ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2014 р. Справа № 922/157/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю прокурора - не з'явився

представників сторін:

позивача - Дедоборщ С.В., Недря О.М.

відповідача - Дзюзюра Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх. №2005Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 31 березня 2014 року у справі №922/157/14 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2014 року у справі №922/157/14

за позовом Заступника Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", м. Дніпропетровськ,

до Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод",м. Вовчанськ про стягнення коштів в розмірі 34569,58 грн.,

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод", м. Вовчанськ Харківської області,

до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", м. Дніпропетровськ,

про стягнення збитків у розмірі 1455,83 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2014 року Заступник Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Вовчанський агрегатний завод", в якій просив стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом заборгованість за надані послуги з виготовлення продукції за договором №104913 від 22.05.2013 року в сумі 34569,58 грн.

В лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Вовчанський агрегатний завод" звернулося до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", в якій просило стягнути з відповідача за зустрічним позовом понесені збитки у сумі 1455,83 грн. та зобов'язати його забрати (вивезти) товар або розпорядитися ним в розумний строк.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31 березня 2014 року у справі №922/157/14 (суддя Аріт К.В.) у первісному позові відмовлено повністю. Зустрічний позов залишено без розгляду.

Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 15 квітня 2014 року у справі №922/675/14 (суддя Аріт К.В.) стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" на користь Державного бюджету України 1827,00 гривень судового збору.

Позивач за первісним позовом з рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 31 березня 2014 року у справі №922/157/14 скасувати в частині відмови у первісному позові та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП "ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова" в повному обсязі, а також скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2014 року у справі №922/675/14.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що рішення та додаткове рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та права. Крім того, зазначає, що позивач виготовив продукцію відповідно до креслярсько-конструкторської документації, тому відповідач має оплатити кошти за відвантажену продукцію.

Відповідач за первісним позовом надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що не погоджується з апеляційною скаргою позивача за первісним позовом. Посилається на те, що після отримання продукції від позивача за первісним позовом було встановлено її невідповідність креслярсько-конструкторській документації. Крім того, зазначає, що товар було передано відповідачу вже неналежної якості, тому відсутні правові підстави для стягнення коштів за поставлений товар. Відповідач просить рішення господарського суду рішення господарського суду Харківської області від 31 березня 2014 року у справі №922/157/14 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2014 року у справі №922/157/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Прокурор, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду апеляційної скарги, не реалізував своє право на участь у судовому процесі.

Враховуючи те, що явка прокурора не була визнана обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності прокурора за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача за первісним позовом, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача за первісним позовом не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, 22 травня 2013 року між Державним підприємством "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Вовчанський агрегатний завод" (покупець) було укладено договір №104913 (т.І а.с.13-14).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець - оплатити і прийняти дослідну партію відливки «Корпус 11.160.2452-40», в подальшому продукція.

Згідно із п. 1.2. виготовлення продукції виконується згідно креслярсько-конструкторської документації покупця, котра є невід'ємною частиною даного договору.

Загальна сума договору на момент його підписання складає: 32280,00 грн. (п. 2.2.).

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 10.1. передбачено, що договір дійсний з моменту підписання його сторонами і до 31.12.2013 року, а в частині невиконаних на протязі терміну дії сторонами своїх обов'язків - до їх повного виконання.

У відповідності до п. 8.2. будь-які зміни і доповнення до даного договору дійсні тоді, коли вони зроблені в письмовій формі і підписані обома сторонами.

10 липня 2013 року сторони укладали додаткову угоду №1 до договору №104913 від 22.05.2013 року, яка підписана представниками обох сторін та скріплена їх печатками (т.І а.с.15).

У відповідності до п. 2.3. договору, з урахуванням додаткової угоди №1 від 10.07.2013 року, оплата за партію продукції, що поставляється за даним договором здійснюється на протязі 20 банківських днів з моменту відвантаження.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом 200 шт. відливки «Корпус 11.160.2452-40», що підтверджується видатковою накладною №ф4-0000600 від 07.08.2013 року, товарно-транспортними накладними №00350 та №ДН2017360 від 07.08.2013 року, а також податковою накладною №261 від 07.08.2013 року (т.І а.с.17-19, 21).

Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як стверджує прокурор, ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" зобов'язання за договором не виконав, оплату не провів, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 34569,58 грн., що й стало підставою для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", який виконав свої зобов'язання за договором належним чином.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком прокурора та вважає його таким, що не відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 4.1. договору якість продукції, що підлягає постачанню повинна відповідати державним стандартам та діючий технічний документації на даний вид продукції.

Однак відповідач за первісним позовом листом №810-3/308 від 16.08.2013 року повідомив позивача за первісним позовом, що провести механічну обробку дослідної партії відливок 11.160.2452-40 в кількості 200 шт. не виявилося можливим внаслідок їх високої твердості, яка становить 95 НВ, в зв'язку з чим дослідну партію відливок він вимушений повернути (т.І а.с.36).

В свою чергу, позивач за первісним позовом в листі №127Д/304 від 07.09.2013 року зазначив, що відповідач за первісним позовом оплату не здійснив і просив його погасити заборгованість (т.І а.с.37).

У відповідності до п. 4.2 договору якщо відвантажена продукція не відповідає якості, покупець викликає представника постачальника для складання двостороннього акта з переліком необхідних доробок та строків виконання цих робіт. При необхідності заміни браку здійснюються за рахунок постачальника. Необхідні доробки та заміна браку повинні здійснюватися не пізніше 20 робочих днів з моменту складання відповідного акту.

