Ухвала

іменем україни

24 грудня 2014 рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Колодійчука В.М., Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_5 по відношенню до його неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що поведінка та спосіб життя відповідача є негативним прикладом для наслідування. ОСОБА_5 проживає окремо від позивача та дочки, не приймає ніяких дій для зустрічі з нею, не цікавиться її долею та здоров'ям, матеріальної допомоги не надає, батьківських обов'язків не виконує, тому просила задовольнити позов

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2014 року позов задоволено.

Позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 по відношенню до його неповнолітньої дочки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 243 грн 60 коп. судового збору.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено у справі нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи у справі судове рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався ст. 164 СК України і виходив з доведеності та обґрунтованості підстав позову.

Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції не погодився та встановив, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях.

ОСОБА_4, в порядку вимог ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. ст. 57-60 ЦПК України, не надано належних та переконливих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог щодо ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, ненадання ним дитині матеріальної допомоги, а також не доведено тієї обставини, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 необхідне в інтересах малолітньої дитини, а тому апеляційний суд дійшов до висновків про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги та наявні в матеріалах справи документи не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Рівненської області від 12 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: В.М. Колодійчук

О.В. Кафідова

І.М. Фаловська