2008 «законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватись окремі закони». Тому внесення змін до ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаним рішенням Конституційного Суду України визнано неконституційними.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» обмежено на 2011 рік положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». На виконання вказаного закону прийнято постанову КМУ № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на додаткову пенсію у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з дня виникнення у нього цього права , тобто з 20 квітня 2011 року до 23 липня 2011 року.

Відповідно до п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором пенсіонера.

Оскільки розрахунок пенсії позивача проводиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то позовні вимоги з приводу нарахування державної пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» задоволенню не підлягають.

Відтак, доводи апеляційних скарг суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління Пенсійного фонду України в Золочівському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Золочівського районного суду Львівської області від 27 грудня 2011 року по справі №2-а-2617/11, без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Н.Г. Левицька

В.П. Сапіга