Згідно із ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 4.3 договору встановлено, що приймання продукції по якості і кількості проводиться відповідно до інструкцій №№П-6, П-7, затверджених Держарбітражем СРСР зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 9 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 року №П-7 акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів по виявленню недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами. Коли приховані недоліки продукції можуть бути виявлені лише в процесі її обробки, виробленої послідовно двома або кількома підприємствами, акт про приховані недоліки має бути складений не пізніше чотирьох місяців з дня отримання продукції підприємством, який виявив недоліки.

Прихованими недоліками визнаються такі недоліки, що не могли бути виявлені при звичайній для даного виду продукції перевірці та виявлено лише в процесі обробки, підготовки до монтажу, в процесі монтажу, випробування, використання і зберігання продукції.

Вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з поширенням результатів перевірки якості якої частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором (п.15 Інструкції).

Згідно із п. 16 даної Інструкції, при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам, стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції, одержувач призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів.

Матеріали справи свідчать, що 23 жовтня 2013 року комісією ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" на виконання умов договору та положень Інструкції було складено дефектний акт №708/69 про те, що в процесі механічного оброблення, в зв'язку із виявленими дефектами раковин в робочій зоні «Л» по ш 100 і ш 37, відійшли в брак деталі 11.160.2452-40 в кількості 16 шт., які надійшли від позивача за первісним позовом (т.І а.с.42).

Крім того, 05 листопада 2013 року комісією обох сторін було складено рекламаційний (технічний) акт №805-366/98, відповідно до якого встановлено, що на 16 деталях «Корпус 11.160.2452-40» по ш 100 виявлені одиничні раковини, в зв'язку з чим комісія дійшла висновку про те, що дані деталі відповідають ТТ кресленню заготовки, але не відповідають ТТ кресленню деталі (т.І а.с.43).

Згідно із ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідач за первісним позовом листом №941-10/668 від 05.12.2013 року, у зв'язку з неналежною якістю дослідної партії товару, запропонував позивачу за первісним позовом додатковою угодою узгодити нову ціну шляхом її зменшення до 11697,60 гривень за 200 штук (т.І а.с.40).

Проте, позивач за первісним позовом листом №165Д/304 від 09 грудня 2013 року повідомив відповідача за первісним позовом про неможливість врегулювати дане питання (т.І а.с.41).

Відповідно до ч. 2 ст. 679 Цивільного кодексу України якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ч. 1 ст. 679 Цивільного кодексу України ).

Як стверджував відповідач за первісним позовом, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, продукція, яку поставив йому позивач за первісним позовом виготовлена не у відповідності до креслярсько-конструкторської документації, як того вимагають умови договору, а саме п. 1.2.

В свою чергу, позивач за первісним позовом зазначав, що виготовив продукцію відповідно до креслярсько-конструкторської документації погодженої сторонами.

Матеріали справи містять декілька креслень відливки «Корпус 11.160.2452-40» (т.І а.с.45, 101, т.ІІ а.с.47, 48, 50).

З метою з'ясування питання щодо відповідності виготовленої продукції креслярсько-конструкторській документації на стадії апеляційного провадження було призначено судово-технічну експертизу.

Відповідно до висновку судової металознавчої експертизи №10355 від 25.11.2014 року, складеного провідним судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судової експертизи ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Кривошеєвим В.І., у наданій на дослідження відливці на поверхні робочої зони «Л» є глибинний дефект металу - несплошність металу у вигляді чисельних раковин (розсіяної усадкової сплошності), що не відповідає технічним умовам узгодженого сторонами креслення корпусу відливки 11.160.2452-40, які містяться на аркушах справи 45, 101 у томі 1 та на аркушах справи 47, 48, 50 у томі 2 про недопустимість ливарних дефектів (раковин) (т.ІІ а.с.).

При цьому колегія суддів звертає увагу, що предметом дослідження експерта були усі креслення, що маються в матеріалах справи, у тому числі і креслення надане позивачем за первісним позовом, що знаходиться у томі 2 на аркуші справи 50. Саме на цьому кресленні ґрунтуються вимоги позивача за первісним позовом, щодо поставки відповідачеві за первісним позовом якісної продукції.

Таким чином, продукція поставлена позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом не відповідає креслярсько-конструкторській документації, хоча мала і повинна була їй відповідати згідно з умовами договору №104913 від 22.05.2013 року.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що відповідальність за недоліки товару та його неналежну якість має нести позивач за первісним позовом, який його виготовив, в зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення 34569,58 грн., як того вимагав прокурор та позивач за первісним позовом.

Колегія суддів, враховуючи вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову повністю.

Твердження позивача за первісним позовом стосовно того, що він виготовив продукцію відповідно до креслярсько-конструкторської документації, а тому відповідач має оплатити кошти за відвантажену продукцію, не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи. Тому колегія суддів вважає, що твердження позивача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач за первісним позовом звертався до суду першої інстанції із зустрічним позовом.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано залишив зустрічний позов без розгляду, оскільки ПАТ "Вовчанський агрегатний завод" не виконав вимоги суду щодо направлення прокурору копії зустрічного позову з додатками та надання до суду доказів надіслання, що є підставою для залишення позову без розгляду у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції в повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, ухвалене ним рішення є обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а висновки, викладені, в оскаржуваному рішенні, відповідають обставинам справи, тому підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, відсутні й підстави для скасування додаткового рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2014 року у даній справі, яким з позивача за первісним позовом на користь Державного бюджету України було стягнуто 1827,00 гривень судового збору.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача за первісним позовом залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31 березня 2014 року у справі №922/157/14 та додаткове рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2014 року у справі №922/157/14 залишити без змін.

Повна постанова складена 25 грудня 2014 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.