ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року Справа № 922/1627/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області

на ухвалувід 05.11.2014 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№ 922/1627/14 господарського суду Харківської області

про банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря", м. Харків

ліквідаторБеліков О.П., м. Харків

представники сторін у судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2014 порушено провадження у справі №922/1627/14 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельне об'єднання "Світло шахтаря" (далі - боржник) в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Харківської області від 28.07.2014 (суддя Дзюба О.А.) визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Белікова О.П., зобов'язано його вчинити певні дії та інше.

Ухвалою Харківської апеляційного господарського суду від 05.11.2014 (судді: Здоровко Л.М. - головуючий, Плахов О.В., Шутенко І.А.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (далі -Західна ОДПІ, скаржник) на вказану постанову відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), як безпідставно порушене. Ухвала мотивована тим, що скаржник не набув статусу учасника справи про банкрутство, а отже і процесуального права на оскарження постанови про визнання боржника банкрутом.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати на новий апеляційний розгляд. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема,

зокрема, ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст. 78 Податкового кодексу України, ст. 60 ГК України, ст. 23 Закону про банкрутство.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Між тим, згідно з ч. 6 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом про банкрутство.

Відтак, в силу особливостей справи про банкрутство (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (конкурсні кредитори та боржник), забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Однак інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені. Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Необхідно зазначити, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Провадження у даній справі про банкрутство здійснюється за ст. 95 Закону про банкрутство, тобто процедурою банкрутство боржника, який ліквідується власником.

Як вбачається, звертаючись із заявою про порушення справи про власне банкрутство, боржник сам визнав наявність податкового боргу перед Західною ОДПІ в сумі 741 560 грн. та включив відповідну кредиторську заборгованість до проміжного ліквідаційного балансу в процедурі добровільної ліквідації (а.с. 14-17, том 1).

Більше того, в межах даної справи про банкрутство скаржник також звернувся до ліквідатора із заявою з грошовими вимогами до боржника, що підтвердив сам ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу скаржника (а.с. 30-39, том 2).

Вищезазначені обставини беззаперечно свідчать, що скаржник є явним кредитором боржника, а отже учасником справи про банкрутство у розумінні ст. 1 Закону про банкрутство та має процесуальне право на оскарження судових рішень, у т.ч. постанови про визнання боржника банкрутом.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою скаржника, не з'ясувавши належним чином його процесуальний статус у даній справі про банкрутство.

У зв'язку з чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам чинного законодавства, з передачею справи до суду апеляційної інстанції для розгляду по суті апеляційної скарги Західної ОДПІ.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 55, 129 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 41, 80, 106, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області задовольнити.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 у справі № 922/1627/14 скасувати.

3. Справу № 922/1627/14 передати на розгляд Харківського апеляційного господарського суду.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич